Постанова

від 08.08.2006 по справі 11/257/06-ап

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/257/06-АП

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

                                                                      Постанова

                                                                  Іменем України

08.08.06                                                              Справа №11/257/06-АП

     Запорізький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Кричмаржевський В.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі Соколов А.А.

за участю представників:

прокуратури Жовтневого району м.Запоріжжя:      не з'явився;

позивача:           Боревська О.О., довіреність № 13040/10/10-010 від 27.04.2006р.;

позивача:           Пашаєв С.М., довіреність № 230/10/10-010 від 11.01.2006р.;

відповідача-1:   Коваленко О.М., паспорт СВ № 670588 від 04.04.2002р., директор;

відповідача-1:   Вельможко О.О., довіреність від 03.08.2006р.;

відповідача-1:    Дуднік Т.В., довіреність № 27 від 17.04.2006р.

відповідача-2:    не з'явився;

           розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу      Державної податкової інспекції у Жовтневому районі

                                       м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

на постанову                господарського суду Запорізької області від 23.05.2006 року

у справі                         № 11/257/06-АП

за позовом                    Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах

                                      держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому

                                      районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до відповідача-1          Товариства з обмеженою відповідальністю

                                      «Виробничо-комерційне підприємство «Азот», м. Запоріжжя

до відповідача-2          Приватного підприємства «Запорізька фірма «АЗОЦМ»,

                                      м. Запоріжжя

про                                 визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Азот», м. Запоріжжя (відповідач-1) і Приватного підприємства «Запорізька фірма «АЗОЦМ», м. Запоріжжя (відповідач-2) про визнання недійсними усних господарських зобов'язань, укладених між відповідачами в період з 26.03.2004р. по 06.08.2004р. на загальну суму 35.419,83 грн., оформлених наступними документами: податковими накладними № 21від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 40 від 29.06.2004р., № 41 від 29.06.2004р., № 44 від 08.07.2004р., № 51 від 06.08.2004р., видатковими накладними № 21 від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 36 від 30.06.2004р., № 35 від 30.06.2004р., № 39 від 08.07.2004р., № 45 від 06.08.2004р. та рахунками-фактурами № 99 від 05.08.2004р., № 69 від 08.07.2004р., № 63 від 15.06.2004р., № 62 від 14.06.2004р., № 66 від 29.06.2004р., № 65 від 29.06.2004р. Також просить зобов'язати відповідача-2 повернути грошові кошти в сумі 35.419,83 грн., отриманих на виконання господарських зобов'язань, оформлених податковими накладними № 21 від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 40 від 29.06.2004р., № 41 від 29.06.2004р., № 44 від 08.07.2004р., № 51 від 06.08.2004р., видатковими накладними № 21 від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 36 від 30.06.2004р., № 35 від 30.06.2004р., № 39 від 08.07.2004р., № 45 від 06.08.2004р. та рахунками-фактурами № 99 від 05.08.2004р., № 69 від 08.07.2004р., № 63 від 15.06.2004р., № 62 від 14.06.2004р., № 66 від 29.06.2004р., № 65 від 29.06.2004р. відповідачу-1. Стягнути з відповідача-1 товарно-матеріальні цінності, отримані за усними господарськими зобов'язаннями, укладеними з відповідачем-2 в період з 26.03.2004р. по 06.08.2004р., які оформлені наступними документами: податковими накладними № 21 від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 40 від 29.06.2004р., № 41 від 29.06.2004р., № 44 від 08.07.2004р., № 51 від 06.08.2004р., видатковими накладними № 21 від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 36 від 30.06.2004р., № 35 від 30.06.2004р., № 39 від 08.07.2004р., № 45 від 06.08.2004р. та рахунками-фактурами № 99 від 05.08.2004р., № 69 від 08.07.2004р., № 63 від 15.06.2004р., № 62 від 14.06.2004р., № 66 від 29.06.2004р., № 65 від 29.06.2004р., а саме: круг нерж. Ф 60, Ф 36 у кількості 0,131 тон на загальну суму 2268,43 грн. (у т.ч. ПДВ 378,07 грн.); лист ДІ-61У 0,8 мм у кількості 0,8 тон на загальну суму 10031,58 грн. (у т.ч. ПДВ 1671,93 грн.); лист 08Х18Т1 б = 4,0 мм у кількості 0,24 тон на загальну суму 2407,37 грн. (у т.ч. ПДВ 401,23 грн.); лист 12Х18Н10Т б = 3,0 мм у кількості 0,347 тон на загальну суму 6328,43 грн. (у т.ч. ПДВ 2054,74 грн.); поковки у кількості 0,17 тон на загальну суму 3100,00 грн. (у т.ч. ПДВ516,67 грн.); лист нерж. ДІ-61У 0,8 мм у кількості 0,9 тон на загальну суму 11284,22 грн. (у т.ч. ПДВ 1880,70 грн.) в доход держави на загальну суму 35.419,83 грн.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своєю постановою від 23.05.2006р. у справі № 11/257/06-АП (суддя Гончаренко С.А.) в позові відмовив. Постанова суду мотивована тим, що позивачем не доведено, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарських зобов'язань; якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду, у поданій апеляційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, позивач у справі, вказує на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що податкові накладні, рахунки-фактури та видаткові накладні підтверджують виконання усних господарських зобов'язань та отримання відповідачем-1 (покупцем) товарно-матеріальних цінностей від відповідача-2 (продавця) на суму 35.419,83 грн. Обставина приховування від оподаткування отриманого за оскаржуваними господарськими зобов'язаннями доходу підтверджується рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2005р. у справі № 2-4275/05 та актом перевірки ДПА у Запорізькій області від 15.11.2005р. №142а/26-51, яким встановлено незнаходження відповідача-2 за юридичною адресою. Позивачем отримане роздрукування руху грошових коштів на рахунку відповідача-2 за 2004-2005рр., згідно якої встановлено заниження останнім податкових зобов'язань в червні, липні та серпні 2004р. Обставини справи свідчать про те, що відповідач-2, укладаючи спірну угоду, завідомо діяв з прямим умислом, направленим на досягнення мети, яка суперечить інтересам держави та суспільства – приховати отримані від спірної угоди грошові кошти від оподаткування і отримати таким чином надмірний прибуток. Оскільки умисел на укладення спірних угод з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, був присутній у відповідача-2, то до спірних угод повинні застосовуватися наступні наслідки визнання їх недійсними, встановлені ч.1 ст.208 ГК України: у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Просить постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2006р. у справі № 11/257/06-АП скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

ТОВ «ВКП «Азот», відповідач-1 у справі, в запереченнях на апеляційну скаргу вказує зокрема на те, що факт скасування реєстрації підприємства не може безумовно вказувати на зміст умислу осіб, що уклали угоди під час його діяльності, оскільки вказані обставини можуть бути не пов'язані з умислом особи відносно конкретної угоди і можуть визнаватися лише частиною доказової бали, а не вичерпним і достатнім переліком доказів антісуспільного умислу сторони за угодою. Єдиним достатнім підтвердженням наявності у представника відповідача-2 умислу на ухилення від сплати податків, що є предметом доказування по кримінальній справі (як елемент складу правопорушення) – це рішення по кримінальній справі (вирок, постанова), яким було б встановлено, що по всім спірним угодам представник відповідача-2, діючи від особи даного підприємства, мав намір ухилитися від сплати податків. Просить постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2006р. у справі № 11/257/06-АП залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Від ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ», відповідача-2 у справі, заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

Представники прокуратури та відповідача-2 законним правом на участь в судовому засіданні не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними  у справі доказами за відсутності представників прокуратури та відповідача-2.

Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2201 від 07.08.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.

За клопотанням присутніх представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Як випливає з матеріалів справи, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВКП «Азот» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ» за період з 10.11.2003р. по 30.11.2005р., за наслідками якої складено акт від 20.01.2006р. № 5/23-07/13617819.

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що між відповідачами в період з 26.03.2004р. по 06.08.2004р. укладені усні господарські зобов'язання, оформлені податковими накладними: податкова накладна № 21 від 26.03.2004р., видаткова накладна № 21 від 26.03.2004р.; податкова накладна № 32 від 14.06.2004р., видаткова накладна № 32 від 14.06.2004р.; податкова накладна № 33 від 15.06.2004р., видаткова накладна № 33 від 15.06.2004р.; податкова накладна № 40 від 29.06.2004р., видаткова накладна № 36 від 30.06.2004р.; податкова накладна № 41 від 29.06.2004р., видаткова накладна № 35 від 30.06.2004р.; податкова накладна № 44 від 08.07.2004р., видаткова накладна № 39 від 08.07.2004р.; податкова накладна № 51 від 06.08.2004р., видаткова накладна № 45 від 06.08.2004р. на загальну суму 40.418,87 грн.

