Постанова
від 19.09.2006 по справі 1/97
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/97

 

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2


ПОСТАНОВА

Іменем України

19.09.2006  року                                                                      Справа № 1/97

19.09.2006                                                                                        Справа № 1/97

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді            Бородіної Л.І.

     суддів                                Іноземцевої Л.В.

                                                Журавльової Л.І.

          

Судова колегія призначена розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 у складі головуючого судді Бородіної Л.І., суддів Журавльової Л.І. та Якушенко Р.Є. Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.2006 у зв”язку з відпусткою виключено зі складу судової колегії суддю Журавльову Л.І. та включено до складу судової колегії суддю Перлова Д.Ю. Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 у зв”язку з відпусткою виключено зі складу судової колегії суддів Перлова Д.Ю. та Якушенко Р.Є., введено до складу судової колегії суддів Іноземцеву Л.В. та Журавльову Л.І.

     При секретарі

     судового засідання               Черніковій Я.В.

     та за участю представників сторін:

     від позивача                         Кишеля А.П., за дов. від 01.08.2006 б/н,

                                             Лук”янов Ю.В., за дов. від 01.08.2006 б/н

     від відповідача                              Григор'єв Р.М., за дов. від 12.05.2006 № 78,

                                             

     Розглянувши

     апеляційну скаргу            Приватного підприємства „Дельта”, м.Луганськ

                                             

     на рішення

     господарського суду        Луганської області

                                                від 05.06.2006

     у справі                             № 1/97 (суддя Зюбанова Н.М.)

    за позовом                             Дочірнього підприємства „Експогаз”                        

     TRENDMARK HOLDINGS LIMITED, м.Харків                         

    до відповідача                         Приватного підприємства „Дельта”, м.Луганськ

    про                                    стягнення 77231 грн. 66 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.06.2006 у справі                    № 1/97 (суддя Зюбанова Н.М.) задоволений позов Дочірнього підприємства (ДП)  „Експогаз” TRENDMARK HOLDINGS LIMITED, м.Харків, до Приватного підприємства (ПП) „Дельта”, м.Луганськ: стягнуто з відповідача на користь позивача                             64820 грн. 00 коп. боргу, 1490 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань, 777 грн. 84 коп. процентів, 10142 грн. 96 коп. пені, 772 грн. 32 коп. витрат по держмиту та                       118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення суду з посиланням на статтю 693 Цивільного Кодексу України мотивоване обґрунтованістю вимог щодо повернення суми попередньої оплати.

          Місцевий господарський суд дійшов висновку, що зобов'язання по поверненню  передоплати носить грошовий характер, тому позивачем правомірно заявлені додаткові вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

ПП „Дельта” (відповідач у справі) не погодилось з прийнятим рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи,  неправильне застосування норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що висновок суду про те, що з боку відповідача мала місце однобічна відмова від виконання зобов'язання по поставці товару, не відповідає статті 693 Цивільного кодексу України та обставинам справи.

Відповідач вважає, що оскільки сума передплати перерахована ним своєму контрагентові постачальникові ДП „Держпостачання” за договором від 14.07.2005                № 14-07/05 та платіжним дорученням від 03.08.2005, а позивач відмовився  погодити нову ціну у зв'язку зі зміною відпускної ціни, то між позивачем і відповідачем досягнута домовленість про відмову від договору купівлі-продажу й повернення відповідачем попередньої  оплати у розмірі 214620 грн. по мірі вивільнення коштів останнього.

Посилаючись на статтю 693 Цивільного кодексу України відповідач зазначає, що позивач не має права одночасно вимагати і передачі товару, і повернення попередньої оплати, а тому суд неправомірно стягнув з відповідача  10142 грн. 96 коп. пені за невиконання зобов'язання  по відвантаженню продукції.

На думку апелянта відмова позивача від корегування ціни на товар і його прийняття у зв'язку зі зміною відпускної ціни, а також його вимога про повернення попередньої оплати тягне розірвання договору. Посилаючись на статті 9, 654 Цивільного кодексу України та статтю 188 Господарського кодексу України відповідач вказує, що сторонами договір не розірваний, у зв'язку з чим зобов'язання по поверненню передплати для відповідача не наступило, тобто з боку відповідача немає прострочення виконання грошового зобов'язання за договором та законних підстав для стягнення інфляційних нарахувань і відсотків.

ДП  „Експогаз” TRENDMARK HOLDINGS LIMITED (позивач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважаючи їх необгрунтованими, просить рішення господарського суду залишити суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідно до частини 7 статті 81 Господарського процесуального кодексу України  в судовому засіданні 19.09.2006 за ініціативою суду здійснюється  фіксування  судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим господарським судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

02.08.2005 між сторонами у справі укладений договір № 52/08 купівлі-продажу  нафтопродуктів, згідно з яким продавець (відповідач у справі) зобов'язався забезпечити відвантаження товару протягом 4 календарних днів з дати здійснення оплати товару (а.с.10-13).

Додатковою угодою від 02.08.2005 № 1 до названого договору сторони домовилися, що оплата товару згідно договору здійснюється покупцем на умовах стовідсоткової передплати його вартості з доставкою до станції призначення протягом двох календарних днів з моменту надання покупцеві рахунку продавця, а в разі зміни ціни на нафтопродукти заводом виготовлювачем до факту відвантаження, сторони узгоджують нову ціну  за даною  додатковою угодою. У разі незгоди покупця (позивача у справі) із зміною ціни, передоплата, одержана продавцем, повертається покупцю протягом 2-х банківських днів після перебігу строку, вказаного в пункті 3.6 договору від 02.08.05 № 52/08, тобто після 4 календарних днів (а.с.14).

На  виконання даного договору позивач за платіжним дорученням від 02.08.2005 № 2101 перерахував на користь відповідача 214620 грн. в якості передоплати за дизельне паливо (а.с.22).

Після одержання передоплати відповідач одержав від Державного підприємства  (ДП) „Держпостачання” –постачальника нафтопродуктів відповідачеві за договором поставки від 14.07.05 № 14-07/05 (а.с.83-88), завода-виготовлювача за спірним договором (пункт 4 додаткової угоди від 02.08.2005 № 1 –а.с.14) інформацію про збільшення цін на дизельне паливо.

В судовому засіданні, 19.09.2006, представник відповідача пояснив, що вказана вище інформація про збільшення цін на нафтопродукти одержана була ним від ДП „Держпостачання” спочатку по телефону, потім в листах від 08.08.2005 № 21-1106, від 10.08.2005 № № 21-1127, 840 тощо (а.с.89-93).

Також в судовому засіданні, 19.09.2006, представник позивача пояснив, що в строк, встановлений договором від 02.08.2005 № 52/08 для поставки товару, позивачу стало відомо від відповідача про збільшення цін на нафтопродукти; дана інформація була одержана позивачем від відповідача в телефонному режимі (звукозапис технічної фіксації судового процесу додається до справи). У зв'язку з незгодою покупця зі зміною ціни вступив в дію пункт 4 додаткової угоди від 02.08.2005 № 1 до договору від 02.08.2005 № 52/08 щодо повернення передоплати (а.с.14).

Зобов'язання відповідача (згідно пояснень представника позивача) щодо поставки нафтопродуктів з цього моменту  припинилися. З 07.08.2005 відповідач повинен був повернути позивачеві передоплату у сумі 214620 грн.

Відповідач за період з 23.08.2005 по 29.12.2005 повернув позивачеві грошові кошти по передоплаті на загальну суму 149800 грн.

27.03.2006 позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 64820 грн. заборгованості по поверненню грошових коштів, перерахованих в якості передоплати за товар відповідно до частин 2, 3 статті 693 ЦК України у зв'язку з тим, що придбання нафтопродуктів втратило інтерес для його господарської діяльності, а також 9625 грн. 81 коп. пені за порушення строків  відвантаження нафтопродуктів згідно пункту 6.3 договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 02.08.2005 № 52/08 (а.с.4-6).

Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 21.04.2005 № 1058/01-Д позивач збільшив заявлену до стягнення суму пені за порушення строків поставки товару до 10142 грн. 96 коп. (а.с.46).

Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 23.05.2006 № 1100/01-Д позивач додатково заявив про стягнення з відповідача 777 грн. 84 коп. 3% річних та 1490 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань з грудня 2005 року по квітень 2006 року відповідно до статей  536, 625, 694 ЦК України (а.с.71-72).

Рішенням господарського суду від 05.06.2006 позов задоволено повністю і  стягнуто з відповідача на користь позивача 64820 грн. 00 коп. боргу, 1490 грн. інфляційних нарахувань, 777 грн. 84 коп. процентів, 10142 грн. 96 коп. пені.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню частково з огляду на наступне.

Договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 02.08.2005 № 52/08 за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, який регулюється главою 54 „Купівля-продаж”  ЦК України.

          Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 693 ЦК України сторони за договором передбачили попередню оплату товару та домовилися, що у разі незгоди покупця зі зміною ціни протягом строку поставки нафтопродуктів, передоплата, одержана продавцем, повертається покупцю протягом 2-х банківських днів після перебігу строку поставки товару.

Як було встановлено апеляційним господарським судом, в період, встановлений договором від 02.08.2005 № 52/08 для поставки нафтопродуктів, відповідач повідомив позивача про зміну ціни на товар, з  якою останній не погодився та заявив вимогу про повернення попередньої оплати.

Дана вимога заявлена позивачем в усній формі і сторони досягли згоди про повернення передплати відповідно до пункту 4  додаткової угоди від 02.08.2005 № 1 до договору від 02.08.2005 № 52/08, що підтверджено поясненнями представників сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції (звукозапис технічної фіксації судового процесу додається до матеріалів справи).

Будь-яких інших угод щодо узгодження цін та повернення передоплати сторонами не укладалось, відмову від виконання зобов'язання відповідачем по поставці нафтопродуктів внаслідок втрати інтересу позивач не направляв відповідачеві.

Отже, зобов'язання відповідача по поставці нафтопродуктів припинилося в строк, встановлений договором для поставки продукції, а з 07.08.2005 у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми попередньої оплати відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України та пункту 4 додаткової угоди від 02.08.2005  № 1 до договору від 02.08.2005 № 52/08.

Виконання цього зобов'язання підтверджується фактичним поверненням відповідачем грошових коштів на загальну суму 149800 грн. (а.с.16-23) та зарахуванням цих коштів позивачем в рахунок повернення попередньої оплати товару, а також актом звірення розрахунків станом на 01.11.2005, який підтверджує фактичне виконання зобов'язання по поверненню передоплати, починаючи з 23.08.2005 (а.с.24).

Таким чином, місцевий господарський суд помилково зазначив про наявність односторонньої відмови від зобов'язання у спірних взаємовідносинах та обґрунтованість нарахування пені за прострочку поставки нафтопродуктів за період з 07.08.2005 по 20.03.2006 з одночасним висновком про правомірність вимог щодо стягнення річних та інфляційних нарахувань за користування чужими грошовими коштами та прострочку виконання грошового зобов'язання  відповідно до статей 536, 625 ЦК України за період з грудня 2005 року по квітень 2006 року.

По-перше, як було вказано вище, прострочка виконання зобов'язання відповідача по поставці  нафтопродуктів не відбулася у зв'язку з набранням чинності пункту 4 додаткової угоди від 02.08.2005 № 1 до договору від 02.08.2005 № 52/08 внаслідок незгоди позивача зі збільшенням ціни на товар.

По-друге, апеляційна інстанція погоджується з доводами апелянта: самі дві вимоги щодо стягнення пені за прострочку  поставки товару та річних і інфляційних за прострочку повернення грошових коштів (користування чужими грошовими коштами) є взаємовиключними та не можуть бути заявлені за один і той же період.

Разом з тим, судовою колегією відхиляються доводи апеляційної скарги про необхідність розірвання договору в порядку статті 188 Господарського кодексу України, оскільки в даному випадку діє стаття 693 Цивільного кодексу України щодо повернення попередньої оплати за вимогою покупця (позивача у справі) внаслідок незгоди зі збільшенням ціни на нафтопродукти за угодою сторін (пункт 4 додаткової угоди).

Крім того, суд першої інстанції помилково прийняв до розгляду та розглянув по суті додаткові вимоги про стягнення  річних та інфляційних нарахувань, які були заявлені позивачем в заяві про збільшення розміру позовних вимог і про які не йшлося в позовній заяві.

Так, під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України”).

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого  господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).

Отже, оскільки про вимоги щодо стягнення  річних та інфляційних нарахувань в позовній заяві не йшлося, у господарського суду були відсутні підстави щодо прийняття до розгляду цих вимог, заявлених як збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим в частині стягнення заборгованості, яка утворилася внаслідок неповернення попередньої оплати товару. В решті рішення суду підлягає скасуванню.

Заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог щодо стягнення річних та інфляційних нарахувань слід залишити без задоволення.

В задоволенні позову щодо  стягнення пені за прострочку поставки продукції слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру позовних вимог.

Держмито у сумі 30 грн., зайве сплачене за платіжним дорученням від 21.03.2006 № 259 підлягає поверненню позивачеві відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито”.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

  

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Дельта”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 05.06.2006 по справі № 1/97 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 05.06.2006 по справі               № 1/97 скасувати в частині стягнення 10142 грн. 96 коп. пені, 1490 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань, 777 грн. 84 коп. процентів.

3. Позов задовольнити частково.          

4. В задоволенні позову щодо стягнення 10142 грн. 96 коп. пені відмовити.

5. Рішення господарського суду Луганської області від 05.06.2006 по справі               № 1/97 щодо стягнення 64820 грн. 00 коп. боргу, залишити без змін.

6. Стягнути з Приватного підприємства „Дельта”, м.Луганськ, вул.Градусова, 14, ід.код 30339411, на користь Дочірнього підприємства „Експогаз” TRENDMARK HOLDINGS LIMITED, м.Харків, вул.Куйбишева, 7, ід.код 30881544, 648 грн. 20 коп. витрат по держмиту та 102 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

7. Повернути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства „Експогаз” TRENDMARK HOLDINGS LIMITED, м.Харків, вул.Куйбишева, 7, ід.код 30881544, 30 грн. держмита, зайве сплаченого за платіжним дорученням від 21.03.2006 № 259.

Повернення держмита здійснити на підставі даної постанови, засвідченої гербовою печаткою суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.

           Головуючий суддя                                                       Л.І.Бородіна

           Суддя                                                                              Л.В.Іноземцева

           Суддя                                                                              Л.І.Журавльова

Надруковано 5 примірників:

1-до справи

2-позивачу

З- відповідачу

4 - ГСЛО

5- до наряду

Внести

СудЛуганський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення19.09.2006
Оприлюднено03.09.2007
Номер документу155999
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —1/97

Ухвала від 13.01.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 20.03.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 11.12.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 13.11.2013

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук Віктор Оксентійович

Ухвала від 06.11.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 29.10.2013

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук Віктор Оксентійович

Постанова від 19.09.2013

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Затолочний В.С.

Ухвала від 02.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мельник В.І.

Ухвала від 24.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мельник В.І.

Ухвала від 24.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мельник В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні