Рішення

від 12.05.2011 по справі 18/1214/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1214/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         12 травня 2011 р.                                                                      Справа № 18/1214/11

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 1

до Публічного акціонерного товариства "Граніти України", 39631, Полтавська область,          м. Кременчук, вул. Київська, 85-А

про стягнення 504689,41 грн.

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Шевчук Д.Б.

від відповідача: не з'явився          

В судовому засіданні 12.05.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 504689,41 грн. заборгованості за договором № 1/01-ПОДР від 20.09.2001 року, в т.ч. 493427,61 грн. - основний борг, 8733,19 грн. - інфляційні нарахування та 2528,61 грн. - 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, причин неявки не повідомив, але надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову не заперечує та повідомляє про зміну організаційно-правової форми підприємства, а також просить суд зменшити розмір фінансових (штрафних) санкцій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

20.09.2001 року між Закритим акціонерним товариством "Граніти України" (замовник) та Ремонтно-будівельним управлінням (підрядник) був укладений договір № 1/01-ПОДР (а.с. 9-11).

Як вбачається з підписаної сторонами додаткової угоди від 04.11.2002 року (а.с. 14) до договору № 1/01-ПОДР від 20.09.2001 року, правонаступником Ремонтно-будівельного управління є Ремонтно-будівельне управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" (позивач).

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 40) вбачається, що Закрите акціонерне товариство "Граніти України" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Граніти України" (відповідач).

Відповідно до п. 1.1. договору № 1/01-ПОДР від 20.09.2001 року (далі - договір), замовник доручає та сплачує, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з розробки проектно-кошторисної документації і капітальному будівництву "Цеху по виготовленню виробів із граніту і мрамору", відповідно до погодженого календарного графіка (а.с. 12), що є невід'ємною частиною договору.

Позивач взяті на себе за договором зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується актом робочої комісії про готовність закінченого будівництва об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії від 03.09.2003 року (а.с. 18-19).

27.03.2006 року між сторонами було укладено додаткова угода за № 2 до спірного договору (а.с. 16), якою затверджений порядок розрахунку, здачі і приймання виконаних робіт, згідно якого оплата здійснюється замовником за фактично виконані роботи підрядником обсяги будівельних робіт згідно плану-графіку № 2 погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до плану-графіку № 2 (а.с. 17), чергові платежі відповідач зобов'язався провести за січень 2011 року в сумі 200000,00 грн. та за лютий 2011 року в сумі 293427,61 грн.

В порушення умов укладеного договору відповідач у передбачені планом-графіком № 2 строки за виконані позивачем роботи не розрахувався, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду з даним позовом сума його заборгованість склала 493427,61 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно приписів ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище, у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує проти вимог позивача. Дії відповідача по визнанню позову в частині суми основного боргу не суперечать чинному законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 493427,61 грн. заборгованості правомірні, обгрутновані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума 3% річних за період з 01.02.2011 року по 20.04.2011 року по платежу за січень 2011 року та за період з 01.03.2011 року по 20.04.2011 року по платежу за лютий 2011 року складає 2528,61 грн., а сума інфляційних витрат за період лютий - березень 2011 року по платежу за січень 2011 року та за березень 2011 року по платежу за лютий 2011 року - 8733,19 грн.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Як було зазначено вище відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір фінансових (штрафних) санкцій у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем на підприємстві.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В даному випадку позивачем до стягнення заявлено основний борг, інфляційні нарахування та 3% річних, які не є штрафними санкціями. Крім того, зменшення розміру інфляційних витрат та 3% річних чинним законодавством не передбачено, у зв'язку з чим клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій судом відхиляється.

Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Граніти України" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 85-А, код ЄДРПОУ 31700726) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 31570412) в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 1, код ЄДРПОУ 26113279) - 493427,61 грн. основного боргу, 2528,61 грн. 3% річних,  8733,19 грн. інфляційних витрат, 5046,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                        Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.05.2011 року.