Рішення

від 29.04.2011 по справі 13/5025/500/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/5025/500/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2011 р.Справа № 13/5025/500/11

          За позовом            приватного акціонерного товариства

                     „Херсонська кондитерська фабрика”  м. Херсон    

          до                     товариства з обмеженою відповідальністю

                    „ТД Говерла” м. Хмельницький

про            стягнення суми 27 677,04 грн., з якої 20 000 грн. основного боргу, 849,19 грн. 3%  річних, 5 622,85 грн. пені та 1 205 грн. інфляційних збитків

                                             Суддя             Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача:         не з'явився

відповідача:     не з'явився

Позивач  у  позові  просить  господарський  суд  стягнути  з відповідача на його користь суму  27 677,04 грн., з якої 20 000,00 грн. основного боргу за поставлений товар у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки кондитерських виробів № 12/03 від 12.03.2009р., 5 622,85 грн. пені  відповідно до п. 4.1.1. договору, а також 1 205,00 грн. інфляційних збитків та 849,19 грн. 3% річних нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу  України.

В адресу господарського суду 04.04.2011р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог у відповідності до ст. 22 ГПК України, в якій просить стягнути з відповідача на його користь суму 22 662 грн., з якої 20 000 грн. основного боргу, 2 460 грн. пені та 202 грн. 3% річних а вимоги в частині стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, позивачем відкликано.

Господарським судом така заява оцінюється як заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені і як заява про відмову від позову в частині стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції. Оскільки вона подана з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує будь-чиї права та інтереси,  вона господарським судом приймається.

Крім цього, до дня судового засідання в адресу господарського суду 20.04.2011 р. від позивача надійшла телеграма про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання у-друге не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованими листами, зокрема ухвалу про порушення провадження у справі від 21.03.2011р. відповідачем було отримано 25.03.2011р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення, а ухвалу про відкладення розгляду справи від 14.04.2011р. було надіслано рекомендованим листом в адресу відповідача 15.04.2011р., про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції, який знаходиться в матеріалах справи, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається на підставі наявних у ній документів.

Крім зазначеного вище, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне

12.03.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 12/03.

У відповідності до п. п. 1.1-1.5 укладеного договору, предметом договору є довгострокове співробітництво сторін по реалізації покупцеві (відповідачу) кондитерської продукції. Найменування кондитерської продукції, її кількість, ціна, дата постачання обговорюються сторонами в заявках.

Обговорені в п. 1.1 даного договору товари відвантажуються від продавця (позивача) покупцеві (відповідачу) окремими партіями.

Про необхідність постачання партії товару покупець (відповідач) узгоджує з продавцем (позивачем) як в письмовій, так і в усній формі (листом, телеграмою, телексом, факсом, електронною поштою, по телефону і т.п.) окрему заявку, у якій узгоджується асортимент товару необхідного до постачання, його ціна, кількість і загальна вартість, а також дата, коли цей товар повинен бути забраний зі складу, або поставлений продавцем (позивачем). Транспортні витрати за домовленістю сторін  50% на 50%.

Товар супроводжується наступними товаросупроводжувальними документами: видатковою, податковою, сертифікатом відповідності та гігієнічним висновком.

Якість, асортимент, ціна і загальна вартість товару, що поставляється, вказується в товаросупроводжувальних документах.

Згідно п. п. 3.2 та 3.3, вказаного вище договору, ціна товару, що поставляється, включає в себе ПДВ і 8% знижки від прайсової ціни. Оплата вартості товару здійснюється на умовах 100% предоплати.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 21.05.2009 р. до договору поставки, оплата вартості товару здійснюється з відстрочкою платежу на 21 календарний день з моменту поставки.

На виконання  умов договору, на підставі видаткової накладної № 8 від 11.01.2010 р. позивач поставив відповідачу кондитерські вироби на загальну суму 86 255,07 грн., які представник відповідача отримав на підставі довіреності серії ЯПТ № 480898 від 11.01.2010 р.

Проте, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином та в установлений термін не виконав, оплативши продукцію лише частково у сумі 66 255,07 грн. ще до подання позивачем позову до господарського суду, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, станом на дату прийняття рішення у даній справі у відповідача існує заборгованість перед позивачем за отриманий товар у сумі 20 000 грн.

Крім цього, господарським судом враховується, що гарантійним листом за № 6/1 від 23.03.2010р. відповідач зобов'язався повністю провести розрахунки з позивачем протягом 21 дня.

За прострочення відповідачем грошового зобов'язання у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу  України, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 202 грн. 3% річних за період з 15.11.2010 р. по 30.03.2011 р.

Пунктом 4.1.1 зазначеного договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості товару за даним договором, покупець (відповідач) повинен сплатити продавцю (позивачу) пеню у розмірі визначеному чинним законодавством України.

На такій підставі, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, у відповідності до названого пункту договору та  ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 2 460 грн. пені.

Проте, у відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Оскільки позивачем не доведено того, що відповідач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, тому дана правова підстава не може бути належною для нарахування зазначеної вище пені.

Крім цього, якщо врахувати домовленість сторін, зазначених у вказаному вище п. 4.1 договору, то фактично сторони домовилися про нарахування та стягнення пені, проте, не домовилися (не визначили) розміру такої штрафної санкції.

У відповідності до ч.1 ст. 546, ч.ч. 1,2 ст. 547 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо  забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Також, у відповідності до ч.1 ст. 230 та ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.

Таким чином, оскільки чинним законодавством не передбачено розміру штрафних санкцій між учасниками господарських відносин а договором не визначено конкретного їх розміру,  господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені, тому у задоволенні позову у цій частині належить відмовити.

Задовольняючи позов у іншій його частині, господарським судом до уваги приймається те, що  згідно ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання

зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України,  за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно  ч. 1 ст. 612 зазначеного кодексу, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 вказаного кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення суми 20 000 грн. основного боргу та 202 грн. 3% річних з урахуванням зави про уточнення позовних вимог заявлений обґрунтовано та підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню у повному об'ємі. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції підлягає припиненню у зв'язку із відмовою позивача від позову.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обов'язки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обґрунтовано заявленим та задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231  Господарського кодексу України, ч.1 ст. 546, ч.ч. 1,2 ст. 547, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 712 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 22, 44, 49, 75, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-84, 116  Господарського процесуального кодексу України,  суд –

                           В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Говерла”  м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 55/3 кв. 11 (ідентифікаційний код 35305034) на користь приватного акціонерного товариства „Херсонська кондитерська фабрика” м. Херсон, вул. Перекопська, 12 (ідентифікаційний код 00382272) суму 20 000 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 202 (двісті дві гривні 00 коп.) 3% річних, 202,35 (двісті дві гривні 35 коп.) державного мита та 210,37 (двісті десять гривень 37 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження в частині стягнення 1205 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції припинити а в решті суми позовних вимог 2 460 грн. пені у позові відмовити.

Копії рішення надіслати в адреси позивача та відповідача.

Суддя                                                                      О.І. Матущак