Рішення

від 17.01.2008 по справі 20/601/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/601/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.08                                                                                        Справа №  20/601/07

Суддя   Гандюкова  Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом  Приватного підприємства “Авто-7”, м.Київ

до Товариства з обмеженою  відповідальністю “Кераміст-Авто”, м.Запоріжжя

про стягнення суми 2525,00 грн.

                                                                                                          Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –    Бабенко Є.М. (директор);

Від відповідача –Кулакова Н.В. (без доручення, паспорт СА 612210)

                                                        СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 2525,00 грн.

          Ухвалою господарського суду від 20.11.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/601/07,  судове засідання  призначено на 05.12.2007р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.01.2008р.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 17.01.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, на підставі ст.ст.11,908,909,914,916,925 ЦК України просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 2525 грн. за надані послуги з перевезення вантажу на підставі заявки від 04.07.2007р., якою було обумовлено розмір оплати за транспортні послуги 3282,50 грн. Зазначає, що перевезення було виконане, про що свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А №004698. ТОВ “Кераміст –Авто” частково оплатило виконані роботи на суму 757,50 грн., таким чином борг складає 2525 грн. Претензія №15-08 від 15.08.2007р. стосовно погашення боргу протягом 30 календарних днів не виконана.  

У судовому засіданні 17.01.2008р. позивач надав клопотання, відповідно до якого у зв'язку з витратами по поїздці для участі у справі просить додатково стягнути  з відповідача суму 252 грн. 14 коп., у тому числі проїзд –202 грн., 14 коп., витрати на відрядження –50 грн. При цьому усно пояснив, що витрати, пов'язані з службовим відрядженням, підлягають стягненню на підставі ст.44 ГПК України.    

          Клопотання позивача фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог. Оскільки позивач виклав заяву у судовому засіданні, представник відповідача   ознайомлений з її змістом, вона в порядку ст.22 ГПК України  прийнята судом до розгляду.   

Відповідач проти задоволення позову заперечив, вважає вимоги необґрунтованими у зв'язку з наступним. З метою надання транспортних послуг з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом для ТОВ “Видавничий будинок кераміст” та ТПТНК “Кераміст”, ТОВ “Кераміст-Авто” (відповідач) був укладений договір міжнародного перевезення №5 від 05.07.2007р. з ПП “Авто 7” (позивач).   Відповідно до заявки відповідача від 04.07.2007р. позивач зобов'язався здійснити вантажне перевезення автомобільним транспортом партії підвіконня ПВХ, яке належить ТПНТК “Кераміст”  на адресу ТОВ “Торгівельна компанія Меркурій” (Росія, м.Ростов-на-Дону) та була узгоджена вартість перевезення в сумі 3282,50 грн. Однак, відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А №004698 фактично було здійснено перевезення партії вантажу для ТОВ  “Видавничий будинок “Кераміст”, перевізником в якій зазначене інше підприємство –“Trakt JSC”. Отже, оскільки в  CMR А №004698 та в заявці відповідача від 04.07.2007р. зазначені різні вантажовідправники та перевізники, юридичний зв'язок між цими двома документами відсутній. Відповідач не узгоджував  з позивачем вартість послуг з перевезення вантажу, що належить ТОВ “Видавничий будинок “Кераміст”, яке було здійснено за CMR А №004698 й визначення вартості перевезення в сумі 3282,50 грн. є необґрунтованим. У зв'язку з перевезенням за CMR А №004698 відповідач взагалі зазнав збитків з вини позивача.   Перевезення здійснювалося на підставі договору №5 від 05.07.2007р. На адресу одержувача був направлений лист з якому зазначалися відомості щодо перевізника (ПП “Авто-7”), які були необхідні для виготовлення гарантійного сертифікату, необхідного для митного оформлення вантажу.  Позивачем під час оформлення CMR  була допущена помилка щодо зазначення перевізника, замість ПП “Авто 7” вказано  “Trakt JSC”. У зв'язку з цим, транспорт був затриманий  на митниці, а оформлювач вантажу ТОВ “Торгівельна компанія “Меркурій” був змушений переоформлювати гарантійний сертифікат, що був завчасно виписаний російською стороною.  ТОВ “Видавничий будинок “Кераміст” своїм листом №302 від 17.07.2007р.  повідомило відповідача про зазначені обставини, які підтверджуються  листом ТОВ “ТК “Меркурій”, стосовно компенсації витрат у сумі 500 доларів США, що в гривневому еквіваленті  становить 2525,00 грн. і просив компенсувати ці витрати шляхом зменшення оплати транспортних витрат перевізнику. Платіжним дорученням №4438 від 09.08.2007р. сума в розмірі 2525,00 грн. була перерахована відповідачем на рахунок ТОВ “ВБ “Кераміст”. Рахунок позивача №3-00000142 від 20.07.2007р. на оплату транспортних послуг оплачений відповідачем в сумі 757,50 грн. помилково, оскільки транспортні послуги відповідно до заявки від 04.07.2007р. на суму 3282,50 грн. відповідач від позивача не отримував.  Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Таким чином, збитки в суму 2525,00 грн. завдані отримувачу вантажу (ТОВ “Торгівельна компанія “Меркурій”) з вини позивача, спричинені неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань по договору №5 від 05.07.2007р., а саме: неповідомленням відповідача про заміну особи, яка буде здійснювати перевезення вантажу. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          04.07.2007р. ТОВ “Видавничий будинок Кераміст” (Замовник) та ТОВ “Кераміст-Авто” (Повірений, відповідач у справі) підписали заявку на вантажні перевезення автомобільним транспортом   вантажу –підвіконники ПВХ  вагою 20 тон маршрутом м.Славянськ (Україна) –м.Ростов-на-Дону (Росія); дата і час навантаження: 10.07.2007р. на 8-00; тип рухомого складу: МАЗ АА 79-13 СЕ, п/п АА 86-88 ХХ, з особливими умовами: водій несе повну відповідальність за збереження вантажу.

          04.07.2007р. Приватне підприємство “Авто 7” (Перевізник, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Кераміст-Авто” (Замовник, відповідач)   за допомогою факсимільного зв'язку підписали заявку на вантажні перевезення автомобільним транспортом.

          Відповідно до цієї заявки сторони узгодили перевезенням вантажу –підвіконники ПВХ  вагою 20 тон маршрутом м.Славянськ (Україна) –м.Ростов-на-Дону (Росія); дата завантаження –10.07.2007р. на 8-00; вантажовідправник –ТПТНК “Кераміст”, вантажоотримувач –ТОВ “Торгівельна компанія “Меркурій”; адреса місця вивантаження –м.Ростов-на-Дону; перевезення вантажу здійснюється СМR; тип рухомого складу: МАЗ АА 79-13 СЕ, п/п АА 86-88 ХХ, з особливими умовами: водій несе повну відповідальність за збереження вантажу.

           Також сторони встановили, що оплата в розмірі 3282,50 грн. –протягом 5 банківський днів після отримання документів.   

Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А№004698 від 11.07.2007р. ТОВ “ТК “Меркурій” у точці призначення м.Ростов-на-Дону (Росія) отримало вантаж, про що свідчить відтиск печатки на накладній. Перевізником у зазначеній накладній вказано  “Trakt JSC”, м.Київ.

На підставі рахунку – фактури  ПП “Авто 7” №3-00000142 від 20.07.2007р. на суму 3282,50 грн. ТОВ “Кераміст –Авто” сплачено 09.08.2007р. суму 757,50 грн. з призначенням платежу: “Плата за авто послуги з-но рахунку 142 від 20.07.2007р. без ПДВ”.

20.08.2007р. ПП “Авто 7” направило ТОВ “Кераміст-Авто” претензію №1508 щодо сплати протягом 30 календарних днів суми 2525грн., яка згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 25.08.2007р.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України   цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

            Статтею 901 ЦК України передбачено, що за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення   цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання.

           Згідно з ст.908 цього Кодексу умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно –правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

          Статтею 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного  експедирування одна  сторона (експедитор)  зобов'язується  за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст.ст.930, 931 цього Кодексу договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Розмір плати експедиторові   встановлюється  договором транспортного експедирування,  якщо інше не  встановлено  законом. Якщо  розмір  плати  не  встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

             Згідно з ст. 909  ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві),  а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення  договору  перевезення  вантажу  підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

          Таким чином, між сторонами шляхом підписання заявки від 04.07.2007р. на вантажні перевезення автомобільним транспортом виникли договірні відносини, які  мають ознаки договору експедирування та перевезення, враховуючи також повну відповідальність водія за збереження вантажу, тобто договір є змішаним.

          Відповідно до стст.525, 526 цього Кодексу зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

 Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи, оригінали яких оглянуті у судовому засіданні, свідчать, що згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А№004698 від 11.07.2007р. ТОВ “ТК “Меркурій” у точці призначення м.Ростов-на-Дону (Росія) отримало вантаж, про що свідчить відтиск печатки на накладній. Перевізником у зазначеній накладній вказано  “Trakt JSC”, м.Київ.

Як зазначає відповідач, що оскільки в  CMR А №004698 та в заявці відповідача від 04.07.2007р. зазначені різні вантажовідправники та перевізники, юридичний зв'язок між цими двома документами відсутній. Відповідач не узгоджував  з позивачем вартість послуг з перевезення вантажу, яке було здійснено за CMR А №004698 й визначення вартості перевезення в сумі 3282,50 грн. є необґрунтованим.

          При цьому, 20.07.2007р.  ПП “Авто 7”  виставив  ТОВ “Кераміст-Авто” рахунок-фактуру №3-00000142 за автопослуги на суму 3282 грн. Згідно з випискою по рахунку 09.08.2007р. ТОВ “Кераміст-Авто” перерахував позивачу суму 757,50 грн., призначення платежу – плата за авто послуги згідно рахунку 142 від 20.07.2007р.

          Відповідач пояснив, що здійснив часткову проплату виставленого рахунку помилково, транспортні послуги відповідно до заявки від 04.07.2007р. на суму 3282,50 грн. відповідач від позивача не отримував. Однак при цьому, відповідач не звертався до позивача з вимогою повернути йому зазначені кошти як помилково перераховані.

Статтею 932 ЦК України передбачено, що експедитор має право залучити до   виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання  своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Як встановлено, у міжнародній товарно-транспортній накладній СМR А№004698 від 11.07.2007р. перевізником вказано “Trakt JSC”, м.Київ, транспортний засіб - №АА 7913 СЕ, причеп №АА 8688 ХХ. В заявці від 04.07.2007р. було встановлено, що перевезення здійснюється МАЗ АА 7913 СЕ, п/п АА 8688 ХХ.    

Позивачем надана угода оренди автомобіля №3/16-1203 від 12.03.2007р., відповідно до якої ПП Авто 7” (орендодавець) передав ВАТ “Тракт”, м.Київ (орендар) в  строкове платне володіння і користування автомобіль МАЗ-54323, реєстраційний номер АА 7913 СЕ на строк з дати підписання договору до 12 березня 2012р.

16.03.2007пр. УДАІ ГУ МВС України в м.Києві видано ВАТ “Тракт” (англ. “Trakt”) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу МАЗ 54323,  реєстраційний номер АА 7913СЕ для участі у міжнародному русі терміном до 12.03.2012р.   

Таким чином, позивач для здійснення перевезення вантажу на законній підставі залучив ВАТ “Тракт”, м.Київ,  який володіє та користується транспортним засобом   МАЗ АА 7913 СЕ.

          15.08.2007р. позивач направив відповідачу претензію №15-08 про сплату суми 2525 грн., яка залишилась несплаченою за надані послуги згідно заявки-договору від 04.07.2007р.  Згідно з повідомленням про вручення №1658201 претензія отримана ТОВ “Кераміст-Авто” 25.08.2007р. Відповідач відповіді на претензію не надав, суму 2525 грн. за надані послуги не здійснив.  

Відповідач сам факт доставки вантажу вантажоотримувачу не заперечив, що також підтверджується матеріалами справи. Доказів належного виконання  зобов'язання щодо повної сплати за отримані послуги перевезення вантажу  відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення  суми 2525 грн. 00 коп. боргу   відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

При цьому, ствердження відповідача, що перевезення здійснювалося на підставі договору №5 на міжнародні перевезення вантажу автотранспортом, укладеного між сторонами,  є необґрунтованим, оскільки договір має дату 05.07.2007р., а перевезення фактично здійснювалося за заявкою, яка має дату, що передує безпосередньо даті договору –04.07.2007р., договір не містить підпису директора приватного підприємства, тобто є неукладеним.   

Суд також не бере до уваги посилання відповідача, що у зв'язку з перевезенням за CMR А №004698 відповідач зазнав збитків з вини позивача. Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Відповідач зустрічного позову про стягнення збитків не заявив, тому саме лише посилання на можливість наявності збитків не звільняє відповідача від зобов'язання  сплатити борг.

Крім того, позивач підтримав вимоги про стягнення з відповідача на підставі ст.44 ГПК України витрат по поїздці для участі у справі у розмірі 252 грн. 14 коп., у тому числі проїзд –202 грн., 14 коп., витрати на відрядження –50 грн.          

            Статтею 44 ГПК України не передбачено, що до складу судових витрат входить оплата відряджень. Позивачем також не надано доказів які б підтверджували здійснення зазначених витрат та їх розмір, не доведено їх необхідність і обов'язковість саме у вказаному розмірі.

На підставі цього, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Згідно з ст.49 ГПК України  судові витрати по сплаті  державного мита в сумі  102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі, оскільки спір доведений до суду внаслідок його неправильних дій.

Керуючись  ст.ст. 22, 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кераміст-Авто”  (69015, м.Запоріжжя, вул.Трегубова, 1, р/р 26007202266002 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, м.Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 22137030) на користь Приватного підприємства “Авто 7”  (04073, м.Київ, вул.Захарівська, 3а, к.24, р/р26008053107163 в КРУ КБ “Приватбанк”, м.Київ, МФО 321842, код ЄДРПОУ 34428246) суму 2525 грн. 00 коп. боргу, суму 102 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита, суму 118  грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.  

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

           В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                             Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано  у повному обсязі   24.03.2008р.