ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬК ОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" травня 2011 р. Справа № 15/17-1385-2011
Господарський суд Одесь кої області у складі:
судді В.С. Петрова
При секретарі А.Д. Діасамідзе
За участю представників:
від позивача - Ковальо в В.Л..,
від відповідача - не з' я вився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу з а позовом Товариства з обмеж еною відповідальністю „Агро -Союз-Одеса” до Приватного пі дприємства „Топрак” про стяг нення 14 657,86 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз -Одеса” звернулось до господ арського суду Одеської облас ті з позовною заявою до Прива тного підприємства „Топрак” про стягнення 14 657,86 грн., посила ючись на наступне.
26.08.2010 р. між Товариством з обме женою відповідальністю „Агр о-Союз-Одеса” та Приватним пі дприємством „Топрак” був укл адений договір поставки № 98, в ідповідно до умов якого пози вач поставив відповідачу авт озапчастини на загальну суму 8978,74 грн., що підтверджується на кладною № 04284 від 26.08.2010 р. Згідно п. 3.1 договору відповідач повине н був сплатити позивачу варт ість отриманої продукції в с трок до 31.08.2010 р. Проте, за твердже ннями позивача, відповідачем вказана сума за продукцію сп лачена не була, у зв' язку з чи м заборгованість відповідач а складає 8978,74 грн.
З огляду на прострочку вико нання відповідачем зобов' я зання з оплати продукції поз ивачем згідно п. 5.2 договору на раховано відповідачу пеню за період з 31.08.2010 р. по лютий 2011 року, що складає 4929,33 грн.
Разом з тим позивач згідно ч . 2 ст. 625 ЦК України здійснив нар ахування трьох відсотків річ них на основну заборгованіст ь, що складають 157,19 грн. та інфля ційних витрат, що становлять 592,60 грн.
Так, позивач просить суд стя гнути з Приватного підприємс тва „Топрак” 14 657,86 грн., з яких ос новний борг - 8 978,74 грн., пеня - 4 929,33 г рн., інфляційні втрати - 592,602 грн. та 3% річних - 157,19 грн.
Ухвалою господарського су ду Одеської області від 11.04.2011 р. порушено провадження по спр аві № 15/17-1385-2011 та справу призначе но до розгляду в засіданні су ду.
Відповідач відзив на позов не надав, також представник в ідповідача у судові засіданн я не з' явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним ч ином. У зв' язку з зазначеним справу розглянуто за наявни ми в ній матеріалами відпові дно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення пред ставника позивача, розглянув ши та дослідивши всі письмов і докази, які містяться в мате ріалах справи, господарський суд дійшов наступних виснов ків.
26.08.2010 р. між Товариством з обме женою відповідальністю „Агр о-Союз-Одеса” (постачальник) т а Приватним підприємством „Т опрак” (покупець) був укладен ий договір поставки № 98, відпо відно до умов якого позивач я к постачальник зобов' язуєт ься поставити, а відповідач з обов' язується прийняти та о платити продукцію в асортиме нті, кількості та за ціною, вка заною у підписаних сторонами специфікаціях, які є невід' ємною частиною договору.
Згідно п. 2.1 вказаного догово ру поставка товару здійснюєт ься у відповідності до прави л „Інкотермс-2000” на умовах EXW ск лад постачальника, розташова ний за адресою: м. Ізмаїл, вул. Г агаріна, 3А.
Відповідно до п. 2.2 договору т овар поставляється окремими партіями. На кожну партію пос тавленої продукції сторони с кладають специфікацію, в які й зазначається найменування , асортимент (номенклатура), кі лькість, ціна продукції та ва ртість продукції
У відповідності з п. 2.3 догово ру строк поставки кожної пар тії продукції визначається з моменту підписання сторона ми специфікації на партію пр одукції. Датою поставки прод укції є дата виписки постача льником товарної накладної.
В п. 2.4 зазначено, що прийманн я продукції по кількості та я кості здійснюється покупцем у відповідності до Інструкц ій № П-6 від 15.06.1965 р. та № П-7 від 25.04.1996 р .
У відповідності з п. 3.1 догово ру оплата кожної партії прод укції здійснюється покупцем впродовж 5-ти календарних дні в з дати поставки партії прод укції. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових кошт ів на поточний рахунок поста чальника (п. 3.2 договору). Пункто м 3.3. договору передбачено, що д атою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.
Відповідно до ст. 712 Цивільно го кодексу України за догово ром поставки продавець (пост ачальник), який здійснює підп риємницьку діяльність, зобов 'язується передати у встанов лений строк (строки) товар у вл асність покупця для використ ання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях , не пов'язаних з особистим, сі мейним, домашнім або іншим по дібним використанням, а поку пець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього пев ну грошову суму. До договору п оставки застосовуються з агальні положення про купівл ю-продаж, якщо інше не вста новлено договором, законом а бо не випливає з характеру ві дносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільн ого кодексу України за догов ором купівлі-продажу одна ст орона (продавець) передає або зобов'язується передати май но (товар) у власність другій с тороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується п рийняти майно (товар) і сплати ти за нього певну грошову сум у.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивіл ьного кодексу України покупе ць зобов'язаний оплатити тов ар після його прийняття або п рийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо дог овором або актами цивільного законодавства не встановлен ий інший строк оплати товару .
Так, вищевказаний договір п оставки є підставою для вини кнення у сторін за цим догово ром господарських зобов'язан ь відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК Ук раїни (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і з гідно ст. 629 ЦК України є обов'яз ковим для виконання його сто ронами.
Відповідно до статті 509 ЦК Ук раїни зобов'язанням є правов ідношення, в якому одна сторо на (боржник) зобов'язана вчини ти на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утри матися від певної дії, а креди тор має право вимагати від бо ржника виконання його обов'я зку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статт ею 11 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК Украї ни цивільні права та обов'язк и виникають із дій осіб, що пер едбачені актами цивільного з аконодавства, а також із дій о сіб, що не передбачені цими ак тами, але за аналогією породж ують цивільні права та обов'я зки. Підставами виникнення ц ивільних прав та обов'язків, з окрема, є: договори та інші пра вочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК Укра їни передбачено, що договоро м є домовленість двох або біл ьше сторін, спрямована на вст ановлення, зміну або припине ння цивільних прав та обов'яз ків.
Частина 1 статті 202 ЦК Україн и визначає, що правочином є ді я особи, спрямована на набутт я, зміну або припинення цивіл ьних прав та обов'язків.
При цьому за правилами ста тті 14 Цивільного кодексу Укра їни цивільні обов'язки викон уються у межах, встановлених договором або актом цивільн ого законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господа рськими визнаються цивільно -правові зобов'язання, що вини кають між учасниками господа рських відносин при здійснен ні господарської діяльності , в силу яких зобов'язана сторо на повинна вчинити певну гос подарську дію на користь дру гої сторони або утриматися в ід певної дії, а управнена сто рона має право вимагати від з обов'язаної сторони виконанн я її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин, регулюють ся Цивільним кодексом Україн и з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб 'єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов'язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до вико нання господарських договор ів застосовуються відповідн і положення ЦК України з урах уванням особливостей, передб ачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог Кодексу, інши х актів цивільного законодав ства, а за відсутності таких у мов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту аб о інших вимог, що звичайно ста вляться.
Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Ци вільного кодексу України).
Як вказує позивач та як з' я совано судом, на виконання ви щевказаного договору позива чем було поставлено відповід ачу товар на суму 8978,78 грн., що пі дтверджується накладною № 04284 /06 від 26.08.2010 р.
При цьому слід зазначити, що поставлений позивачем товар відповідачем було отримано через уповноважену особу - ОСОБА_1., про що свідчить на явна в матеріалах справи коп ія довіреності № 005 від 26.08.2010 року та вбачається з підпису вказ аної особи на вищевказаній накладній.
Між тим, як встановлено судо м, вартість поставленого поз ивачем товару не було сплаче но відповідачем. Відтак, врах овуючи вищевикладене, заборг ованість відповідача перед позивачем за договором пост авки склала 8978,78 грн.
В силу статті 538 Цивільного к одексу України виконання сво го обов'язку однією із сторін , яке відповідно до договору о бумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зу стрічним виконанням зобов'яз ання, при якому сторони повин ні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встан овлено умовами договору, акт ами цивільного законодавств а тощо.
Отже, прийняття відповідач ем товару від позивача є підс тавою виникнення у відповіда ча зобов'язання оплатити вка заний товар відповідно до оф ормленої накладної.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивіль ного кодексу України покупец ь зобов'язаний оплатити това р після його прийняття або пр ийняття товаророзпорядчих д окументів на нього, якщо дого вором або актами цивільного законодавства не встановлен ий інший строк оплати товару .
Так, відмовою сплатити пози вачу суму заборгованості за вище вказаним договором в ро змірі 8978,74 грн. відповідач пору шив умови вказаного договору , що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України . Відтак, суд вважає обґрунтов аними вимоги позивача про ст ягнення з відповідача вказан ої суми заборгованості. При ц ьому слід зазначити, що заявл ену позивачем до стягнення с уму заборгованості відповід ач не оспорив, докази її погаш ення в матеріалах справи від сутні. Так, частиною другою ст атті 22 ГПК України передбачен о, що сторони мають право пода вати докази, брати участь у до слідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовув ати свої вимоги і запереченн я поданими суду доказами (ч. 2 с т. 43 ГПК України), якими в силу с т. 32 ГПК України є будь-які факт ичні дані, на підставі яких го сподарський суд у визначеном у законом порядку встановлює наявність чи відсутність об ставин, на яких ґрунтуються в имоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які маю ть значення для правильного вирішення господарського сп ору.
До того ж ст. 530 Цивільного ко дексу України встановлено, щ о якщо у зобов'язанні встанов лений строк його виконання, т о воно підлягає виконанню у ц ей строк.
Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов'яза ння або не виконав його у стро к, встановлений договором аб о законом (ст. 612 ЦК України).
Як випливає з п. 3.1 договору, строк оплати продукції відп овідачем становить 5 днів з да ти поставки. Отже, з огляду на здійснення поставки позивач ем товару 26.08.2010 р. кінцевий стро к для оплати товару сплинув 3 0.08.2010 р. Отже, має місце простроч ення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару в сумі 8978,74 грн., починаючи з 31.08.2010 р.
При цьому невиконання зо бов' язання або виконання зо бов' язання з порушенням умо в, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодек су України є порушенням зобо в'язання.
В свою чергу у разі поруше ння зобов'язання настають пр авові наслідки, встановлені договором або законом, зокре ма, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 6 11 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст . 548 Цивільного кодексу Україн и, виконання зобов' язання (о сновного зобов' язання) забе зпечується, якщо це встановл ено договором або законом. В с илу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодекс у України виконання зобов' я зання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пе ня).
Згідно положень ст. 549 Цивіль ного кодексу України неустой кою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржн ик повинен передати кредитор ові у разі порушення боржник ом зобов'язання. Штрафом є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зо бов'язання. Пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно викона ного грошового зобов'язання за кожен день прострочення в иконання.
Як визначено п. 5.2 договору, з а порушення строку оплати по ставленої продукції покупец ь сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,3% від простроченої суми за кожен день прострочк и оплати. неоплаченої суми за кожен день прострочки плате жу.
При цьому, як передбачає час тина 1 ст. 551 ЦК України, предмет ом неустойки може бути грошо ва сума, рухоме і нерухоме май но.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільн ого кодексу України, якщо за п орушення зобов'язання встано влено неустойку, то вона підл ягає стягненню у повному роз мірі, незалежно від відшкоду вання збитків.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК У країни кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідн их для належного виконання н ею зобов'язання, враховуючи і нтереси другої сторони та за безпечення загальногоспода рського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для з астосування господарських с анкцій, передбачених цим Код ексом, іншими законами або до говором.
Відповідно до положень ч. 1 с т. 229 ГК України учасник господ арських відносин у разі пору шення ним грошового зобов'яз ання не звільняється від від повідальності через неможли вість виконання і зобов'язан ий відшкодувати збитки, завд ані невиконанням зобов'язанн я, а також сплатити штрафні са нкції відповідно до вимог, вс тановлених цим Кодексом та і ншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передба чають, що господарськими сан кціями визнаються заходи впл иву на правопорушника у сфер і господарювання, в результа ті застосування яких для ньо го настають несприятливі еко номічні та/або правові наслі дки. У сфері господарювання з астосовуються такі види госп одарських санкцій: відшкодув ання збитків; штрафні санкці ї; оперативно-господарські с анкції. Господарські санкції застосовуються у встановлен ому законом порядку за ініці ативою учасників господарсь ких відносин.
В силу положень ст. 230 ГК Укра їни штрафними санкціями у ць ому Кодексі визнаються госпо дарські санкції у вигляді гр ошової суми (неустойка, штраф , пеня), яку учасник господарсь ких відносин зобов'язаний сп латити у разі порушення ним п равил здійснення господарсь кої діяльності, невиконання або неналежного виконання го сподарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санк цій за прострочення виконанн я зобов'язання, якщо інше не вс тановлено законом або догово ром, припиняється через шіст ь місяців від дня, коли зобов'я зання мало бути виконано (ч. 6 с т. 232 ГК України).
Як вбачається з розрахунку ціни позову, позивачем зазна чено період нарахування пені з 31.08.2010 р. по 23.02.2011 р. (177 дн.), однак при здійсненні розрахунку пені п озивач виходив з простроченн я у кількості 183 дн., тобто позив ачем обрано період з 31.08.2010 р. по 28 .02.2011 р. Враховуючи те, що відпові дачем не були своєчасно вико нані зобов' язання за догово ром щодо повної оплати поста вленого позивачем товару, на думку суду, позивачем правом ірно нараховано відповідачу пеню за період з 31.08.2010 року по лю тий 2011 року (183 дн.). Так, розмір нар ахованої позивачем пені, що п ідлягає стягненню з відповід ача, складає 4929,23 грн. (8978,74 грн. х 0,3% х 183 дн.).
До того ж згідно ч. 2 ст. 625 Циві льного кодексу України боржн ик, який прострочив виконанн я грошового зобов'язання, на в имогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також; три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.
Разом з тим слід зазначити, що інфляційні збитки є наслі дком інфляційних процесів в економіці, а тому вони є склад овою частиною основного борг у. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції є способом захисту й ого майнового права та інтер есу, суть якого полягає у відш кодуванні матеріальних втра т кредитора від знецінення г рошових коштів внаслідок інф ляційних процесів в державі.
Офіційний індекс інфляції , що розраховується Державни м комітетом статистики Украї ни, визначає рівень знецінен ня національної грошової оди ниці України, тобто зменшенн я купівельної спроможності г ривні.
Приймаючи до уваги вищезаз начене, суд вважає правомірн им нарахування позивачем інф ляційних витрат за період з в ересня 2010 року по лютий 2011 року.
Щодо порядку здійснення ро зрахунку суми інфляційних су д зазначає, що при здійсненні розрахунку інфляційних має врахуватися сукупний індекс інфляції. Також рекомендаці ї щодо порядку розрахунку ін фляційних були надані Верхов ним Судом України в листі від 03.04.1997 р. № 62-97 „Про рекомендації ві дносно порядку застосування індексів інфляції при розгл яді судових справ”. Так, при зд ійснені позивачем розрахунк у інфляційних втрат був врах ований сукупний індекс інфля ції, який за обраний позиваче м період склав 106,6% (за даними Де ржавного комітету статистик и України). Відповідно сума ін фляційних втрат позивача за період з вересня 2010 року по лют ий 2011 року з урахуванням вказа ного показнику інфляції скла дає 592,60 грн. ((8978,74 грн./100%*106,6%) - 8978,74 грн. ). Отже, суд вважає обґрунтован ими вимоги позивача про стяг нення інфляційних втрат в су мі 592,60 грн.
Щодо заявлених позивачем в имог про стягнення 3% річних су д зазначає наступне.
Проценти річних є самостій ною формою цивільно-правової відповідальності за порушен ня грошових зобов'язань та мо жуть стягуватися поряд із пе нею. Так, розмір таких процент ів річних може бути визначен ий сторонами в договорі. Прот е, враховуючи те, що ні законом , ні договором поставки не вст ановлено іншого відсотку річ них, відповідно сплаті підля гають три проценти річних ві д простроченої суми за весь ч ас прострочення.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції та процентів річних є способами захисту його май нового права та інтересу, сут ь яких полягає у відшкодуван ні матеріальних втрат кредит ора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційни х процесів та отриманні комп енсації (плати) від боржника з а користування утримуваними ним грошовими коштами, належ ними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем цілк ом правомірно нараховано від повідачу 3% річних на суму забо ргованості, оскільки простро чка відповідача щодо оплати отриманого позивачем товару мала місце з 31.08.2010 р. Так, у розра хунку ціни позову позивачем вказано період нарахування р ічних з 31 серпня 2010 р. по 23 лютого 2011 р., тоді як фактично позивач 3% річних нараховані за простр очення у кількості 213 дн., почин аючи з 31.08.2010 р., тобто по 30.03.2011 р. (дат а складання позову). З огляду н а те, що передбачене законом п раво позивача вимагати поряд зі сплатою боргу і процентів річних за користування утри муваними відповідачем грошо вими коштами є способом захи сту його майнового права та і нтересу, суд враховує період нарахування річних з 31.08.2010 р. по 30.03.2011 р. У зв' язку з цим розмір 3 % річних складатиме 157,19 грн. (8978,74 г рн./100% * 3%:365 дн.* 213 дн.).
Таким чином, враховуючи ус е вищенаведене, загальна сум а заборгованості відповідач а за договором № 98 від 26.08.2010 р., що п ідлягає стягненню на користь позивача становить 14 657,86 грн. (897 8,74 грн. + 4929,33 грн. + 592,60 грн. + 157,19 грн.)
Відповідно до ст. 33 Господ арського процесуального код ексу України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень. Докази подаються стор онами та іншими учасниками с удового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни господарський суд оцін ює докази за своїм внутрішні м переконанням, що ґрунтуєть ся на всебічному, повному і об 'єктивному розгляді в судово му процесі всіх обставин спр ави в їх сукупності, керуючис ь законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право на захист свого ц ивільного права в разі його п орушення, невизнання або осп орювання.
Згідно ст. 16 Цивільного коде ксу України кожна особа має п раво звернутися до суду за за хистом свого особистого нема йнового або майнового права та інтересу. Способами захис ту цивільних прав та інтерес ів можуть бути: визнання прав а; визнання правочину недійс ним; припинення дії, яка поруш ує право; відновлення станов ища, яке існувало до порушенн я; примусове виконання обов'я зку в натурі; зміна правовідн ошення; припинення правовідн ошення; відшкодування збиткі в та інші способи відшкодува ння майнової шкоди; відшкоду вання моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльност і органу державної влади, орг ану влади Автономної Республ іки Крим або органу місцевог о самоврядування, їхніх поса дових і службових осіб. Суд мо же захистити цивільне право або інтерес іншим способом, щ о встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК корес пондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вваж ає, що позовні вимоги ТОВ „Агр о-Союз-Одеса” обґрунтовані, в ідповідають фактичним обста винам та матеріалам справи, у зв' язку з чим підлягають за доволенню.
У зв' язку з тим, що спір вин ик внаслідок неправомірних д ій відповідача, відповідно д о ст. ст. 44, 49 Господарського про цесуального кодексу України судові витрати, понесені поз ивачем при подачі позову, пок ладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуаль ного кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Агро-Союз-Одеса” до При ватного підприємства „Топра к” про стягнення 14 657,86 грн. задо вольнити.
2. СТЯГНУТИ з При ватного підприємства „Топра к” (Одеська область, Болградс ький район, с. Дмитровка, вул. Л еніна, 188; код ЄДРПОУ 31963638) на кори сть Товариства з обмеженою в ідповідальністю „Агро-Союз-О деса” (67663, м. Одеса, 465 км автошлях у Санки-Петербург-Київ-Одеса ; код ЄДРПОУ 24539726; п/р 26002001314234 в ЗАТ ОТ П Банк м. Київ, МФО 300528) 14 657/чотирна дцять тисяч шістсот п' ятдес ят сім/грн. 86 коп. заборгованос ті, витрати по сплаті державн ого мита в сумі 146/сто сорок шіс ть/грн. 58 коп.; витрати на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.
Рішення господарськ ого суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляцій ного господарського суду, як а подається через місцевий г осподарський суд протягом 10- денного строку з моменту скл адення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку на пода ння апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну ск аргу. У разі подання апеляцій ної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законн ої сили після розгляду справ и апеляційним господарським судом.
Суддя Петров В.С.
Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2011 р.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2011 |
Оприлюднено | 25.05.2011 |
Номер документу | 15656187 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петров В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні