Рішення

від 19.05.2011 по справі 5024/497/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5024/497/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

19.05.2011                                                                Справа №  5024/497/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю. В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом приватного підприємства "Аскон", смт. Якимівка Запорізької області,

до приватного сільськогосподарського підприємства "Україна", с. Щорсовка Генічеського району Херсонської області,  

про стягнення 4500 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: в судове засідання не прибув;

від відповідача: в судове засідання не прибув.

Приватне підприємство "Аскон" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (відповідач) про стягнення 4500 грн. заборгованості за договором № У-2204 від 22.04.2010 р. про надання послуг (а.с. 2-3).

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем ст. 610, 625, 901, 903 ЦК України, договірних зобов'язань з оплати наданих послуг відповідно до договору № У-2204 від 22.04.2010 р.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов'язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судові засідання, які відбулися 12.04.2011 р. та 12.05.2011 р., не прибув, надіславши телеграму про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням представника у відпустці (а.с 23) та, відповідно, телеграму про перенесення судового засідання на іншу дату в зв'язку із знаходженням представника у відряджені (а.с 28).

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судові засідання не з'являвся, про причини неявки не повідомляв, витребуваних судом документів не надавав, клопотання про розгляд справи без його участі не заявляв. Повідомлення про вручення представнику відповідача за адресою, зазначеною в позовній заяві, ухвал суду знаходяться в матеріалах справи.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів, необхідності витребування нових доказів, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Розгляд справи відкладався в зв'язку із нез'явленням представників сторін, ненаданням ними витребуваних судом документів ухвалами суду від 12.04.2011 р., 12.05.2011 р.

Враховуючи викладене, та у зв'язку з тим, що встановлений процесуальним законодавством строк розгляду справи спливає, клопотання представниками сторін про продовження строку розгляду справи не заявлені, суд відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянув справу за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного рішення,

Розглянувши матеріали справи, суд:

в с т а н о в и в:

22 квітня 2010 року між приватним підприємством "Аскон" та приватним сільськогосподарським підприємством "Україна" укладено договір № У-2204 про надання комплексу сільськогосподарських робіт з використанням прогресивної техніки та технологій. Відповідно до договору позивач зобов'язувався виконати комплекс сільськогосподарських робіт, відповідач зобов'язувався прийняти ці роботи та перерахувати позивачу грошові кошти.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що обсяг, кількість та ціна послуг узгоджена в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 4.2 договору виконання всього обсягу робіт сторонами оформляється актом, який встановлює обсяг та якість виконаних робіт за вказаними послугами, а також розмір оплати наданих послуг. Відповідно до п. 4.3 оплата послуг проводиться передплатою.

На виконання п. 1.2 договору виконавець (позивач) свої зобов'язання виконав належним чином, надавши замовнику (відповідачеві) послуги з хімпрополки озимої пшениці на площі 460 га на загальну вартість 18400 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 28.04.2010 р., підписаним представником відповідача без зауважень та скріпленим печатками сторін (а.с. 9).

Натомість, відповідач в порушення п. 1.2. договору надані послуги оплатив частково в сумі 13900грн. 00 коп., що підтверджується виписками з банківського розрахункового рахунку позивача про зарахування грошових коштів від відповідача (а.с. 10-12), а саме: 30.04.2010 р. в оплату за рахунком АС-22040-002 від 22.04.2010 р. надійшло 5000 грн.; 06.05.2010 р. в оплату за рахунком АС-22040-002 від 22.04.2010 р. надійшло 5000 грн.; 19.11.2010 р. в оплату за рахунком АС-22040-002 від 22.04.2010 р. надійшло 3400 грн.

Позивачем - приватним підприємством "Аскон" на адресу відповідача - приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" 29.11.2010 року за № 03/446 надіслано претензію з вимогою погасити заборгованість (а.с. 8). У відповідь на претензійні вимоги приватне сільськогосподарське підприємство "Україна" оплатило частину боргу в сумі 500 грн., що підтверджується виписками з банківського розрахункового рахунку позивача про зарахування грошових коштів від відповідача (а.с. 13-14), а саме: 08.12.2010 р. в оплату за хімобробку зернових згідно договору надійшло 250 грн.; 20.12.2010 р. в оплату за хімобробку зернових згідно акту виконаних робіт надійшло 250 грн.

На момент звернення до суду заборгованість відповідача за надані послуги складає 4500 грн.

Позовні вимоги про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" 4500 грн. заборгованості за договором № У-2204 від 22.04.2010 р. про надання послуг стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України зобов'язання визначається як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

За визначенням частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обов'язок виконавця особисто надати послугу, а частина 1 ст. 903 ЦК України –обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі і в строки, що передбачені договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем, в порушення договірних зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг комплексу сільськогосподарських робіт з хімпрополки озимої пшениці, розрахунок з позивачем за надані послуги виконаний частково, заборгованість відповідача складає 4500 грн.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 4500 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Україна", ідентифікаційний код - 31013360, адреса: буд. 23, вул. Шаборти, с. Щорсовка Генічеського району Херсонської області, р/рахунок - № 26004148375 в РБ "Аваль", МФО - 380085 на користь приватного підприємства "Аскон", ідентифікаційний код - 22120822, адреса: буд. 68, вул. Леніна, смт. Якимівка Запорізької області, р/рахунок - № 26001010000070 в АКБ "Індустріалбанк", МФО - 313849, заборгованість в сумі 4500 грн., 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя                                                                                      Т.А. Остапенко

Повне рішення складено                                                   23.05.2011 р.