Рішення

від 20.03.2008 по справі 11/635/07-6/445/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/635/07-6/445/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.08                                                                                        Справа №  11/635/07-6/445/07

Суддя   Місюра Л.С.

За позовом             Державного підприємства  “Придніпровська залізниця”  м. Дніпропетровськ

До          Відкритого акціонерного товариства ”Запорізький металургійний комбінат” “Запоріжсталь” м. Запоріжжя

          Про стягнення  12 510 грн. 72  коп.

                                                                Суддя                    Місюра  Л.С.

За участю представників :

Від позивача:           Коваленко Ю.Н. –дор. № 45 від 01.01.2008р..

Від відповідача:          Ткаченко Л.Л. –дор. № 20/3 от 04.01.2008р.,  Ярош О.Н. –дор. № 20-553 от 20.12.2007р.

Розглянувши матеріали справи за позовом  Державного підприємства  “Придніпровська залізниця”  м. Дніпропетровськ  до Відкритого акціонерного товариства ”Запорізький металургійний комбінат” “Запоріжсталь” м. Запоріжжя про стягнення  12 510 грн. 72  коп.,    суддя ,

                                        В С Т А Н О В И В :

Позивач просить стягнути з відповідача  сбір за виконання  експедиторської операції у виді  одержання  від станції  дозволу (візи) на ввезення і завантаження вантажу в сумі 12 510 грн. 72 коп.

