Постанова

від 15.04.2008 по справі 4/323-пн-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/323-пн-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.04.08                                                                                       Справа №4/323-пн-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Мірошниченко М.В.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Лола Н.О.

          За участю представників від позивача – Левченко В.М.,довіреність №231/01 від 14.04.08 р.; від відповідача – Плішко О.І. - директор, Плішко Т.О. довіреність №57 від 19.12.06 р.;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Заготівельного виробничо – комерційного об'єднання «Успіх» на рішення господарського суду Херсонської області від 06.03.2008 р. по справі № 4/323-ПН-07

                      за позовом: Виробничо – трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю  «Олімп», м. Херсон (далі ВТ ТОВ «Олімп»);

           до відповідача: Заготівельного виробничо–комерційного об'єднання «Успіх», м. Херсон; (далі ЗВКО «Успіх»);

          про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями і виселення

          ВСТАНОВИВ:          

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №742 від 15.04.2008 р. справу № 4/323-ПН-07 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), суддів – Мірошниченко М.В., Мойсеєнко Т.В.,  якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.03.2008 р. по справі № 4/323-ПН-07 (суддя Задорожна Н.О.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Рішення суду мотивовано тим, що незаконне перебування та не звільнення ЗВКО «Успіх» нежилих приміщень порушує права позивача, як власника майна.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ЗВКО «Успіх», відповідач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду в якій зазначає, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи та порушені норми матеріального та процесуального права. Вважає, що ЗВКО «Успіх» є законним власником (добросовісним набувачем) частини нежитлових приміщень за адресою: м. Херсон, вул. Радянська, 40 на підставі нотаріально – посвідченого договору купівлі – продажу №262 від 19.01.1996 р. та договором міни №103 від 29.09.1997 р. які на сьогоднішній день є чинними та не скасовані жодною судовою інстанцією. Порушення судом норм матеріального права, на думку заявника апеляційної скарги, полягає в неправильному застосуванні п. 3 ч.1 ст. 388 ЦК України, ст. 388 ЦК України, ч. 2, 3  ст. 264 ЦК України, ч. 2 ст. 50 Закону України «Про власність» та ч. 1 ст. 80 ЦК УРСР. Просить суд рішення господарського суду Херсонської області від 06.03.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Представники ЗВКО «Успіх» у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

ВТ ТОВ «Олімп», позивач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує  на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить рішення суду від 06.03.2008 р. по справі №4/323-ПН-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

За заявою представників відповідача судовий процес здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу. В судовому засіданні 15.04.08 р. було проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору: 18.07.2001 р. між позивачем та Регіональним відділенням фонду державного майна України у Херсонській області укладено нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу державного майна, згідно якого останній зобов'язався передати у власність позивача нежитлове приміщення, яке складається з зазначених у технічному паспорті Бюро технічної інвентаризації літерами: «А», «А?», «Б» - основні; літерою «В» - прохідна, літерою «Г» - компресорна, літерою «Д» - котельна, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Радянська, 40. На підставі складеного між сторонами за договором 23.07.2001 р. акту прийому-передачі №31 об'єкт нерухомості передано у користування позивачу.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.01.2002 р. у справі №10/31-О-7/2-ПС за позовом ВАТ фірма "Херсонвзуття" до відповідачів: Регіонального відділення фонду державного майна України у Херсонській області та до ТОВ "Олімп" про визнання недійсним договору купівлі-продажу реєстровий №1982 від 18.07.2001 р., за участю третьої особи ЗВКО "Успіх", у задоволенні позову відмовлено. Цим же рішенням встановлена правомірність придбання позивачем у власність спірних приміщень, а також встановлено відсутність у ЗВКО "Успіх", правоустановчих документів на володіння спірними приміщеннями у будівлі по вул. Радянській, 40 у м. Херсоні.

Суд визнав безпідставними посилання ВАТ "Херсонвзуття" на видане Регіональним відділенням фонду державного майна України у Херсонській області свідоцтво про право власності від 14.10.1994 р. №37, згідно з яким ВАТ "Херсонвзуття" значилося власником майна цілісного майнового комплексу та на видане Херсонським БТІ на підставі рішення арбітражного суду Черкаської області від 20.09.1995 р. у справі №5/1-ПС-849/7 реєстраційне посвідчення на володіння приміщеннями першого та другого поверхів і підвалу будівлі літери "А", "Б", "В", оскільки судовим рішенням від 08.07.1996 р. установчий договір ВАТ "Херсонвзуття" в частині передачі Регіональним відділенням фонду державного майна України у Херсонській області приміщень першого поверху і підвалів двоповерхової будівлі по вул. Радянській, 40 до статутного фонду ВАТ "Херсонвзуття" визнано недійсним, а рішення, на підставі якого було видане реєстраційне посвідчення на домоволодіння, скасовано постановою Вищого арбітражного суду України №041/4к/5/1-ПС-3/38 від 26.04.1996 р.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2005 р. у справі №32/582-45/53, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.01.2007 р. відповідачу було відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 20.04.2001 р. № 442 "Про доручення регіональному відділенню Фонду державного майна України по області", згідно якого було укладено договір купівлі-продажу від 18.07.2001 р. будівлі з позивачем.

Вказаним рішенням встановлено, що на момент укладення договору міни від 29.06.1997 р. №103 АТ фірма "Херсонвзуття" не мала права продавати чи обмінювати частину спірної будівлі, а відповідач повинен був знати про це, тому відповідач не може посилатися на наявність у нього статусу добросовісного набувача.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.10.06 р. по справі 10-312-ПН, в редакції постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 13.06.07 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 6.11.07 р., позов ВТ ТОВ «Олімп» задоволено, ЗКВКО «Успіх» виселено із підвального приміщення, зазначеного в технічному паспорті літерами VІ-12 (11,9 кв. м.); VІ-13 (6 кв. м.); VІ-14 (18,5 кв. м.); VІ-15 (128,1 кв. м.).

Згідно Плану поверхів будівлі літери «А» по вул. Радянській, 40 складається, в тому числі, з першого, поверху та підвалу. Спірні приміщення знаходяться у двоповерховій частині будівлі по вул. Радянській, 40. Але згідно плану приватизації орендного підприємства Херсонська взуттєва фабрика від 10.08.1994 р. до статутного фонду ВАТ "Херсонвзуття" передавався цех №3 фабрики. Будівля цього цеху була одноповерховою дореволюційної забудови, виконана в дерев'яних конструкціях, що прийшли у непридатність та потребують повної реконструкції, будь-які посилання на перший поверх двоповерхової будівлі та підвал відсутні. Зазначені факти були встановлені і рішенням арбітражного суду Одеської області від 08.07.1996 р. у справі №5/1-ПС-849/7-1/65, яким було визнано недійсним установчий договір про створення ВАТ "Херсонвзуття" в частині передачі йому до статутного фонду приміщень першого поверху та підвалів двоповерхової будівлі. Вказані обставини підтверджують факт незаконності продажу та обміну ВАТ "Херсонвзуття" спірних приміщень, які не належали йому.

Як зазначає позивач, у незаконному користуванні відповідача знаходяться нежитлові приміщення першого поверху будівлі літера «А», які за виконаним Херсонським БТІ схематичним планом від 05.09.2006 р. визначені за №№ 23 (2,9 кв. м.), 24 (22,4 кв. м.), 25 (18,8 кв. м.), 26 (9 кв. м.), 27 (14,1 кв. м.), 28 (50 кв. м.), 29 (23,1 кв. м.), 30 (18,5 кв. м.), 31 (18,1 кв. м), 32 (5,8 кв. м.) і 33 (13,7 кв. м.), а також підвалу цієї ж будівлі, які за зазначеним схематичним планом визначені як приміщення: І (6,7 кв. м.), II (21,6 кв. м.), III (122,0 кв. м.), IV (70,9 кв. м.), V (15,2 кв. м.), VI (7,0 кв. м.) VII (29 кв. м.), VIII (30 кв. м.), IX (73,8 кв. м.) і X (3,6 кв. м.). Відповідач не заперечує факту зайняття та використання ним цих приміщень.

Рішенням господарського суду від 06.03.2008 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з чим не погодився відповідач.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарський суд Херсонської області правильно зазначив, що доводи відповідача щодо його права на спірні приміщення не ґрунтуються на фактичних та юридичних доказах, отже є безпідставними, враховуючи наступне.

У постанові Запорізького апеляційного господарського суду у справі №10/312-ПН було встановлено, що ВАТ "Херсонвзуття" не було власником цих приміщень і не мало право ними розпоряджатися, що свідчить про вибуття спірного майна з володіння власника поза його волею. Від відповідача договір міни укладав Плішко О.І., який одночасно також був директором ВКФ "Люкс", якому повинно було бути відомо про наявність спору відносно спірних приміщень, про що свідчить рішення арбітражного суду Черкаської області від 20.09.1996 р., де він особисто приймав участь, представляючи інтереси ПКФ "Люкс", яке було скасоване постановою арбітражної наглядової колегії Вищого адміністративного суду України від 26.04.1996 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. у справі №32/582-45/53 встановлено, що ЗВКО "Успіх" за договором міни не є добросовісним набувачем спірних приміщень.

Щодо договору купівлі-продажу від 19.01.1996 р., то рішенням арбітражного суду Одеської області від 08.07.1996 р. визнано недійсним передачу частини спірної будівлі до статутного фонду АТ фірма "Херсонвзуття". Пункт 2 цього рішення набрав законної сили, що підтверджується рішенням арбітражного суду Одеської області від 19.01.2000 р. Таким чином, АТ фірма "Херсонвзуття" не мала права власності на частину спірної будівлі по вул. Радянській, 40. До того ж, у договорі купівлі-продажу від 19.01.1996 р. взагалі не визначено, який поверх відчужувався, тобто не визначено індивідуальні ознаки об'єкту продажу.

Усі ці факти, встановлені постановою Запорізького апеляційного господарського суду у справі №10/312-ПН від 13.06.2007 р., яка набрала чинності, не доводяться знову і є преюдиціальними до цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, право власності позивача на спірні приміщення є доведеним і підтвердженим належними доказами, які мають юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пункт 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України встановлює, що власник може витребувати майно навіть у добросовісного набувача, якщо воно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Незаконне перебування та не звільнення ЗВКО "Успіх" нежилих приміщень порушує права позивача як власника майна розпоряджатися та володіти цим майном на свій розсуд.

Факти про відсутність у відповідача будь-яких майнових прав на спірні приміщення встановлені рішеннями господарського суду у справі №10/31-О-7/2-ПС; №32/582-45/53; 10/312-ПН; №5/1-ПС-849/7-1/65; №041/4к/5/1-ПС-3/38 та відповідно до ст. 35 ГПК України мають преюдиціальне значення для вирішення спору в межах провадження, порушеного у справі №4/323-ПН-07.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, зауважує на безпідставність доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності відносно заявленого позову, оскільки між сторонами існував спір відносно права власності на нежилі приміщення, відповідно до ч. 2, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що підставами переривання перебігу позовної давності можуть бути пред'явлення позову або будь-які активні дії зобов'язаного суб'єкта.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново, після чого час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги пояснення представника позивача, стосовно того, що про особу – ЗВКО «Успіх», яка незаконно займає спірні приміщення та порушує його права як власника будівлі, йому стало відомо лише у жовтні 2006 р., при розгляді справи №10-312-ПН. До цього часу йому не було відомо хто саме та які саме приміщення займались, оскільки він не мав туди доступу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -          

          ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заготівельного виробничо – комерційного об'єднання «Успіх» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 06.03.2008 р. по справі № 4/323-ПН-07 – без змін.

Постанову оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 16.04.2008 р.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Мірошниченко М.В.  Мойсеєнко Т. В.