Постанова

від 07.04.2008 по справі 8/550

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/550

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2008                                                                                   Справа № 8/550  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Мацекос  І.М.

за участю представників:

За участю прокурора : Кузьменко С.В., посвідчення №  57 від 10.05.07р.

Представники сторін:

від позивача:  Павелко С.М. представник, довіреність №9865/09-28  від 29.12.07;

від відповідача:  Дерюга-Сурус О.М. представник, довіреність №б/н  від 20.12.07;

від ДВС: представник не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Першотравенську, Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2008 року у справі №8/550;

за заявою Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, місто Павлоград, Дніпропетровської області;

за участю Державної виконавчої служби у місті Павлограді, Дніпропетровської області;

про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

за позовом Прокурора міста Першотравенська, Дніпропетровської області в інтересах держави особі Управління Пенсійного фонду України у місті Першотравенську, Дніпропетровської області;

до Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”;

про звернення стягнення на майно у сумі 460,76 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор, міста Першотравенська, Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у місті Першотравенську, Дніпропетровської області, звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, про звернення стягнення на майно в сумі 460,76 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 3 січня 2003 року звернуто стягнення на майно відповідача.

На виконання вищезазначеного рішення було видано накази, які було передано до виконання Державній виконавчій службі.

         Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, щодо примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області.

Крім того господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження по справі про банкрутство підприємства відповідача ВАТ “Павлоградвугілля”, яке є правонаступником боржника по наказу, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Від відповідача по справі надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки під час розгляду справи про банкрутство сформовано реєстр кредиторів до якого стягувач не увійшов, так як у передбачений Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строк, стягувач не звернувся з заявою про наявність грошових вимог до ВАТ “Павлоградвугілля”. Тому, у відповідності до статті 14 Закону, відповідач вважає, що вимоги стягувача вважаються погашеними, що унеможливлює виконання наказу суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2008 року (суддя Дубінін І.Ю.) заяву боржника задоволено, наказ суду визнано таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з ухвалою Управління пенсійного фонду звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви боржника.

При цьому апелянт послався на те, що порушення справи про банкрутство та формування реєстру кредиторів не є підставою для визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

              Прокурор та боржник відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольнивши заяву боржника та визнавши наказ господарського суду по справі №8/550 таким, що не підлягає виконанню, місцевий суд фактично дійшов висновку, що рішення суду яке набрало чинності про стягнення на користь Пенсійного фонду грошової суми, може не виконуватися не зважаючи на те, що стягувач не отримав зазначеної у рішенні суми.

При цьому суд послався на те, що грошові зобов'язання, наявність яких у боржника встановлено відповідним рішенням суду, припинились в зв'язку з тим, що стягувач не звернувся до суду, який розглядає справу про банкрутство ВАТ “Павлоградвугілля”, з заявою про наявність у нього грошових вимог до боржника, а тому вимоги стягувача є погашеними. Проте такий висновок суду є помилковим з огляду на таке.

Відповідно до статті 125 Конституції України судові рішення, які набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” зазначено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції “Про захист прав людини та основних свобод”, передбачено право кожного при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою частиною судового розгляду, а тому обов'язковість виконання остаточного рішення суду є складовою частиною права на судовий захист інтересів, яке не може бути обмежено.

Проаналізувавши в рішенні по справі “Сокур проти України” національне законодавство України, яке регламентує питання визнання боржника банкрутом, Європейський суду з прав людини дійшов висновку, що не виконання рішень судів та затримка у виконанні рішень щодо стягнення грошових суму з підприємств, відносно яких порушено справу про банкрутство призводить до того, що “державні органи позбавили положення пункту 1 статті 6 Конвенції усього практичного ефекту”, що є неприпустимим.

              Про неприпустимість невиконання рішень судів також зазначено і в Указі Президента України “Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів” №261/2008 від 24 березня 2008 року.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що право стягувача на отримання від боржника зазначеної у рішенні суду сумі є безумовним та не потребує додаткового визнання цього права іншими судами, в тому числі і при розгляді справи про банкрутство боржника.

Тому не включення Управління до реєстру кредиторів ВАТ “Павлоградвугілля” не перешкоджає виконанню рішення суду, не скасовує вказане рішення та не може призвести до визнання виданого на виконання цього рішення наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки судова процедура розгляду справ про банкрутство не може бути підставою для невиконання рішень іншого суду, а норми спеціального закону, яким є Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не можуть скасовувати основні принципи судочинства, визначені Конституцією України та іншими законами, щодо самодостатності та обов'язковості виконання рішень судів.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм процесуального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.          

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу задовольнити, ухвалу скасувати.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Першотравенську, Дніпропетровської області, задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2008 року у справі №8/550, скасувати.

В задоволені заяви Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, місто Павлоград, Дніпропетровської області, про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2003 року по справі №8/550 таким що не підлягає виконанню, відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                            П.П. Павловський  

          Судді                                                                                В.В. Швець

                                                                                                         О.В. Чус

Постанову оформлено у відповідності до вимог статті 84 ГПК України 21.04. 2008 року.

З оригіналом згідно

Помічник судді                                        О.В. Чабаненко