За отриманий товар відповідач-1 розрахувався частково, сплативши суму у розмірі 35.419,83 грн., про що свідчать банківські виписки № 93 від 30.06.2004р. на суму 2407,37 грн., № 88 від 14.06.2004р. на суму 2268,43 грн., № 97 від 30.06.2004р. на суму 6328,43 грн., № 100 від 08.07.2004р. на суму 10.031,38 грн., № 101 від 09.07.2004р. на суму 3100,00 грн., № 115 від 10.08.2004р. на суму 11.284,22 грн.

Частина товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 4998,84 грн. була повернута відповідачем-1 відповідачу-2 згідно податкової накладної № 43 від 27.04.2004р. та видаткової накладної № 43 від 27.04.2004р.

За усними господарськими зобов'язаннями відповідач-1 отримав від відповідача-2 товарно-матеріальні цінності на суму 35.419,83 грн., а саме:

- круг нерж. Ф 60, Ф 36 у кількості 0,131 тон на загальну суму 2268,43 грн. (у т.ч. ПДВ 378,07 грн.);

- лист ДІ-61У 0,8 мм у кількості 0,8 тон на загальну суму 10031,58 грн. (у т.ч. ПДВ 1671,93 грн.);

- лист 08Х18Т1 б = 4,0 мм у кількості 0,24 тон на загальну суму 2407,37 грн. (у т.ч. ПДВ 401,23 грн.);

- лист 12Х18Н10Т б = 3,0 мм у кількості 0,347 тон на загальну суму 6328,43 грн. (у т.ч. ПДВ 2054,74 грн.);

- поковки у кількості 0,17 тон на загальну суму 3100,00 грн. (у т.ч. ПДВ516,67 грн.);

- лист нерж. ДІ-61У 0,8 мм у кількості 0,9 тон на загальну суму 11284,22 грн. (у т.ч. ПДВ 1880,70 грн.).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2005р. у справі 2-4275/05 визнано недійсною реєстрацію ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ» з моменту реєстрації, тобто з 31.10.2003р.; визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ», а саме: Статут ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ», свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, довідку № 24/787 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вищевказані господарські зобов'язання укладалися з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, що є підставою для визнання їх недійсними на підставі ч.1 ст.207 та ч.1 ст.208 ГК України. На думку прокурора і позивача,  укладаючи спірні угоди, відповідач 2 завідомо діяв з прямим умислом, направленим на досягнення такої мети, яка суперечить інтересам держави та суспільства – приховати отримані від спірної угоди грошові кошти від оподаткування і отримати таким чином надмірний прибуток. Враховуючи те, що умисел на укладення спірної угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, був присутній у відповідача-2, то до спірних угод повинні застосовуватися наступні наслідки визнання їх недійсними, встановлені ч.1 ст.208 ГК України: у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. З посиланням на ст.361 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 207, 208 ГК України, п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 2, 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 67, 121 Конституції України в позові ставиться вимога про визнання недійсними усних господарських зобов'язань, укладених між відповідачами в період з 26.03.2004р. по 06.08.2004р. на загальну суму 35.419,83 грн. із застосуванням наслідків визнання угод недійсними.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу», на державну податкову інспекцію, крім інших, покладено функцію подавати до господарських судів позови до підприємств, установ, організацій про визнання угод недійсними і стягнення  в  доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно до ч.1 ст.208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Вирішуючи спори за позовами органів державної податкової служби про  визнання угод недійсними, необхідно враховувати, що дія статей 207, 208 ГК України поширюється на угоди, укладені з метою, завідомо суперечною інтересами держави та суспільства, тобто які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До таких,  зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів. Зазначені обставини стосуються функцій податкових органів, делегованих державою.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання певних юридичних наслідків, оскільки угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом, тому у кожній справі про визнання угоди недійсною кожна із сторін,  відповідно до ст.71 КАС України повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Розглядаючи спір щодо визнання недійсною угоди, укладеної з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, господарський суд на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку встановлює обставини щодо наявності чи відсутності порушення норм права сторонами, які уклали таку угоду.

Угоди визнаються недійсними на підставі ст.207 ГК України за наявності мети не сплачувати податки, оскільки такі дії суперечать ст.67 Конституції України, якою встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вказувалось вище, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2005р. у справі 2-4275/05 визнано недійсною реєстрацію ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ» з моменту реєстрації, тобто з 31.10.2003р.; визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ», а саме: Статут ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ», свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, довідку № 24/787 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. У вказаному рішенні також зазначено на наступне: «При створенні ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ» та при його перереєстрації була відсутня воля громадян Маленко Т.Б. і Волкової А.А. та мета створення суб'єкта підприємницької діяльності – досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку шляхом провадження самостійної, ініціативної та систематичної господарської діяльності. Це підтверджується письмовими поясненнями Маленко Т.Б., з яких вбачається, що раніше незнайомі їй особи запропонували за грошову винагороду підписати документи про те, що вона стає засновником ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ». Так як відповідач на той час не працювала та відчувала гостру потребу у грошах, вона погодилася. Про підприємство їй нічого не відомо, вона лише передала вказаним особам свій паспорт і довідку про ідентифікаційний код та підписала декілька документів, за що отримала грошову винагороду. Ніякого відношення до діяльності ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ» вона не має, та не бажала, щоб від її імені проводилась будь-яка фінансова-господарська діяльність. Аналогічні пояснення надала і відповідач Волкова А.А. Таким чином, з пояснень відповідачів вбачається, що вони, як засновник та власник зазначеного приватного підприємства, ніякої господарської діяльності не здійснювали та не мали на меті її здійснення».

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2005р. у справі 2-4275/05 набрало законної сили і в силу ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені в даному рішенні, звільнені від доказування у справі № 11/257/06-АП.

В п.19 Роз'яснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» зазначено, що у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документу, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності та за наявності інших обставин, які свідчать про укладення оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними як вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, незалежно від часу їх укладення.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що умисел на вчинення спірних господарських зобов'язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, був наявний у ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ», оскільки державна реєстрація вказаної юридичної особи була здійснена на підставну особу.

З матеріалів справи також вбачається і ступінь виконання сторонами господарських зобов'язань, про що вказано вище.

В акті перевірки податкового органу від 20.01.2006р. № 5/23-07/13617819 вказано на незаконність віднесення відповідачем-1 суми податкового кредиту у розмірі 6736,48 грн. по операціям з отримання товарів від ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ», до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень – серпень 2004р., згідно первинних документів, наданих підприємством до перевірки. Зроблено висновок про те, що первинні документи на постачання товару ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ», прийняті ТОВ «ВКП «Азот» до виконання з порушенням п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4, п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88. Первинні документи на постачання товару ТОВ «ВКП «Азот», виписані Приватним підприємством «Запорізька фірма «АЗОЦМ», без законних підстав та не є первинними документами, внаслідок чого не можуть документально підтверджувати здійснення господарських операцій, перехід права власності на товарно-матеріальні цінності, та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності з п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на даних якого ґрунтується податкова звітність. Тобто, ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ» не мало права на складання податкових накладних, видаткових накладних, які не відповідають вимогам п.п.7.2.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та відповідно ТОВ «ВКП «Азот» не мало законних підстав на нарахування податкового кредиту по вищевказаним операціям та відображення їх у податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітний період квітень – серпень 2004р., надані до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Згідно витягу з ЄДРПОУ, за станом на 21.04.2006р., в ньому  значиться ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ» (ід код 32729589), що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області від 21.04.2006р. за № 15-1/1765ю. Місцезнаходженням відповідача-2 є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенка, 22, кв.29.

Актом ДПА у Запорізькій області від 15.11.2005р. за №142а/26-51 було встановлено відсутність ПП «Запорізька фірма «АЗОЦМ» за юридичною адресою (69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенка, 22, кв.29).

Вищевикладені обставини справи свідчать про те, що мета укладення спірних господарських зобов'язань полягала в приховуванні від сплати податків до Державного бюджету України у встановленому розмірі.

У зв'язку з цим, доводи місцевого господарського суду про те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2005р. не встановлений умисел відповідача-2 саме на приховування від оподаткування доходів за укладеними угодами, є необґрунтованими, оскільки вони зроблені без врахування всіх обставин справи у їх сукупності.

З огляду на викладене, у зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів знаходить підстави для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення, а саме, про задоволення позовних вимог.

Усні господарські зобов'язання,  укладені між відповідачами в період з 26.03.2004р. по 06.08.2004р. на загальну суму 35.419,83 грн. підлягають визнанню недійсними із застосуванням наслідків визнання угод недійсними.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2006р. у справі № 11/257/06-АП скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати недійсними усні господарські зобов'язання, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Азот» і Приватним підприємством «Запорізька фірма «АЗОЦМ» в період з 26.03.2004р. по 06.08.2004р. на загальну суму 35.419,83 грн., оформлених наступними документами: податковими накладними № 21від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 40 від 29.06.2004р., № 41 від 29.06.2004р., № 44 від 08.07.2004р., № 51 від 06.08.2004р., видатковими накладними № 21 від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 36 від 30.06.2004р., № 35 від 30.06.2004р., № 39 від 08.07.2004р., № 45 від 06.08.2004р. та рахунками-фактурами № 99 від 05.08.2004р., № 69 від 08.07.2004р., № 63 від 15.06.2004р., № 62 від 14.06.2004р., № 66 від 29.06.2004р., № 65 від 29.06.2004р.

Зобов'язати Приватне підприємство «Запорізька фірма «АЗОЦМ» (код ЄДРПОУ 32729589) повернути грошові кошти в сумі 35.419,83 грн., отримані на виконання господарських зобов'язань, оформлених податковими накладними № 21 від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 40 від 29.06.2004р., № 41 від 29.06.2004р., № 44 від 08.07.2004р., № 51 від 06.08.2004р., видатковими накладними № 21 від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 36 від 30.06.2004р., № 35 від 30.06.2004р., № 39 від 08.07.2004р., № 45 від 06.08.2004р. та рахунками-фактурами № 99 від 05.08.2004р., № 69 від 08.07.2004р., № 63 від 15.06.2004р., № 62 від 14.06.2004р., № 66 від 29.06.2004р., № 65 від 29.06.2004р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Азот» (код ЄДРПОУ 13617819).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Азот» (код ЄДРПОУ 13617819) товарно-матеріальні цінності, отримані за усними господарськими зобов'язаннями, укладеними з Приватним підприємством «Запорізька фірма «АЗОЦМ» (код ЄДРПОУ 32729589) в період з 26.03.2004р. по 06.08.2004р., які оформлені наступними документами: податковими накладними № 21 від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 40 від 29.06.2004р., № 41 від 29.06.2004р., № 44 від 08.07.2004р., № 51 від 06.08.2004р., видатковими накладними № 21 від 26.03.2004р., № 32 від 14.06.2004р., № 33 від 15.06.2004р., № 36 від 30.06.2004р., № 35 від 30.06.2004р., № 39 від 08.07.2004р., № 45 від 06.08.2004р. та рахунками-фактурами № 99 від 05.08.2004р., № 69 від 08.07.2004р., № 63 від 15.06.2004р., № 62 від 14.06.2004р., № 66 від 29.06.2004р., № 65 від 29.06.2004р., а саме: круг нерж. Ф 60, Ф 36 у кількості 0,131 тон на загальну суму 2268,43 грн. (у т.ч. ПДВ 378,07 грн.); лист ДІ-61У 0,8 мм у кількості 0,8 тон на загальну суму 10031,58 грн. (у т.ч. ПДВ 1671,93 грн.); лист 08Х18Т1 б = 4,0 мм у кількості 0,24 тон на загальну суму 2407,37 грн. (у т.ч. ПДВ 401,23 грн.); лист 12Х18Н10Т б = 3,0 мм у кількості 0,347 тон на загальну суму 6328,43 грн. (у т.ч. ПДВ 2054,74 грн.); поковки у кількості 0,17 тон на загальну суму 3100,00 грн. (у т.ч. ПДВ516,67 грн.); лист нерж. ДІ-61У 0,8 мм у кількості 0,9 тон на загальну суму 11284,22 грн. (у т.ч. ПДВ 1880,70 грн.) в доход держави на загальну суму 35.419,83 грн.

Видачу відповідних виконавчих листів доручити господарському суду Запорізької області.

Постанова Запорізького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Кричмаржевський В.А.  Хуторной В.М.