Відповідач  позов не визнав за наступними підставами:  у відповідності до ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 17 «Статуту залізниць України», а також у зв'язку з тим, що Відповідач систематично здійснює перевезення вантажів залізничним транспортом між ним та Позивачем відповідно до п. 1.3. «Правил планування перевезення вантажів»укладено договір №ПР/ДН-З-05/83/251/НЮ-20/2005/1674 Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Даним договором така послуга, як отримання від станції дозволу (візи) на ввезення і завантаження вантажу не передбачена. Так, у вказаному договорі йдеться посилання на перелік послуг, які може виконувати залізниця, згідно з Тарифним керівництвом №1. Посилання позивача на Тарифне керівництво №1, як на обов'язок залізниці виконання послуг з візування не обґрунтоване. Згідно «Статуту залізниць України»та загальним положенням «Тарифного керівництва №1», останнє установлює тарифи, розмір зборів та штрафів, а не визначає обов'язковість надання та оплати всіх перелічених у ньому послуг. «Тарифне керівництво №1»містить перелік послуг, які залізниця може надавати Вантажовласнику. Відповідно до ст. 22 «Статуту залізниць України»за договорами на перевезення залізниця зобов'язана доставляти ввірені їй вантажі та видати їх одержувачу, виконання додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів. Окремий договір на надання такої послуги між Позивачем і Відповідачем не укладено.  Згідно з п. 2.2. договору залізниця зобов'язується приймати до перевезення вантажі Вантажовласника, для чого станція подає під навантаження вагони, згідно із затвердженими планами перевезення та заявками Вантажовласника. Відповідно до п.1. «Правил приймання вантажів до перевезення»вантажі до перевезення приймаються за наявності місячного плану або дозволу на перевезення, оформленого відповідно до «Правил планування перевезення вантажів»Місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі договорів про організацію перевезення вантажів та замовлень відправника (ст. 18 «Статуту залізниць України»). У відповідності до п. 2.2 Правил планування перевезень вантажів відповідач надавав залізниці місячне замовлення на перевезення вантажів, оформлене на бланках встановленого зразка із зазначенням обсягів перевезень у вагонах і тонах. Залізниці на підставі цих планів і договорів розробляють і узгоджують календарні плани та надсилають їх станціям для виконання. Місячні календарні плани узгоджені з начальником станції, доводяться до відома вантажовідправника. Таким чином дозвіл на перевезення узгодженої кількості вантажу, в узгоджених з залізницею вагонах та напрямку, Відповідачем отримано до початку звітного місяця. Після того, як місячні плани були узгоджені між станціями та відправниками подальша робота по виконанню планів здійснюється у відповідності з декадними заявками, які відправник подає начальнику станції за два дні до початку декади з розподілом по кількості вагонів на кожний день (п.2.6. Правил планування перевезень). Таким чином, залізниця, у відповідності з затвердженими планами, та керуючись декадними заявками щоденно забезпечує відправника вагонами у кількості, необхідній для виконання плану перевезень, а відправник зі свого боку проводить навантаження вагонів, здійснює оформлення перевізних документів (заповнює накладну і т.д.) та подає завантажені вагони разом з комплектом перевізних документів станції відправлення. За незабезпечення відправника вагонами, необхідними для виконання плану перевезень залізниця несе відповідальність у відповідності з ст. 106 «Статуту залізниць України». Від сплати штрафу залізниця звільняється у випадках, перерахованих у ст. 108 «Статуту залізниць України»- у разі стихійного лиха (замети, смерч, повінь, пожежа, землетрус, обмеженні перевезень відповідно до ст. 29 Статуту). Аналогічну відповідальність несе і вантажовідправник у випадку не навантаження поданих під навантаження вагонів. Таким чином, дозвіл на ввезення вантажу на станцію і навантаження щоразу у начальника станції не отримується, оскільки кількість вантажу в тоннах і вагонах та напрямку перевезення  встановлена місячними планами, обов'язковими для виконання сторонами. Тільки пунктом 6 Правил перевезення вантажів дрібними відправками передбачено, що до пред'явлення вантажу до перевезення відправник попередньо подає начальнику станції накладну для одержання погодження на приймання вантажу до перевезення.    У позові позивач посилається на те, що отримання від станції дозволу на ввезення і завантаження вантажу проходить без попереднього узгодження з відправником в процесі заповнення товарним касиром графи накладної «Навантаження призначено на ___ число ____ міс», у відповідності з п.3.1. «Правил оформлення перевізних документів»Однак, з таким висновком погодитись не можна оскільки Правила оформлення перевізних документів встановлюють обов'язки відправників і залізниці по заповненню перевізних документів і не передбачають можливості надання залізницею послуг. Згідно з п. 3.1. Правил оформлення перевізних документів, заповнення граф накладної є не додатковою послугою з надання дозволу на ввезення і завантаження вантажу, а зобов'язанням станції відправлення. При цьому графа накладної «Навантаження призначено на ___ число ____ міс»заповнюється не в усіх випадках, а лише у разі надання дозволу на навантаження на місцях загального і не загального користування. Пунктом  2.11 Правил планування перевезень вантажів передбачено, що за заявою відправника начальник станції дозволяє навантаження понад план та поза планом на залізниці України, країни СНД та Балтії (крім призначення у морські  та річкові порти, а також на прикордонних переходах) у порядку, встановленому начальником залізниці, за наявності рухомого складу і за умови сплати відправником належних  платежів та зміни в місячних планах  згідно зі ст. 21. «Статуту залізниць України». Таким чином, візування залізничних накладних необхідно тільки у випадку надання дозволу начальником станції, а у тих випадках, коли навантаження виконується згідно з планами перевезень візування не потребується. Згідно з пунктом  1.2. Правил планування перевезень вантажів «перевезення залізницями вантажів здійснюється на підставі: договорів про організацію перевезень за місячними планами; за пред'явленням; за окремими замовленнями відправників (вантажовласників або за їх дорученням –експедиторських організацій).          В накладних СМГС такі графи, як «По плану №», «Ввіз вантажу дозволено на … число… міс»., «Навантаження призначено на ___»відсутні. Це пояснюється тим, що начальник станції не уповноважений давати дозвіл на перевезення експортних вантажів, тому що відправка експортних вантажів за межі території України без плану не дозволяється (п. 5.5. Правил планування перевезень). Так у графі «Навантаження призначено на ___ число ___ міс»залізничних накладних, товарний касир станції Запоріжжя-Ліве вказує дату проставлення ним номеру плану у графі «За планом №…», вважаючи це візуванням. Але ці дії товарного касира є нічим іншим як підтвердженням того, що відповідачем здійснюється завантаження готової продукції, згідно з узгодженими планами перевезення вантажів, що є не візуванням, а обов'язком товарного касира по заповненню відповідних граф накладної згідно з Розділом 3. Правил заповнення комплекту перевізних документів станцією відправлення. Відповідно до пункту 1.6. Правил оформлення перевізних документів, оформлені відправником перевізні документи перевіряються і візуються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції. Сплата зборів за візування залізничних накладних не передбачена ні Статутом залізниць України, ні Правилами приймання вантажів до перевезення, так як згідно зі ст.6 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача і згідно з Правилами оформлення перевізних документів, відправник, на підставі довіреності, оформлює свою частину накладної і ставить підпис, а залізниця - свою частину і ставить підпис. Ніяким законодавством України не визначено, що за укладання угоди одна із сторін повинна брати плату за візування угоди (накладної). Пунктом 2.2 типового договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги передбачено, що залізниця зобов'язується приймати до перевезення вантажі вантажовласника, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно з затвердженими місячними планами і заявками вантажовласника. Таким чином, підприємствам, які здійснюють навантаження згідно з місячними планами, одержувати дозвіл на навантаження немає потреби, та ще й коли навантаження у вагони здійснюється після їх вивантаження, та під'їзні колії обслуговуються локомотивом власника колії. Залізниця не може вказувати в накладній дату дозволу на навантаження, тому що вагон згідно з технологією підприємства може ще знаходитися під вивантаженням. Тільки Тарифним керівництвом сплата за візування передбачена як за експедиторську послугу «Отримання від станції дозволу (візи) на ввезення і завантаження вантажу». Тому, у разі необхідності, на такі відправки потрібно укладання окремого (спрощеного) договору у відповідності із ст.22 Статуту залізниць України. Такий спрощений спосіб укладання договорів (ст.181 ГК України) стосується тих організацій, що здійснюють перевезення за пред'явленням ,та за окремими замовленнями, та не сплачують штрафи за невиконання планів, які передбачені Статутом залізниць України для підприємств, що здійснюють перевезення вантажів на підставі договорів про організацію перевезень за місячними планами. Дії залізниці, які зазначені уп.1.6 Правил оформлення перевізних документів, є її обов'язком, а не послугою відправнику, тому що за недогляд залізниці при перевірці накладних відповідальність згідно із статтями 24, 120, 122 Статуту залізниць несуть вантажовідправники. ДП «Придніпровська залізниця»також нарахувала комбінату збори за візування накладних СМГС. Але, у бланках накладних СМГС графа для візування «Навантаження призначено на ....число....міс.»- відсутня. Відсутність цих граф пояснюється тим, що начальник станції не уповноважений давати дозвіл на перевезення експортних вантажів, тому що відправка експортних вантажів за межі території України без плану не дозволяється (п.5.4, п.2.11 Правил планування перевезень). Також, згідно із пар.2 ст. 11 СМГС начальник станції або уповноважена особа не зобов'язані перевіряти правильність та достатність доданих документів до накладної СМГС на відміну від встановленого пунктом 1.6 Правил оформлення перевізних документів. Просить  позивачу в позові відмовити.

