Рішення

від 13.05.2011 по справі 18/631/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/631/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         13 травня 2011 р.                                                                      Справа № 18/631/11

За позовом Приватного підприємства "Регіон Трейд", 36039, м. Полтава, вул. Пушкіна, 42

до Державного підприємства "Новосанжарське лісове господарство", 39300, Полтавська область, смт. Нові Санжари, вул. Пролетарська, 3

про визнання недійсним правочину

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Василик А.М.

від відповідача: Трунова Т.В.

Представники після перерви:

від позивача: Василик А.М.

від відповідача: Трунова Т.В.

Розгляд справи продовжується після перерв, оголошених відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 17.03.2011 року, 26.04.2011 року та 12.05.2011 року.

В судовому засіданні 13.05.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про визнання правочинів по поставці дизельного палива, укладених між Приватним підприємством "Регіон Трейд" та Державним підприємством "Новосанжарське лісове господарство", оформлених рахунками-накладними на продаж № 1 від 10.01.2007 року, № 2 від 23.01.2007 року, № 104 від 26.04.2007 року, № 148 від 22.06.2007 року, недійсними з моменту укладення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що правочини між сторонами були укладені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Приватним підприємством "Регіон Трейд" (позивач) було передано Державному підприємству "Новосанжарське лісове господарство" (відповідач) наступні товарно-матеріальні цінності:

- відповідно до рахунку-накладної на продаж № 1 від 10.01.2007 року (т. 1, а.с. 5) - 4845 літра дизельного пального за ціною 3,69 грн. за літр на загальну суму 17878,05 грн., що було отримане на підставі довіреності серія ЯМУ № 509029 від 03.01.2007 року (т. 1, а.с. 6);

- відповідно до рахунку-накладної на продаж № 2 від 23.01.2007 року (т. 1, а.с. 7) - 4845 літра дизельного пального за ціною 3,69 грн. за літр на загальну суму 17878,05 грн., що було отримане на підставі довіреності серія ЯМУ № 509030 від 23.01.2007 року (т. 1, а.с. 8);

- відповідно до рахунку-накладної на продаж № 104 від 26.04.2007 року (т. 1, а.с. 9) - 4845 літра дизельного пального за ціною 3,60 грн. за літр на загальну суму 17442,00 грн., що було отримане на підставі довіреності серія ЯМУ № 530967 від 26.04.2007 року (т. 1, а.с. 10);

- відповідно до рахунку-накладної на продаж № 148 від 22.06.2007 року (т. 1, а.с. 11) - 4845 літра дизельного пального за ціною 3,65 грн. за літр на загальну суму 17684,25 грн., що було отримане на підставі довіреності серія ЯНЛ № 178790 від 22.06.2007 року (т. 1, а.с. 12).

Загальна вартість отриманого відповідачем згідно рахунків-накладних на продаж дизельного пального складає 70882,35 грн. Факт отримання вказаних товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача не заперечується.

Таким чином, між сторонами склалися відносини по поставці паливно-мастильних матеріалів, в результаті яких були укладені відповідні правочини, оформлені рахунками-накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка дизельного пального здійснювалася в момент чинності Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (№ 1490-III від 22.02.2000 року) у двох редакціях, а саме:

- рахунки-накладні на продаж № 1 від 10.01.2007 року та № 2 від 23.01.2007 року - Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в редакції від 15.12.2005 року, який набрав чинності 17.03.2006 року та діяв до 10.03.2007 року;

- рахунки-накладні на продаж № 104 від 26.04.2007 року та № 148 від 22.06.2007 року - Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в редакції від 01.12.2006 року, який набрав чинності з 10.03.2007 року.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГК України (в редакції на момент здійснення поставки паливно-мастильних матеріалів), для закупівель матеріально-технічних ресурсів державне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 15.12.2005 року), розпорядниками державних коштів визначені органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів, державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків. При цьому згідно приписів ст. 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 15.12.2005 року), під державними коштами розуміються кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", гуманітарна допомога в грошовій формі, кошти державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг.

У відповідності до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 15.12.2005 року), цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

В свою чергу згідно ст. 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 01.12.2006 року), розпорядниками державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів, підприємства. При цьому під державними коштами ст. 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 01.12.2006 року), визначає кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", гуманітарна допомога в грошовій формі, кошти Аграрного фонду, Державного та місцевих фондів енергозбереження, кошти установ чи організацій, створених в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, кошти підприємств, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 01.12.2006 року), цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт - 50 тисяч гривень.

Таким чином, якщо річна загальна вартість предмета закупівлі, здійснювана розпорядником державних коштів, перевищує 30 тисяч гривень (редакція від 15.12.2005 року) або 20 тисяч гривень (редакція від 01.12.2006 року), така закупівля повинна здійснюватися із застосуванням положень Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Оскільки у власність відповідача протягом січня 2007 року було передано дизельного палива на загальну суму 35756,10 грн., а у квітні та червні 2007 року - на загальну суму 35126,25 грн, в силу положень ст. ст. 1, 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та  ч. 1 ст. 75 ГК України закупівлі паливно-мастильних матеріалів повинні були здійснюватися згідно положень Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Таким чином, в даному випадку спірні відносини регулюються спеціальними нормами права, а саме - Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

У відповідності до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом.

Доказів проведення процедур, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", при поставці паливно-мастильних матеріалів згідно рахунків-накладних на продаж № 1 від 10.01.2007 року та № 2 від 23.01.2007 року сторонами до суду не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України (в редакції станом на момент існування відносин), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України (в редакції станом на момент існування відносин), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, оформлені рахунками-накладними № 1 від 10.01.2007 року та № 2 від 23.01.2007 року правочини суперечать вимогам  ч. 4 ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", що дає підстави для визнання їх недійсними. Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 15.02.2011 року по справі № 17/155.

Щодо рахунків-накладних на продаж № 104 від 26.04.2007 року та № 148 від 22.06.2007 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву (т. 1, а.с. 28-31), відкриті торги були відмінені на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", у зв'язку з чим підприємство було змушене закуповувати паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо) без застосування процедур під загрозою зупинення виконання обласних цільових програм.

Згідно п. 6 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 01.12.2006 року), підприємства у разі закупівлі для виробничих потреб сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, а також послуг, які відповідно до технологічного процесу надаються в рамках виробничої чи науково-технічної кооперації, за наявності відповідних підстав, мають право у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, отримати відповідний висновок щодо можливості застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 33 цього Закону

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 01.12.2006 року), закупівля у одного учасника - це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 14 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 01.12.2006 року), застосування процедури закупівлі в одного учасника потребує отримання відповідного висновку Комісії згідно із статтею 33 цього Закону, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 30 тисяч гривень для товарів та послуг та 300 тисяч гривень для робіт.

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 01.12.2006 року), надання висновку замовнику щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статті 14 цього Закону здійснює Міжвідомча комісія з питань державних закупівель.

Аналогічні вимоги ставляться до процедур закупівлі в одного учасника Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в редакції від 15.12.2005 року, згідно ст. 33 якого висновок щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статті 14 цього Закону здійснює Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті.

Доказів вжиття вказаних заходів при поставці паливно-мастильних матеріалів згідно рахунків-накладних на продаж за № 104 від 26.04.2007 року та за № 148 від 22.06.2007 року, як і при поставці паливно-мастильних матеріалів згідно рахунків-накладних на продаж за № 1 від 10.01.2007 року та за № 2 від 23.01.2007 року, сторонами до суду також не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції від 01.12.2006 року), укладення договору за результатами торгів з обмеженою участю або процедури закупівлі в одного учасника було укладено з порушенням вимог частини другої статті 14 цього Закону має наслідком його недійсність.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України. При цьому, як встановлено ч. 1 ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі згідно з цим Законом. Цією статтею передбачено випадки недійсності договорів закупівлі.

Вказані вимоги Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" під час укладення правочинів по поставці паливно-мастильних матеріалів згідно рахунків-накладних на продаж № 1 від 10.01.2007 року, № 2 від 23.01.2007 року, № 104 від 26.04.2007 року та № 148 від 22.06.2007 року сторонами також не було дотримано.

Слід зазначити, що відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (т. 1, а.с. 64-66) посилається на приписи ст. 38 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", у відповідності до яких за порушення вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання, посадові особи замовників та учасників торгів несуть адміністративну відповідальність відповідно до законів України, та вказує, що ці обставини не тягнуть за собою визнання правочинів недійсними. Разом з тим, у ст. 38 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" мова йде про адміністративну відповідальність посадових осіб замовників та учасників торгів, але ця відповідальність жодним чином не виключає можливості визнання правочинів недійсними.

Доводи відповідача стосовно стягнення рішенням господарського суду Полтавської області по справі № 14/278 з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 45062,25 грн., що виникла на підставі рахунків-накладних на продаж № 148 від 22.06.2007 року та № 191 від 02.08.2007 року, при розгляді даної справи судом до уваги не приймаються, оскільки на момент винесення вказаного рішення дані правочини не були визнані недійсними, вимог щодо визнання їх недійсними при розгляді справи № 14/278 не заявлялося. При цьому вихід за межі позовних вимог у відповідності до ст. 83 ГПК України є правом суду, а не обов'язком.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про визнання недійсними з моменту укладення правочинів по поставці дизельного палива, оформлених рахунками-накладними на продаж № 1 від 10.01.2007 року, № 2 від 23.01.2007 року, № 104 від 26.04.2007 року та № 148 від 22.06.2007 року правомірні, обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У наданих до суду письмових поясненнях б/н від 14.10.2009 року (т. 1, а.с. 41) позивач просить застосувати реституцію та зобов'язати відповідача повернути на його користь 16380 літрів масла моторного М10Г2К, отриманих на підставі недійсних правочинів. Отже, фактично позивач просить суд застосувати односторонню реституцію, яка чинним законодавством не передбачена, у зв'язку з чим заявлене позивачем клопотання про застосування реституції шляхом зобов'язання відповідача повернути на його користь 16380 літрів масла моторного М10Г2К, отриманих на підставі недійсних правочинів, судом відхиляється.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсними з моменту укладення правочини по поставці дизельного палива, укладені між Приватним підприємством "Регіон Трейд" (код ЄДРПОУ 32544839) та Державним підприємством "Новосанжарське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00992734), та оформлені рахунками-накладними на продаж № 1 від 10.01.2007 року, № 2 від 23.01.2007 року, № 104 від 26.04.2007 року та № 148 від 22.06.2007 року.

3. Стягнути з Державного підприємства "Новосанжарське лісове господарство" (39300, Полтавська область, смт. Нові Санжари, вул. Пролетарська, 3, р/р 26004173162069 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 00992734) на користь Приватного підприємства "Регіон Трейд" (6039, м. Полтава, вул. Пушкіна, 42, р/р 26003054501104 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 32544839) - 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.05.2011 року.