Рішення

від 10.05.2011 по справі 5015/1757/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1757/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання  Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Берта СВ»,  м. Львів

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандр’е Ентерпраізес груп», м. Львів

про: стягнення  заборгованості в розмірі 3610 грн. 37 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 -  представник на підставі довіреності б/н  від 20.03.2011 року;

відповідача: не з’явився

                    Ухвалою господарського суду від 21.03.2011 року прийнято до розгляду  позовну заяву від 21.03.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 12100 грн. 00 коп., порушено провадження  та призначено справу до розгляду на 19.04.2011 року. З огляду на неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено на 10.05.2011 року.

                    Представнику позивача роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22  Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 10.05.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

            Представник відповідача в засідання суду не з’являвся, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, позов не заперечував, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідно до ст. 75  Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

10.05.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 16.05.2011 року.

     Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Берта СВ» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандр’е Ентерпраізес груп»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 3610 грн. 37 коп. боргу. Позивач вказує, що між ним та відповідачем 25.10.2010 року було укладено договір № 1564, на підставі якого позивачем  здійснювалась поставка товару, що підтверджується відповідними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

       Позивач зазначає, що станом на 01.04.2011 року борг відповідача перед ним за поставлену продукцію становить 2937 грн. 08 коп. На дану суму позивачем нараховано 237 грн. 24 коп. пені, 306 грн. 12 коп. –20% річних за користування чужими коштами та 129 грн. 93 коп. втрат від інфляції.

            Загальна сума позову складає 3610 грн. 37 коп. Дану суму позивач просить стягнути із відповідача в повному обсязі.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між позивачем та відповідачем 25 жовтня 2010 року було укладено договір № 1564, на підставі якого позивач (продавець за договором) зобов‘язався передати у власність відповідача (покупця за договором) продукти харчування в асортименті відповідно до продавцем комерційної пропозиції та/або прас-листа, а відповідач зобов’язався  прийняти та оплатити товар.

Строк дії договору, відповідно до п. 3.1 договору,  визначений з дати його укладення до 31 грудня 2010 року.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7456 грн. 32 коп. Факт поставки підтверджується:

-          товарно-транспортною накладною № 012529 від 26.10.2020 року на суму 5919 грн. 24 коп.

-          товарно-транспортною накладною № 012618 від 27.10.2020 року на суму 1537 грн. 08 коп.

            Відповідно до п. 1.7.1  договору, покупець зобов’язався оплатити продавцю прийнятий від нього товар протягом 14-ти календарних днів з моменту прийняття цього товару.

            Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 2937 грн. 08 коп. основного боргу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 4519 грн. 24 коп. відповідачем оплачено, внаслідок чого на момент подання позову борг відповідача перед позивачем складає 2937 грн. 08 коп., а загальна сума, що підлягає до стягнення, включаючи 20%  річних за користування коштами, пеню, втрати від інфляції, становить 3610 грн. 37 коп.

             Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

 Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

   Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

             Відповідно до умов договору (п. 1.7.1 договору) покупець повинен оплатити поставлений товар протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту прийняття цього товару.

         Датою прийняття відповідачем товару є дата товарно-транспортних накладних, відповідно 26.10.2010 року та 27.10.2010 року, про що свідчать підписи та  відтиски печаток відповідача.               

    Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).  Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. У відповідності до вимог ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, в даному випадку зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару, учасник зобов'язаний сплатити штрафні господарські санкції, якими згідно господарського суду України є неустойка, штраф, пеня.

     Згідно представленого в матеріалах справи розрахунку позивачем згідно вимог чинного законодавства на підставі п. 4.2 договору за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по договору нараховано пеню в розмірі 237 грн. 24 коп. та на підставі п. 1.7.1 договору 20% за користування чужими коштами за прострочення оплати в розмірі 306 грн. 12 коп.

          Відповідно до ст. 551 Цивільного Кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Пунктом 3 ст. 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ст. 624 Цивільного Кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

       Згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного Кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.  Відповідно до ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

           Умовами укладеного між сторонами договору  передбачено нарахування пені та 20% річних за користування чужими коштами. Таким чином, підписавши договір без будь-яких зауважень, відповідач у відповідності з п.3 ст.181 Господарського кодексу України, погодився з його умовами, у тому числі і застосуванням штрафних санкцій у розмірі 20% за користування чужими коштами.

             Дана правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 22.11.2010 року у справі № 14/80-09-2056, а саме, суд вказав, що суб’єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання зобов’язань встановленням окремого виду відповідальності –договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань.

          Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами  встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

         Пункт 2 статті 625 Цивільного Кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.  Таким чином, встановлення сторонами в п.1.7.1 договору річних в розмірі 20% ґрунтується на нормах матеріального права, а саме ст. ст. 6, 536, 625, 627 Цивільного кодексу України.

        З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги частині стягнення  306 грн. 12  коп. за користування чужими коштами та інфляційних втрат за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року в розмірі 129 грн. 93 коп.

             Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

  Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

    Керуючись ст. ст. 525, 526, 692 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 33, 34, 43, 49, 58, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України,  суд -

в и р і ш и в :

     Позов задоволити повністю.

                Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандр’е Ентерпраізес груп», м. Львів, вул. Винниченка, 8 (код ЄДРПОУ 36929680)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Берта СВ»,  вул. Шевська, 8 кв. 1 (код ЄДРПОУ 32800996) 2937 грн. 08 коп. основного боргу,  237 грн. 24 коп. пені,  306 грн. 12 коп. –20% річних, 102 грн. коп.. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

             Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                             Матвіїв Р.І.