Розгляд справи  тричі відкладався. За клопотання сторін строк розгляду справи був продовжено.

20.03.2008р. розгляд справи  продовжено та прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,  суддя вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав:            

Між ДП «Придніпровська залізниця»та  ВАТ ЗМК «Запоріжсталь»укладений договір «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги»№ПР/ДН-3-05-83/251/НЮ 20/2005/1674 від 01.06.05р., з Доповненням №1 узгодження вартості робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами , Протоколом розбіжностей, Додатковими (далі - договір).

В  пункті 2.2 договору  сторони передбачили, що залізниця зобов'язується  приймати  до перевезення  та видавати  вантажі  вантажовласника, подавати  під  навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) , згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані  з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається  в Тарифному керівництві № 1 та  доповненні № 1 до цього договору.

Згідно з пунктом 2.4 договору   вантажовласник зобов'язується  здійснювати   попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів  у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзні колії на рахунок залізниці.   

Згідно Розділу 2 пункту  9 (таблиця  4)  Тарифного керівництва № 1 візування документів полягає  в одержані від станції  дозволу (візи) на ввезення і завантаження вантажу. Візування документів - це  додаткова послуга , котра, у відповідності зі статтею 22 Статуту залізниць України, здійснюється на підставі окремого договору, відноситься к виконанню експедиторських операцій і за неї стягується збір згідно таблиці 4 Тарифного керівництва № 1.

Таким чином, сторони в двосторонньому порядку визначили в договорі,  що залізниця зобов'язується надавати  додаткові послуги , пов'язані  з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається  в Тарифному керівництві № 1 , а вантажовласник зобов'язався   здійснювати   попередню оплату за додаткові послуги .

Згідно до статті 526 ЦК України  зобов'язання  має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що  звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання  зобов'язань по договору  не допускається.

Крім цього, в пункті 1.6  Правил оформлення  перевізних документів , також зазначено, що оформлені відправником  перевізні документи перевіряються  і візуються начальником станції або уповноваженим  ним працівником станції.

Візування здійснюється  після зазначеної перевірки і передує  укладанню договору перевезення.

Згідно з розділом 1 Статуту  залізниць України  накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди.

Відповідачем не виконуються умови договору в частині оплати за послуги по виконанню експедиторської операції у виді одержання від станції дозволу (візи) на ввезення і завантаження вантажу, так як представники ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» підписують накопичувальні картки з застереженнями: «Не узгоджена послуга », «Оплаті не підлягає”.

Візування у відповідності з Правилами оформлення перевізних документів (пункт 3.1), провадиться станцією без заявки і узгодження з відправником вантажу.

У травні-червні 2007р. по станціям Запоріжжя-Ліве і Кушугум відповідачеві згідно договору надавалася додаткова послуга по візуванню документів.

На підставі статті  22 Статуту залізниць України, Тарифного керівництва №1 и договору, відповідачеві нарахований збір за виконання експедиторської операції у виді одержання від станції дозволу (візи) на ввезення і завантаження вантажу на суму 12 510 грн. 72 коп.,  у т.ч. ПДВ на суму 2 085 грн. 12 коп., що підтверджується накопичувальними картками по ст. Запоріжжя - Ліве : №19050370, №20050371, №23050381, №01050319, №08050337, №09050338. №01060407, №01060408, №02060409, №03060410, №05060415, №06060419, №07060422. №08060426, №08060427, №09060428, №12060438, №13060442, №14060444, №15060449, №16060455, №16060450, №18060457, №20060462, №24060470, №23060469, №22060468. №22060467, №26060479, №27060487, №27060483, №28060488, №29060489, №30060490 ; по ст. Кушугум №09050249, №10050253, №12050257, №22050287, №28050305, №31050314. №01060315, №02060319, №03060322, №05060327, №06060331, №07060334, №08060337, №09060340, №10060342, №11060346, №12060349, №13060352, №14060355, №15060359, №16060361, №17060363, №18060368, №19060370, №20060374, №21060377, №220603/9. №23060383, №24060385, №26060389, №28060392, №29060396, №30060399 і актами загальної форми №8726 від 31.05.07 р., №8727 від 01.06.07 р., №8728 від 02.06.07 о,. №8729 від 03.06.07 р., №8730 від 04.06.07 р., №8731 від 05.06.07 р., №8732 від 06.06.07 р.. №8733 від 07.06.07 р., №8734 від 08.06.07 р., №8735 від 09.06.07 р., №8737 від 11.06.07 р., №8739 від 13.06.07 р., №8740 від 14.06.07 р., №8742 від 16.06.07 р., №8741 від 15.06.0? о.. №8743 від 17.06.07 р., №8745 від 19.06.07 р., №8750 від 24.06.07 р., №8749 від 23.06.07 р.. №8748 від 22.06.07 р., №8747 від 21.06.07 р., №8751 від 25.06.07 р., №8752 від 26.06.07 р., №8753 від 27.06.07 р., №8754 від 28.06.07 р., №8755 від 29.06.07 р., №8757 від 01.07.07 р.. №8756 від 30.06.07 р..

Розрахунок суми виконаний на підставі Тарифного керівництва № 1 розділу № 2 п. 9. таб. 4 п. 8, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.1999г., із застосуванням ставки збору за виконання експедиторської операції у гривнях за 0,6 грн. за документ та підвищувального коефіцієнта 2,616 з 01.05.05 р., згідно телеграми з Києва № ЦЗТ-14/415 від 28.04.07 р., та підвищувального коефіцієнта 2,695 з 05.06.07 р. згідно телеграми з Києва № ЦЗМ-14/1000 від 30.05.2007 р.

Порядок візування документів по станціям Запоріжжя-Ліве і Кушугум передбачений розпорядженнями начальників станцій.

Застереження відповідача на накопичувальних картках необґрунтовані за наступними обставинами :

Згідно п. 3.1. Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 863/5084, візування накладної заповнюється у результаті надання дозволу на навантаження на місцях загального і незагального користування і полягає у проставлені працівниками станції або начальником станції у накладній дати (число, місяць, ) дозволу навантаження «Порядок візування накладних установлюється начальником станції».

Крім того, перевізні документи по відправленню вантажів або при прийомці вантажів к перевезенню, згідно Типового технологічного процесу роботи товарної контори, затвердженого наказом Укрзалізниці від 30.12.1999г. № 378-Ц і Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ВАТ ЗМК «Запоріжсталь»і станції примикання Запоріжжя-Ліве, затвердженого у червні 2001 року, проходять дві стадії оформлення: к навантаженню вантажу у вагон (контейнер) або прийом його на склад станції і після навантаження.

Оформлення перевізних документів к навантаженню у вагон здійснює відправник (у даному випадку це ВТ ЗМК «Запоріжсталь») і пред'являє їх товарному касиру, який перевіряє правильність заповнення перевізних документів і можливість виконання договору перевезення.

У разі наявності плану (договору) і відсутності оформлених документів по зазначеним вимогам, пред'явлені перевізні документи візуються і повертаються відправникові. Візування документів здійснюється начальником станції або по довіреності іншим робітником станції, і тільки на підставі завізованих станцією перевізних документів проводиться навантаження вантажів у вагони загальної мережі   на під'їзній колії комбінату.

Згідно п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 864/5085 24.11.2000р., усі приналежні залізниці платежі за додаткові послуги (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами і контейнерами) включаються у накопичувальні картки, що складаються станціями у трьох екземплярах із вказівкою в їхніх зведень про зроблені послуги і їхню вартість. Ці зведення підтверджуються підписами працівників станції і платником.

Представник відповідача в накопичувальних картках своїм підписом підтвердив факт надання, кількість завізованих накладних і вартість даної послуги і написав в ній обмовку .

За таких обставин,  з відповідача  підлягає стягненню 12 510 грн. 72 коп.

Заперечення відповідача не приймаються  по викладеним вище підставам.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Позивачу  повернути з доходу державного бюджету зайво перераховане держмито в сумі  49 грн. 62 коп., відповідно до статті 8 ДКМУ “Про державне мито”.  

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49,  82 –85 ГПК України, суддя  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити . Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургій комбінат “Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя , Південне шосе, 72, ЄДРПОУ 00191230) на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828)  сбір за виконання  експедиторської операції у виді  одержання  від станції  дозволу (візи) на ввезення і завантаження вантажу в сумі 12 510 грн. 72 коп. , витрати по держмиту в сумі 125 грн. 10 коп.,  та на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. , надавши наказ.

Позивачу надати  довідку про повернення з доходу держбюджету держмита в сумі  49 грн. 62 коп.

Суддя                                                                                                                 Л.С. Місюра

Рішення підписано та передано на відправку:   20.03.2008р.