Постанова

від 10.04.2008 по справі 8а/44-807

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8а/44-807

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2008 р.Справа № 8а/44-807

 15:50 год.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Гирили І.М.

при секретарі судового засідання Арзяєві М.І.

Розглянув матеріали справи

за позовом: Прокурора Чортківського району в інтересах держави  в особі Чортківської районної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. С.Бандери, 20, м. Чортків Тернопільської області,  в особі Виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Тернопільської обласної рибоводної меліоративної станції, с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 816 грн. 64 коп.

За участю представників сторін :

прокурора: Свачій М.І. –прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Тернопільської області, посвідчення № 58

позивача: Житник М.І. –завідувача юридичного відділу, довіреність № 01-21-27 від 09.01.2008 р.;

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні учасникам адміністративного процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 27, 29, 49, 51, 59, 60, 130 КАС України.

Повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з відповідним клопотанням (клопотання від 24.03.2008 р. в матеріалах справи).

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області звернувся з позовом Прокурор Чортківського району в інтересах держави  в особі Чортківської районної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. С.Бандери, 20, м. Чортків Тернопільської області,  в особі Виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Тернопільської обласної рибоводної меліоративної станції, с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області 816,64 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»відповідач не сплачував в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 816,64 грн. В підтвердження зазначеного представив звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за ІІІ квартал 2007 року, довідку –розрахунок станом на 11.02.2008 р. та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 04.03.2008 р. відкрито провадження у адміністративній справі № 8а/44-807, з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду, забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, на підставі ст. 110 Кодексу адміністративного судочинства України, в межах підготовчого провадження призначено попереднє судове засідання на 24.03.2008 р.

В ході проведення попереднього судового засідання позивач та прокурор не відмовилися від позову, доказів примирення судом не здобуто.

Зважаючи на те, що сторонами не врегульовано спір у порядку, визначеному частиною третьою статті 111 КАС України, у відповідності до статті 121 КАС України, ухвалою суду від 24.03.2008 р. закінчено підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду на 10.04.2008 р.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, витребуваних судом документів, у тому числі мотивованих та документально підтверджених заперечень на позов не подав, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень № 1532279, із зазначенням дати вручення 14.03.2008р. та №1697006, із зазначенням дати вручення02.04.2008р., а тому справа розглядається у відповідності до вимог ч. 6 ст. 71 КАС України, на основі наявних доказів.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування –це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично –реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно ст. 1 Розділу І Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001 р. (чинного на момент відображення сум у звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2007 рік, з 28.12.2007 р. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням») (далі –Закон № 2240-ІІІ) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

У відповідності ст. 9 Розділу ІІ Закону № 2240-ІІІ –Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Стаття 19 Розділу ІV Закону № 2240-ІІІ визначає одним з джерел формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є страхові внески страхувальників –роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи, юридичні особи набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду (ст. 22 Розділ ІV Закону № 2240-ІІІ).

Відповідач по справі –Відкрите акціонерне товариство Тернопільська обласна рибоводно меліоративна станція, с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вих. № 31-86 від 14.03.2008 р. є юридичною особою, ідентифікаційний код 00704362, страхувальником в розумінні ст. 2 Закону № 2240-ІІІ, а відтак відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону № 2240-ІІІ страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески і згідно ст. 30 Закону несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Порядок і строки сплати страхових внесків встановлений ст. 23 Розділу ІV Закону № 2240-ІІІ та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001 р. (далі –Інструкція № 16), проводиться страхувальниками –роботодавцями до Фонду, шляхом сплати  різниці  між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Сплата страхових внесків провадиться за безготівковими розрахунками або готівкою через  установи  банків,  а  у  разі відсутності  рахунків в  установах  банків –поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок Фонду. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками –роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

В силу положень п. п. 5.1. п. 5 Інструкції № 16 –страхувальник –роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. 

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню та/або відображає суми цих фінансових санкцій в звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

Не сплачені в строк страхові платежі стягуються в дохід Фонду із страхувальника, згідно Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. № 1387, та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003 р.

Вказані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку (ст. 8 Закону № 2240-ІІІ, п. п. 51 п. 5 Інструкції № 16). 

Як вбачається з поданого відповідачем звіту «Про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані із загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності»за ІІІ квартал 2007 рік (підписаний керівником підприємства, головним бухгалтером, головою комісії та скріплений печаткою юридичної особи), останній самостійно зазначив прострочену заборгованість в сумі 1258,23 грн.

Вказана в даному звіті сума заборгованості в розмірі 1258,23 грн. відображена і в довідці –розрахунку як недоїмка станом на 11.02.2008 р., а сума позову –816,64 грн. заявлена позивачем з врахуванням рішення господарського суду від 13.06.2006 р. у справі № 17/117-2231, згідно якого з відповідача на користь позивача стягнуто 414,59 грн. недоїмки та постанови господарського суду від 17.07.2007 р. у справі № 16-147-2567, згідно якої з відповідача на користь позивача стягнуто 27,51 грн. заборгованості по страхових внесках.

Станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено доказів добровільного погашення вказаної позивачем заборгованості в сумі 816,64 грн.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доказів на предмет встановлення їх належності та допустимості здійснюється господарським судом, що передбачено положеннями статей 70, 138 КАС України.

Отже, оскільки відповідач по справі свої зобов'язання по перерахуванню страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням не виконав, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 816,64 грн. господарський суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАСУ судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 6, 7-13, 18, 49, 51, 56, 58, 70, 71, 79, 86, 94, 98, 122, 160, 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Тернопільська обласна рибоводно меліоративна станція, с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 00704362 на користь Чортківської районної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. С.Бандери, 20, м. Чортків Тернопільської області,  ідентифікаційний код 26024469 –816 (вісімсот шістнадцять) грн. 64 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків.

3.          Виконавчий лист видати за заявою Чортківської районної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. С.Бандери, 20, м. Чортків Тернопільської області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі «14»квітня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

                              Суддя