Рішення

від 11.09.2006 по справі 12297-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем

України

11.09.2006

Справа №2-15/12297-2006

За позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю „Дока”, м. Краматорськ Донецької області

До відповідача Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Керч

Про стягнення 22309, 67 грн.

Суддя І. А. Іщенко

представники:

Від позивача - Масалітіна А.Ю.-

представник за довіреністю б.н. від 05.07.2006 р. у справі

Від відповідача -  не з'явився.

Обставини справи: Товариство з

обмеженою відповідальністю „Дока” звернулося до Господарського суду АР Крим з

позовом  до  Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення   22309, 67 грн., у тому

числі: 21000,56 грн. - основного боргу,  

три відсотки річних - 152,08 грн., інфляційні витрати - 107,00 грн.,

штраф за порушення строків сплати -1050, 03грн., судові витрати.

Представник позивача в порядку

статті  22 Господарського процесуального

кодексу України  у судовому засіданні,

яке відбулось 29.08.2006 р. надав зміну до позовної заяви б/н від 03.08.2006

р., згідно якого просить стягнути з відповідача суму основного боргу 20500, 56

грн., три відсотки річних - 152,08 грн., інфляційні витрати - 107,00, штраф за

порушення строків сплати -1050, 03грн. та судові витрати.

Представник відповідача у судове

засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив,

про час та місце судового засідання був проінформовано належним чином -

рекомендованою кореспонденцією. 

Справа розглядається відповідно

статті 75 Господарського процесуального кодексу України по наявним у неї

матеріалам.

 Розглянувши матеріали справи,  заслухав представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2006 р. між сторонами

був укладений договір НОМЕР_1на поставку цементу.(а.с.10-13)

Відповідно  пункту 1 договору позивач зобов'язався

передати у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти

та сплатити її на умовах цього договору.

Згідно пункту 5.1. договору

поставка продукції виконується на умовах FCA (залізнична станція по місцю

знаходження підприємства  - виробника/

СРТ залізнична станція по місцю знаходження одержувача) згідно INKOTERMS -2000.

Із пункту 4.2. договору витикає, що

відповідач проводить оплату продукції платіжним дорученням у національній

валюті України - гривні на поточний банківський рахунок позивача протягом 7

календарних днів з моменту відвантаження. Моментом відвантаження слід вважати

дату, яка вказана залізничною станцією відправника на залізничній накладній.

26 березня 2006 р. на адресу

відповідача були виконані поставки продукції на суму 21400, 56 грн. у тому

числі ПДВ 3173, 56 грн. згідно акту передачі права власності НОМЕР_2 (а.с.15)

Також на підставі пункту 4.3.

договору відповідач зобов'язаний був відшкодувати повну вартість залізничного

тарифу до станції вантажоодержувача на підставі даних, вказаних у залізничних

накладних, у строки передбачені пунктом 4.2. договору. Вартість залізничного

тарифу складає 2359, 20 грн., у тому числі ПДВ - 393, 20 грн.

27.03.2006 р. позивачем на адресу

відповідача був направлений рахунок -фактура НОМЕР_3 на суму 21400, 56 грн.

(а.с.16)

Відповідач сплату не провів, однак

листом НОМЕР_4 повідомив позивача, що сума боргу у розмірі 21400, 56 грн. за

договором НОМЕР_1 будить погашена до 26.05.2006 р.(а.с.64)

Порушуючи вимоги пункту 4.2.

договору відповідач з моменту поставки виконав часткову сплату постачальної

продукції на суму 400,00 грн.(банківська виписка від 22.06.2006р.(а.с.17)

Термін оплати відповідачем був

порушений і загальна сума боргу за відповідачем перед ТОВ „Дока” станом на

30.06.2006 р. складає 21000, 56 грн., що стало підставою для звернення до суду

й нарахуванням штрафних санкцій.

Представник позивача в порядку

статті 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні,

яке відбулось 29.08.2006 р. надав зміну до позовної заяви б/н від 03.08.2006

р., згідно якого просить стягнути з відповідача суму основного боргу 20500, 56

грн., три відсотки річних - 152,08 грн., інфляційні витрати - 107,00, штраф за

порушення строків сплати -1050, 03грн., судові витрати.(а.с.61-62)

Під час розгляду справи

відповідачем  були наданні до матеріалів

справи докази сплати  заборгованості   у розмірі 500.00 грн.,  що підтверджується  банківськими виписками (а.с. 25).

Відповідно до статті 525 Цивільного

кодексу України одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна

його умов не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного

кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,

то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 статті 625 Цивільного

кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а

також  три проценти  річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором.

Беручи до уваги, що судом  під час розгляду наявності  заборгованості  Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

за  договором  НОМЕР_1 про стягнення   21000,56 грн. - основного боргу

обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи і підлягають задоволенню з

урахуванням    152,08 грн. - 3% річних,

107,00 грн. - індексу інфляції.

Крім того, позивачем заявлена позовна

вимога також про стягнення штрафу у розмірі 

1050,03 грн. (а.с.8)

Згідно пункту 8.2 договору за

порушення строків оплати відповідач виплачує позивачу штраф у розмірі 5%,

котрий нараховується від суми несвоєчасного оплаченого грошового зобов'язання.

Штраф станом на 01.08.2006 р. складає 1050, 03 грн.(а.с.8)

За приписами пункту  2 статті 549 Цивільного кодексу України -

штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або

неналежно виконаного зобов'язання.

Приписи вказаної статті

кореспондуються з відповідними статтями Господарського кодексу України, а саме,

пункт 1 статті 230 штрафні санкціями визнаються господарські санкції у вигляді

грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин

зобов'язаний сплатити у  разі порушення

ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного

виконання господарського зобов'язання.

Статтею 258 Цивільного кодексу

України передбачено, що позивна давність в один рік застосовується до вимог про

стягнення неустойки ( штраф, пеня).

Відповідно до  пункту 6 статті 232 Господарського кодексу

України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання,

якщо інше не встановлено законом або договором, припиняються через шість

місяців від дня, коли  зобов'язання мало

бути  виконано.

Таким чином позовні вимоги щодо

стягнення штрафу підлягають задоволенню  

у розмірі  1050, 03  грн.

Згідно статті 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по оплаті держмита і на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на

відповідача  відповідно до статті   49  Господарського

процесуального кодексу   України. 

Керуючись статтями  33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу

України, суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити. 

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_5 у СФ ЗАТ „Банк Петрокомерц - Україна”

у м. Севастополі, МФО НОМЕР_6, № свідоцтва НОМЕР_7) на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю „Дока”, 84313 м. Краматорськ Донецької області, вул.

Орджонікідзе, 10 (р/р 26007301512024 у філії „Відділення Промінвестбанку у м.

Краматорськ” МФО 334141 ЄДРПОУ 32442012) 20500, 56 грн. заборгованості, 152,08

грн. -  3% річних,107,00 грн. -

інфляційні витрати, 1050, 03грн - штрафу, 223, 09 грн. державного мита, 118

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим

рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко

І.А.