Постанова

від 11.05.2011 по справі 9/236/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/236/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р. Справа № 9/236/10

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговський В.Т.,

секретар судового засідання  Чеголя Є.О.

Представники сторін у судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

на постанову Господарського суду Миколаївської області

від 01.02.2011р.

у справі № 9/236/10

за заявою Приватного підприємства „АТЛАНТІК-СТАР”

за участю ліквідатора –арбітражного керуючого Шаповалова А.В.

Державний реєстратор: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради

Миколаївський обласний відділ з питань банкрутства

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 04.04.2011р., яка надіслана учасникам процесу 04.04.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 11.05.2011 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

27.12.2010 р. Приватне підприємство „АТЛАНТІК-СТАР” звернулось до  Господарського суду Миколаївської області з заявою про визнання підприємства банкрутом в порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в якій просило визнати Приватне підприємство „АТЛАНТІК-СТАР” банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру; призначити ліквідатором приватного підприємства „АТЛАНТІК-СТАР” арбітражного керуючого Шаповалова А.В.

Заява обґрунтована тим, що 20.05.2010 р. між боржником ПП „АТЛАНТІК-СТАР” та Товариством з обмеженою відповідальністю „МЕЖДУНАРОДНИЙ ТРУД” був укладений договір поставки № 43. За умовами якого ТОВ „МЕЖДУНАРОДНИЙ ТРУД” поставило зернових  культур на  загальну суму 315817,92 грн. з ПДВ.

01.10.2010 р. між ТОВ „МЕЖДУНАРОДНИЙ ТРУД” та ПП „АТЛАНТІК-СТАР” було підписано акт звірки взаєморозрахунків на підтвердження заборгованості  у сумі 315817, 92 грн.

ТОВ „МЕЖДУНАРОДНИЙ ТРУД” є явним кредитором ПП „АТЛАНТІК-СТАР”, тому заявником на виконання приписів п.3 ст. 60 ГК України, підприємство направило на адресу ТОВ „МЕЖДУНАРОДНИЙ ТРУД” повідомлення від 05.10.2010 р., яке було отримано кредитором 05.10.2010 р.

08.10.2010 р. на адресу боржника ПП „АТЛАНТІК-СТАР” від ТОВ „МЕЖДУНАРОДНИЙ ТРУД” надійшла заява про визнання кредиторських вимог у розмірі 315817,92 грн., на яку, в свою чергу боржник ПП „АТЛАНТІК-СТАР” надало відзив від 11.10.2010 р. про визнання кредиторських вимог у зазначеному розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що на даний час у ПП „АТЛАНТІК-СТАР”  не існує можливості провести розрахунки з кредитором. На підставі цього було прийнято рішення ліквідаційної комісії від 01.12.2010 р.  про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „АТЛАНТІК-СТАР”.

Постановою Господарського суду Миколаївської області   від 01.02.2011 р. (суддя Філінюк І.Г.) визнано Приватне підприємство „АТЛАНТІК-СТАР” банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором товариства-банкрута арбітражного керуючого Шаповалова А.В.; зобов'язано ліквідатора: здійснити ліквідацію боржника відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у 5-денний строк з дня прийняття постанови опублікувати за рахунок банкрута відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах („Голос України” або „Урядовий кур'єр”.)

Не погодившись з вищезазначеною постановою  Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва звернулася до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на  порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просила скасувати постанову Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2011р. по справі № 9/236/10 та передати справу до Господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник, посилаючись на приписи ст. 34 та 85 ГПК України стверджує, що оскаржувана постанова не містить дослідження щодо наявних доказів, з неї не вбачається в який саме спосіб суд дійшов до висновку щодо необхідності визнання боржника банкрутом і якими доказами підтверджується той факт, що боржником були вичерпані усі можливі заходи погашення боргу перед кредиторами.

Також апелянт зазначає, що необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку заявлення кредиторами вимог, передбаченого статтею 105 ЦК України, чого на думку апелянта, не було дотримано заявником при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „АТЛАНТІК-СТАР”.

