Постанова

від 04.09.2006 по справі 2-8/857-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-8/857-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 27 вересня 2006 року  

Справа № 2-8/857-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Ващишена Сергія Володимировича, довіреність №  б/н   від 01.09.06;

відповідача: Хорошунової Тетяни Олександрівни, дов. № б/н від 31.10.2005;

третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Чумаченко С.А.) від 22.05.2006 у справі № 2-8/857-2006

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті" (вул. Героів Космоса, 2Б,Київ 148,03148); (м. Київ, вул. Т. Строкача, 1, 03148)

до           Державного підприємства "Санаторій "Форос" (Форос, Ялта,98690)

третя особа: Державне підприємство "П. Дуссман-Україна"    (м. Київ-148, вул. Героїв космосу, 2-б)

про стягнення 73855,50 грн. та витребування майна з чужого незаконного володіння

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим  від 22.05.2006 у справі № 2-8/857-2006 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті" до Державного підприємства "Санаторій "Форос", третя особа: Державне підприємство "П. Дуссман-Україна" про стягнення 73855,50 грн. та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства „Санаторій „Форос” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті" суму боргу в розмірі 25669,07 грн., 7790,04 грн. пені, 4807,82 грн. індексу інфляції, 1290,00 грн. 3% річних, 363,10 грн. державного мита, 47,93 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції керувався вимогами пункту 8.2.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статтями 11, 509, 525, 526, 549, 625 та 629 Цивільного кодексу України.

Крім того, господарський суд погодився з розрахунком заборгованості наданим суду відповідачем, в якому зазначено, що, оскільки позивач не надав суду доказів узгодження з податковим органом застосування прямолінійного методу нарахування амортизації, то, таким чином, не має підстав застосовувати 10 % норму амортизації, а необхідно виходити з положень пункту 8.6.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції до 01.01.2003, відповідно до яких норма амортизації 2-ї групи складає 6,25 %.

Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд необґрунтовано задовольнив позов лише в частині обладнання, яке перераховане в додатку до Договору № 7 від 17.03.2003, не враховуючи обладнання, яке було передано відповідачу згідно акту від 01.11.2003.

Крім того, позивач зазначає, що різниця між закупівельною вартістю обладнання та загальною сумою амортизаційних відрахувань (72449,57 грн.), він просить оплатити на момент подання позовної заяви, а не на дату розірвання договору.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 суддів Щепанську О.А. та Борисову Ю.В. замінено на суддів Горошко Н.П. та Гонтаря В.І.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 суддю Горошко Н.П. замінено на суддю Борисову Ю.В.

06 вересня 2006 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 13 вересня 2006 року.

13 вересня 2006 року судове засідання було відкладено на 27 вересня 2006 року.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

17 березня 2003 року між Державним підприємством "Санаторій "Форос" замовник та товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті" - виконавець був укладений договір на очищення та прибирання приміщень номерного фонду шовного корпусу Державного підприємства "Санаторій "Форос"" за № 7, відповідно до якого виконавець приймає на себе виконання комплексу робіт з очищення та прибирання приміщень номерного фонду з 5-го по 14-ій поверхи замовника, відповідно до додатку за № 1 до договору.

Відповідно до розділу 3 договору за № 7 від 17.03.2003 виконавець здійснює убирання обладнанням та матеріалами, перелік яких вказано в додатку за № 2 до договору. Розрахунок відшкодування вартості ОС вказано в додатку за № 2.

У разі дострокового розірвання договору, замовник за погодженням сторін компенсує виконавцю в строк до 90 днів з моменту розірвання договору різницю між закупочною вартістю обладнання (додаток за № 2 до договору) та загальною сумою амортизаційних відрахувань, що виплачена виконавцем у вигляді щомісячних амортизаційних відрахувань, а виконавець передає замовнику за актом вказане обладнання та надає всю технічну та бухгалтерську документацію.

Після закінчення строку дії договору виконавець зобов'язується передати замовнику у власність вказане в додатку № 2 обладнання на підставі договору № 55 від 14.03.2003, укладеного між Державним підприємством "П. Дуссман-Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті".

У разі прострочення платежів, вказаних в п. 3.2 договору, замовник сплачує виконавцю неустойку із розрахунку двох облікових ставок Національного банку України від суми платежів за кожен день прострочення.

В додатку № 2 до договору № 7 від 17.03.2003 вказано перелік обладнання та інвентарю який необхідно для вбирання, в якому зазначено майно (основні кошти) і загальну суму 61115,00 грн. та малоцінне обладнання на суму 7450,20 грн.

10 квітня 2003 року до договору на очищення та прибирання приміщень номерного фонду головного корпусу Державного підприємства "Санаторій "Форос" за № 7 від 17.03.2003 підписана додаткова угода, відповідно до якого вказано, що договір припиняє свою дію з 10.04.2004, сторона 1 –Державне підприємство "Санаторій "Форос" компенсує стороні 2 до 10 травня 2004 року витрати на спецодяг та заборгованість по сплаті виконаних робіт.

Господарський суд у своєму рішенні послався на акт прийому-передачі за № 1 від  01 листопада 2003 року складений між товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті" та Державним підприємством "Санаторій "Форос", яким останньому на відповідальне збереження було передано майно, яке використовувалось при виконанні договору № 7 від 17.03.2003 (а. с. 119, том 1).

Апеляційна інстанція перевіривши матеріали справи та, окремо, цій акт, вважає необхідним зазначити те, що цей акт є єдиним доказом передачі будь якого майна від позивача –відповідачу. Тому, колегія суддів, перевіряючи загальну суму вартості переданого майна,  виходить саме з цього документу. Передача будь-якого іншого майна не має належного документального підтвердження.

Обладнання яке зазначено у додатку № 2 до договору від 17.03.2003 судова колегія розцінює з назви цього додатку - перелік обладнання і інвентарю необхідного для прибирання. Тобто у цьому документі сторони лише погодились з тим майном, яке необхідно надалі для виконання відповідних дій. Акт прийому передачі цього майна відсутній (сторонами суду не наданий).

Крім того, судова колегія вважає посилання позивача стосовно того, що цей акт був підписаний невідомою особою „Калитюк В.А.” - неспроможними, тому що договір на очищення та прибирання приміщень номерного фонду шовного корпусу Державного підприємства "Санаторій "Форос"" за № 7 від 17.03.2003 має підпис саме цієї особи - директора Калитюк В.А. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відповідач оскаржує не автентичність підпису, а те що йому невідома особа з таким прізвищем. Однак, дійсність цього договору не оскаржує.

Виходячи з листування між сторонами у даній справі, а саме з листа відповідача № 213 від 08.04.2004 (а.с. 54), вбачається, що договір припинив би свою дію, відповідно до пунктів 5.3, 5.4. договору, з 08.07.2004. Однак, 10.04.2004 між сторонами було підписано додаткову угоду, відповідно до якої даний договір припиняє свою дію з 10.04.2004.

Відповідно до статті 3.2. договору № 7 від 17.03.2003 замовник за погодженням сторін компенсує виконавцю в строк до 90 днів з моменту розірвання договору різницю між закупочною вартістю обладнання (додаток за № 2 до договору) та загальною сумою амортизаційних відрахувань, що виплачена виконавцем у вигляді щомісячних амортизаційних відрахувань. З листа відповідача  № 213 від 08.04.2004 (а.с. 54), вбачається також, що Державне підприємство "Санаторій "Форос" погодилось з компенсуванням відповідної суми. Однак, апеляційна інстанція вважає необхідним відзначити, що із суті зобов'язань сторін, відповідач погодився компенсувати витрати позивача лише ті, які були ним здійснені, тобто виходячи з загальної суми майна зазначеної в акті прийому-передачі № 1 від  01 листопада 2003 року.

За даними позивача, а саме з таблиці наведеної в апеляційній скарзі вбачається, що різниця між закупівельною вартістю обладнання та загальною сумою амортизаційних відрахувань становить 72449,57 грн. Таки дані позивача підтверджуються документами зазначеними в уточненні до позовних вимог в колонці „підстава набуття права власності” (а.с. 127-128, том 1). Дана сума ніким із учасників судового процесу не заперечується.

Таким чином, на момент виникнення зобов'язання відповідача повернути майно (залишкову вартість переданого майна), а саме на дату припинення дії договору 10.04.2004, складає заборгованість у сумі 72449,57 грн. – 4528,10 грн. (сума амортизації за період з дати початку експлуатації майна, а саме передачі майна, відповідно до акту № 1 від  01 листопада 2003 року, до 10.04.2004, тобто за 160 днів (60 днів у 2003 році + 100 днів у 2004 році), а саме за 1 повний квартал) = 67921,47 грн.

При цьому, сума амортизації рівняється 4528,10 грн. за квартал.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд вірно послався на пункт 1 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого - норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат і поліпшення таких нових основних фондів.

Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року. При цьому, для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року.

Відповідно до п. 8.2.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення формації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське офісне обладнання, устаткування та приладдя до них.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції закону на 01.01.2003, норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного податкового періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал): група 2 - 6,25 відсотка.

Таким чином, амортизація у даній справі повинна буту розрахована з розміром відсотка –6,25.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що на момент виникнення зобов'язання Державного підприємства "Санаторій "Форос" повернути майно позивачу, його залишкова вартість склала 67921,47 грн., тобто це саме та сума, яку замовник (відповідач) повинен компенсувати виконавцю (позивачу) в строк до 90 днів з моменту розірвання договору (стаття 3.2. договору № 7 від 17.03.2003).

З цих обставин справи вбачається висновок, що останній дінь в який відповідач повинен був виплатити позивачу суму залишкової вартості майна є 09.07.2004 (10.04.2004 + 90 днів). З цієї дати, на думку судової колегії, повинні бути застосовані санкції до відповідача у вигляді пені по 2-й ставці НБУ, інфляції та 3% річних.

За період з 09.07.2004 по 06.10.2004 сума боргу 67921,47 грн. / 366 днів на рік х 15 % подвійної ставки НБУ х 90 прострочених днів = 2505,60 грн.

За період з 07.10.2004 по 08.11.2004 сума боргу 67921,47 грн. / 366 днів на рік х 16% подвійної ставки НБУ х 33 прострочених днів = 979,86 грн.

За період з 09.11.2004 по 09.08.2005 сума боргу 67921,47 грн. / 366 днів на рік х 18% подвійної ставки НБУ х 242 прострочених днів = 8082,80 грн.

За період з 10.08.2005 по 09.06.2006 сума боргу 67921,47 грн. / 366 днів на рік х 19% подвійної ставки НБУ х 302 прострочених днів = 10648,52 грн.

За період з 10.06.2006 по 20.07.2006 сума боргу 67921,47 грн. / 366 днів на рік х 17% подвійної ставки НБУ х 44 прострочених днів = 1388,20 грн.

Таким чином пеня разом за період з 09.07.2004 по 20.07.2006 (момент подання апеляційної скарги) складає 23604,98 грн.   

Збитки у зв'язку з інфляцією складають:

Сума боргу: 67921,47 грн., індекс інфляції за період 10.06.2006 по 20.07.2006 = 122,075 згідно даних Державного комітету статистики

Борг з урахуванням індексу інфляції 67921,47 грн. х 122,075 % = 82915,13 грн.

Збитки від інфляції: 82915,13 грн. - 67921,47 грн. = 14993,66 грн.

3% річних за порушення строків виконання зобов'язань складають:

67921,47 грн. х 3 %/365 днів х 711 днів = 3969,23 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України, передбачено що, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов   договору   та   вимог   цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання а кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Крім того, апеляційна інстанція зазначає, що позивачем у справі сплачено державного мита за подання позовної заяви 893,88 грн. (738,55 грн. (а.с. 6, том 1) та 155,33 грн. (а.с. 116, том 1). Оскільки кінцева сума заявлених позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті" складає 113774,35 грн., вбачається сума недоплати державного мита в розмірі 243,86 грн. Однак, в силу вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, цю суму повинен сплатити відповідач.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з тим підлягає скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті" задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2006 у справі № 2-8/857-2006 змінити.

3.          Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції:

„2. Стягнути з Державного підприємства "Санаторій "Форос" (Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Форос, р/р 2600731431001 в УСБ м. Алупка, МФО 324139, ЗКПО 20670777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сіті" (м. Київ, вул.. Тимофія Строката, 1, р/р 26002052600556 в філії „Розрахунковий центр” Приватбанку, МФО 320649, ЗКПО 31759188) суму боргу в розмірі 67921,47 грн., пеню в розмірі 23604,98 грн., індекс інфляції в розмірі 14993,66 грн., 3 % річних в розмірі 3969,23 грн., 893,88 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.”

4. Стягнути з Державного підприємства "Санаторій "Форос" (Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Форос, р/р 2600731431001 в УСБ м. Алупка, МФО 324139, ЗКПО 20670777) на користь Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим, р/р 31111095500002, МФО 824026, ідентифікаційний код 22301854) державного мита у розмірі 243,86 грн.

5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                В.І. Гонтар

                                                                                Ю.В. Борисова