Постанова

від 18.04.2008 по справі 2-2/14024-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-2/14024-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

14 квітня 2008 року   Справа № 2-2/14024-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Дмитрієнко Ю.О., дов. № 1/9-4538 від 29.12.2007 р. (Інспекція головного державного реєстратора флоту України в особі Одеського регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України);

відповідача: Ковальова С.В., дов. № б/н від 04.01.2008 р. (Державне підприємство "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту");

розглянувши апеляційну скаргу Інспекції головного державного реєстратора флоту України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Толпиго В.І.) від 25.10-17.01.2008 р. у справі №2-2/14024-2007

за позовом           Інспекції головного державного реєстратора флоту України (вул. Братська, 23,Київ 80,04080)

в особі Одеського регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України (пр. Шевченка, 12, оф. 201,Одеса,65058)

до           Державного підприємства "Морська адміністрація Керченського морськогорибного порту" (вул. Свердлова, 49,Керч,98320)

про стягнення 28421,40 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                   Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10-17.01.2008 р. відмовлено у задоволені позову           Інспекції головного державного реєстратора флоту України в особі Одеського регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України до Державного підприємства "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту" про стягнення 28421,40 грн.

                  Не погодившись з вказаним судовим актом, Інспекція головного державного реєстратора флоту України в особі Одеського регіонального представництва звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

                  Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матеріального права, неповно з'ясовані всі обставини у справі, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Вказані обставини призвели до прийняття незаконного рішення.

                  31 березня 2008 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту" надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

                  Розпорядженням про заміну складу колегії від 14 квітня 2008 року у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Щепанської О.А. та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Щепанську О.А. замінено на суддю Голика В.С.

                  Розглянувши в порядку й на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив  наступне.

                  Посилаючись на ті обставини, що капітаном Керченського морського рибного порту в порушення вимог чинного законодавства, без сплати реєстраційного збору зареєстровано 59 суден, у зв'язку з чим загальна сума несплаченого збору становить 28421,40 грн., Інспекція головного державного реєстратора флоту України в особі Одеського регіонального представництва звернулась до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту" про стягнення вказаної суми, мотивуючи вимоги тим, що згідно зі статтею 33 Кодексу торговельного мореплавства України судно одержує право плавання під Державним прапором України з моменту його державної реєстрації у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України.

                  Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

                  Щодо позовної вимоги про стягнення суми реєстраційного збору, слід зазначити, що загальний порядок державної реєстрації суден в Україні регламентується главою 2 Кодексу торговельного мореплавства України (далі за текстом –КТМ).

                  Відповідно до статті 28 КТМ України реєстрація  судна  у  Державному  судновому  реєстрі  України засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним прапором України (судновий патент), а реєстрація у Судновій книзі України - судновим білетом. За реєстрацію судна у Державному  судновому  реєстрі  України або Судновій книзі  України  і  будь-яких  подальших  змін  раніше зроблених  записів  у  них  про  зареєстроване  судно стягується встановлений   збір,   порядок    стягнення та розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за  погодженням з Міністерством економіки України.

                  Статтею 33 КТМ України встановлено, що судно одержує право плавання під Державним прапором України з часу реєстрації його у Державному судновому  реєстрі  України  або Судновій книзі України та свідоцтва про одержання  права  плавання під цим прапором.

                  Згідно Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Судновій книзі України безпосереднім органом реєстрації у Судновій книзі України риболовних суден є капітани морських рибних портів.

                 Відповідно до пункту 34 Порядку, реєстрація риболовного судна у Судовій книзі України здійснюється на підставі письмової заяви судновласника, яка подається до органу державної реєстрації. До вказаної заяви, поряд з іншими передбаченими Порядком документами, додається документ, що підтверджує сплату зборів за реєстрацію судна у Судновій книзі України та видачу суднових реєстраційних документів.

                  Пунктом 42 Порядку передбачено, що орган державної реєстрації може здійснити реєстрацію судна у Судновій книзі України і видати відповідні суднові реєстраційні документи лише за наявності документу, що підтверджує сплату зборів за реєстрацію судна у Судновій книзі України.       

                  Відповідно до частини 5 статті 26 Кодексу торговельного мореплавства України порядок  ведення  Державного  суднового  реєстру  України і Суднової книги України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

                  Такий порядок встановлений Порядком ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.09.1997 р. № 1069 (із змінами та доповненнями).

                  Норми вказаного Порядку носять імперативний характер і чітко визначають правила та умови, при яких судно може бути зареєстровано в Державному судновому реєстрі або Судновій книзі України.

                  Пунктом 4 вказаного порядку передбачено, що загальне керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку суден в Україні  здійснює  Інспекція  Головного  державного реєстратора  флоту  (далі  -  Інспекція),  яка  входить  до  сфери управління Мінтрансзв'язку.

                  Згідно із частиною 2 статті 15 КТМ України риболовне судно у цьому Кодексі  -  це  будь-яке  торговельне судно,  що  використовується  для  рибного  або  іншого  морського промислу.

                  Таким чином, реєстрація риболовних суден повністю підпорядкована вказаному Порядку, а тому вони підлягають загальній реєстрації інспекцією.

                  Відповідно до пункту 11 Порядку включення морських торговельних  суден  до  Державного суднового реєстру України здійснюється виключно  капітанами морських  портів за погодженням з Інспекцією, а риболовних суден - за  погодженням  з  Укрдержрибгоспом та Інспекцією.

                  Отже, реєстр риболовних суден є складовою частиною Державного суднового реєстру України.

                  Пунктом 9 Порядку передбачено, що за реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України та будь-які подальші зміни зроблених у них записів, а також за видачу суднових документів справляються збори, порядок та розмір яких встановлюється Мінтрансзв'язком за погодженням з Мінекономіки.

                  Згідно із пунктом 3 Наказу Міністерства транспорту України “Про утворення Інспекції Головного державного реєстратора флоту” від 20.10.1997 р. № 369  витрати на  утримання Інспекції Головного державного реєстратора  флоту  проводяться  за  рахунок Збору за реєстрацію суден у Державному  судновому реєстрі України і Судновій книзі України та видачу суднових документів.

                  Отже, нормами вказаного наказу чітко не визначається, за реєстрацію саме яких суден здійснюється такий збір.

                  Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства транспорту України “ Про затвердження Положення про збір за реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі України і Судновій книзі України” від 27.03.1998 р. № 93, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.1998 р. за № 233/2673, збором відшкодовуються витрати на утримання апарату Інспекції, оренду приміщень, утримання єдиної державної електронно-інформаціїної системи реєстрації суден в Україні та інші витрати.

                  Згідно із нормами вказаного Наказу № 93, при реєстрації суден у Судновій книзі України ставки збору, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5 та 6 додатка до пункту 11 Положення, використовується з відповідними коефіцієнтами, в залежності від довжини судна, а не в залежності від типу суден.

                  У додатку до пункту 11 вказаного Положення встановлені ставки збору за реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі України і Судовій книзі України.

                  Статтею 31 Кодексу торговельного мореплавства України особи, які ухиляються від обов'язкової реєстрації судна,  або зареєстрували його  у  Державному  судновому  реєстрі  України  чи Судновій книзі України незаконним шляхом, або які порушили  вимоги статті 30 цього Кодексу, несуть відповідальність згідно  з  чинним законодавством України.

                  Позивач в позовній заяві просить стягнути збитки в сумі позову у вигляді доходів, які він міг би отримати. Наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам нормативних актів, на які посилається позивач як на підставу позову. Правильність цього розрахунку ніким не спростована, тому він приймається судовою колегією як обгрунтований.

                  Відповідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

                  Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

                  Якщо особа,  яка порушила право,  одержала у  зв'язку  з  цим доходи,  то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено,  не може бути меншим від  доходів,  одержаних особою, яка порушила право.

                  На  вимогу  особи,  якій  завдано шкоди,  та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути  відшкодована  і  в  інший  спосіб,  зокрема,  шкода,  завдана майну,  може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості,  полагодження пошкодженої речі тощо).

                  Як було зазначено вище, збором відшкодовуються витрати на утримання апарату Інспекції, оренду приміщень, утримання єдиної державної електронно-інформаційної системи реєстрації суден в Україні та інші витрати.

                  Відповідно до пункту 8 Положення № 93, кошти від сплати реєстраційного збору акумулюються на розрахунковому рахунку Інспекції Головного державного реєстратора флоту і використовуються нею відповідно до кошторису, затвердженого Мінтрансзв'язку України.

                  Таким чином, сума несплаченого збору є реальним доходом позивача, у зв'язку з чим позивачу завдано збитків у результаті порушення його цивільного права, а тому він має право на їх відшкодування.  

Враховуючи, що порушене право позивача підлягає судовому захисту, судова колегія вважає за можливе вимогу апеляційної скарги щодо зобов'язання відповідача відшкодувати Інспекції Головного реєстратора флоту завдані збитки в сумі 28421,40 грн. задовольнити шляхом стягнення з відповідача на користь позивача відповідної суми.

Разом з тим, вимоги апеляційної скарги позивача в частині визнання дій капітана Керченського морського рибного порту неправомірними й вчиненими з порушенням вимог законодавства судова колегія визнає такими, що не підлягають задоволенню. Адже такі вимоги не були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, за ними не ухвалювалось рішення.

У відповідності до частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Тобто, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог скарги.

                  Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для  скасування  або   зміни   рішення   місцевого

господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

                  Встановивши неповноту встановлення фактичних обставин справи, помилки у застосуванні норм матеріального права, що призвели до ухвалення неправильного рішення, колегія суддів визнала необхідним частково задовольнивши апеляційну скаргу,  скасувати судове рішення суду першої інстанції.

                  Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу Інспекції головного державного реєстратора флоту України в особі Одеського регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України задовольнити частково.

                  2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим  від 25.10-17.01.2008 р. у справі №2-2/14024-2007 скасувати.

                  3. Прийняти нове рішення.

                  Позов задовольнити.

                  Стягнути з Державного підприємства "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту" (98320, Автономна Республіка Крим, місто Керч, віл. Свердлова, 49, код ЄДРПОУ 33385610) на користь Інспекції головного державного реєстратора флоту України в особі Одеського регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України (68058, місто Одеса, пр-т Шевченко, 12, офіс 201, код ЄДРПОУ  23989864) збитки у розмірі  28421,40 грн., 284,20 грн. державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.                                                  

Головуючий суддя                                                  

Судді