Крім того апелянт, посилаючись на недопущення його фахівців до позапланової виїзної документальної перевірки боржника, стверджує, що такі дії ліквідатора є неправомірними та свідчать про можливість застосування, в даному випадку, процедури завідомо фіктивного банкрутства з метою унеможливлення проведення контрольно-перевірочних заходів по підприємствам, які скористались послугами боржника по безпідставному формуванню податкового кредиту та валових витрат, а факт затвердження ліквідаційного балансу боржника призведе до того, що боржник втратить юридичну зацікавленість щодо дотримання законної процедури зняття з податкового обліку та об'єктивно вказане унеможливить встановлення податкового зобов'язання в результаті проведення документальної перевірки, яка є обов'язковою у відповідності до „Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів ДПА України”, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №979.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на  наступне.

Так відповідно до вимог частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені ст. 105 ЦК України.

Зокрема, згідно з приписами вказаної норми:

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.  Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Також, статтею 60 Господарського кодексу України, яка визначає загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби, про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

В матеріалах даної справи наявні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України (а.с.22), а саме: копія оголошення про банкрутство боржника, розміщеного у “Бюлетень державної реєстрації” №159/1 ( 19/1) від 01 жовтня 2010р.

Також, з матеріалів справи вбачається, що голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” із дотриманням строку, передбаченого частиною 4 статті 105 ЦК України, оскільки інформація про прийняття засновником боржника рішення про ліквідацію товариства, розмішена у “Бюлетень державної реєстрації” №159/1 ( 19/1) від 01 жовтня 2010р., а заяву про банкрутство ПП „АТЛАНТІК-СТАР” було подано до господарського суду 27 грудня 2010р., тобто більш ніж через 2 місяці з моменту розміщення засновником боржника оголошення у “Бюлетень державної реєстрації”.

Крім того, у заяві про банкрутство ПП „АТЛАНТІК-СТАР” містяться відомості про відсутність майна у боржника, а в матеріалах справи наявні докази повідомлення органу державної податкової служби про припинення вказаного підприємства у встановленому законом порядку (повідомлення від 11.11.2010р.), що підтверджується печаткою на повідомленні ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 21 грудня 2010р. ( а.с.36).

Також, до заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України (а.с.29,46).

Отже ствердження апелянта про недотримання ліквідатором ПП „АТЛАНТІК-СТАР” вимог ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо умов та порядку звернення до господарського суду спростовуються наявними у справі доказами.

Посилання ДПІ  наведені в апеляційній  скарзі на акт перевірки від 16.02.2011р. № 130/23-100 в якості доказу недопущення до перевірки не заслуговують на увагу колегії, оскільки ДПІ не позбавлена права здійснити перевірки за наявними документами та прийняти відповідне рішення, а  як свідчить наявні у справі матеріали ДПІ перевірку не проводила, рішення не приймала.

Ствердження апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів безспірності вимог кредиторів, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки в матеріалах справи міститься вимога ТОВ „Международний труд” на суму 315817,92 грн., яка визнана ПП „АТЛАНТІК-СТАР”, а не звернення ДПІ до суду у строки та у спосіб передбачений Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не є підставою, щодо скасування оскаржуваної постанови.

Решта доводів органу ДПІ щодо застосування, в даному випадку, процедури завідомо фіктивного банкрутства ПП „АТЛАНТІК-СТАР” ґрунтується на припущеннях, які не підтверджені належними доказами.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не  спростував наявні у постанові суду обставини, а отже, відповідно до  вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453-VI ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що  оскаржувана постанова суду прийнята відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства, а тому підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України,  колегія суддів,

                                       ПОСТАНОВИЛА:

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 01 лютого 2011р. по справі № 9/236/10 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва –без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            Жеков В. І.

Судді:                                                                                Картере В.І.

                                                                                          Пироговський В. Т.

Повний текст постанови підписано  13.05.2011 р.