Постанова

від 12.05.2011 по справі 3-1194/11

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

 Справа № 3-1194/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 травня 2011 року                                                                                                          м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Орленко В.В., за участю прокурора Яшника Б.С., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Черкаської митниці з поданням про притягнення до адміністративної відповідальності гр. України ОСОБА_1, народилася 23 грудня 1974 року, директора ПП «Лиман-3000»(18008, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35318038), проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 340 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

Черкаська митниця звернулась до суду з поданням про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 340 МК України та стягнення витрат митниці, пов’язаних зі зберіганням предметів правопорушення.

В обґрунтування приведено, що 28.03.11 керівником ПП «Лиман-3000»ОСОБА_1 було подано до митного оформлення Черкаській митниці вантажну митну декларацію № 902000009/2011/1724 (далі - ВМД) на товар «взуття в асортименті, загальною кількістю 1838 пар». Товар надійшов на виконання контракту № 01/2011 від 0101.2011 за товаросупровідними документами: CMR №А0228529 від 24.03.2011, ПП№902000005/2011/810430 від 24.03.2011, інвойс №2 від 23.03.2011.

29.03.2011 в результаті проведення митного огляду було встановлено, що у вантажному відділі, без ознак приховування, знаходиться товар: записні книги –30шт., килими –4шт., кулькові ручки –48шт., гумові кульки –208шт., плакати – 60шт., каталоги –45шт. який не було зазначено у ВМД 902000009/2011/1724.

29.03.11 за даним фактом у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за ст. 340 МК України.

За даним фактом ОСОБА_1  пояснила, що їй не було відомо про те що частина вантажу не була вказана відправником у товаросупровідних документах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та представника митниці вважаю, що подання митниці про притягнення ОСОБА_1  до відповідальності підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 88 МК України декларант зобов’язаний:

-          здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом;

-          на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

-          надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;  

-          сплатити податки і збори.

Декларант виконує всі обов’язки і несе в повному обсязі відповідальність, передбачену Митним  кодексом, незалежно від того, чи є він власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.          Відповідно ст. 81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних даних про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до Наказу ДМСУ від 01.04.2002 року N 174 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.04.2002 р. за N 353/6641) при надходженні до митниці призначення товарів та інших предметів, декларант має право звернутися до митного органу із заявою про надання дозволу на проведення ідентифікаційного огляду товарів з метою визначення відомостей про товари, які дають змогу зробити висновок про кількісні та якісні характеристики, а також однозначно ідентифікувати їх тощо.

Заява на проведення ідентифікаційного огляду товарів від  ОСОБА_1  до митниці не надходила.  Ідентифікаційний огляд товарів не проводився.

Наведене об’єктивно вказує на те, що під час декларування ОСОБА_1  не було заявлено точних відомостей про товар у той час як остання мала можливість провести ідентифікаційний огляд товару та здійснити його належне декларування, чого не зробила, що вказує на легковажне ставлення останньої до виконання обов’язків, визначених чинним митним законодавством.     

Отже, у діях ОСОБА_1  має місце склад правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України.  

Розгляд справи проведено за відсутності ОСОБА_1, яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи та яка в судове засідання не з’явилася.

Згідно матеріалів справи, незадекларований предмет правопорушення - товар: записні книги –30шт., килими –4шт., кулькові ручки –48шт., гумові кульки –208шт., плакати –60шт., каталоги –45шт.  вартістю 1050 грн. митницею було вилучено.

При вирішені питання про накладення адміністративного стягнення враховується той факт, що відповідно до ст. 328 МК України, безпосередні предмети порушення митних правил підлягають конфіскації незалежно від часу вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 326 МК України, конфіскація товарів, транспортних засобів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_1, витрат на зберігання, понесених під час провадження у справі, суд приходить до висновку про  неможливість задоволення подання митниці у цій частині.

Відповідно до ст. 384 МК України, у стягненні зазначених витрат необхідно відмовити, оскільки надана митницею довідка про витрати не містить підтвердження фактично понесених на зберігання видатків на підставі чинного нормативного акта.

Керуючись ст. 340, 384,  386, 388, 390, 392 МК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Громадянку ОСОБА_1, 23 грудня 1974 р. н., директора ПП «Лиман-3000»,  визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді конфіскації на користь держави безпосереднього предмету правопорушення –товар: записні книги –30шт., килими –4шт., кулькові ручки –48шт., гумові кульки – 208шт., плакати –60шт., каталоги –45шт.  –загальною вартістю 1 050 грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку або на неї може бути внесено протест прокурора до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя