Рішення

від 28.01.2008 по справі 20/620д/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/620д/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.08                                                                                        Справа №  20/620д/07

Суддя   Гандюкова  Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Престижагро”, Запорізька область, Запорізький район, смт.Балабине      

до Приватного підприємства “ТСК Пєлєтон”, м.Запоріжжя

про розірвання договору підряду,  стягнення  безпідставно отриманих коштів та збитків

                                                                                                         Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача   –Мартиненко К.І. (довіреність  б/н від 26.11.2007р.);

                            Спиця Т.І. (генеральний директор);

Від відповідача  –не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про розірвання договору підряду від 12.03.2007р., стягнення  безпідставно отриманих коштів та збитків.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/620д/07,  судове засідання  призначено на 25.12.2007р. Ухвалою суду від 25.12.2007р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 28.01.2008р.   

28.01.2008р. справу розглянуто, за згодою представників позивача  оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач  підтримав  позовні вимоги, викладені у позовній заяві. На підставі ст.ст.188, 193 ГК України, ст.ст.22, 526, 530, 536, 611, 625, 651, 849, 1212, 1214 ЦК України просить позов задовольнити, розірвати договір підряду від 12.03.2007р., укладений між  ПП “ТСК Пєлєтон” та ТОВ “Престижагро”, стягнути з відповідача  суму 58 900 грн. основного боргу, 906,09 грн. індексу інфляції, 984,39 грн. –3% річних,   27 535,41 грн. в рахунок відшкодування недотриманих доходів. Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. 12.03.2007р. між сторонами укладено договір підряду, за яким  відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити роботи, передбачені розділом 1 договору на протязі 30 календарних днів з моменту надходження відповідних грошових коштів на його розрахунковий рахунок. На підставі виставлених рахунків у відповідності до п.2.3 договору ТОВ “Престижагро” у березні-травні 2007р. перерахувало на розрахунковий рахунок ПП “ТСК “Пєлєтон” загальну суму 48 900 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Крім того,  30.03.2007р. в рахунок виконання робіт за договором ТОВ “Престижагро”  також сплатило 10 000 грн. готівкою, про що свідчить квитанція прибуткового касового ордеру. Загальна сума грошових коштів, яку позивач перерахував відповідачеві в рахунок майбутнього виконання робіт за договором складає 58 900 грн. з урахуванням ПДВ. Однак, ПП “ТСК “Пєлєтон”  в порушення умов договору щодо строків виконання робіт до цього часу роботи, оплачені позивачем, не виконало та не повернуло грошові кошти, отримані  за договором. Зважаючи на це, позивач  18.10.2007р. у відповідності до п.2 ст.849 ЦК України, п.п.8,2, 8.3 договору направив відповідачу рекомендований лист, яким повідомив про відмову від договору та його розірвання. Відповідач в порушення ч.2 ст.188 ГК України на час подання позовної заяви позивача про результати розгляду листа ТОВ “Престижагро”  не повідомив, безпідставно отримані кошти у розмірі 58 900 грн. не повернув.  У зв'язку з цим, позивач у відповідності до ст.536, ч.2 ст.625, ч.2 ст.1214 ЦК України, нарахував відповідачеві суму 906,09 грн. індексу інфляції та суму 984,39 грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами. Крім того, у зв'язку з своєчасним не виконанням ПП “ТСК “Пєлєтон” будівельно-монтажних робіт, виконання ним своїх зобов'язань за договором втратило для  ТОВ “Престижагро” інтерес та позбавило його можливості своєчасно розпочати господарську діяльність на власному об'єкті та отримати з цієї діяльності прибуток. В квітні та травні 2007р. позивач намагався здати власний об'єкт нерухомості, загальною площею 514,2 кв.м, на якому повинен був здійснювати роботи відповідач, в оренду з метою отримання прибутку. Ціна орендної плати об'єкту нерухомості встановлювалась позивачем виходячи зі Звіту №33/07 про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт.Балабине, вул.Степова,2-а, у розмірі 10,00 грн. за 1 кв.м. Згідно цього Звіту за один рік здачі об'єкту нерухомості в оренду позивач міг би отримати чистий операційний дохід у розмірі 47 203,56 грн. Проте, потенційні орендатори пропозиції ТОВ “Престижагро” залишили без задоволення, оскільки на об'єкті не існує електропостачання та огорожі. У зв'язку з тим, що ПП “ТСК Пєлєтон” своєчасно не виконав на об'єкті роботи, передбачені договором, по будівництву огорожі та встановленню і монтажу КТП з трансформатором, позивач на протязі 7 календарних місяців 2007р., починаючи з квітня по листопад 2007р., був позбавлений можливості отримання доходу від здачі об'єкту нерухомості в оренду. Таким чином, згідно з ст.22 ЦК України ПП “ТСК “Пєлєтон” зобов'язано відшкодувати позивачеві суму 27 535,41 грн. в рахунок не отриманих  доходів.

Позивач надав заяву про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 03.12.2007р. відхилена.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися на адресу, вказану у позовній заяві та довідці Головного управління статистики №15-7/159 від 16.01.2008р., а саме: 69050, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, 3 кв.10.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.  

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Престижагро” (Замовник, позивач у справі) та Приватним підприємством “ТСК “Пєлєтон” (Підрядник, відповідач) було укладено договір підряду, відповідно до умов якого  Підрядник зобов'язався виконати по завданню Замовника з використанням своїх матеріалів, а Замовник –прийняти та оплатити слідуючи роботи: будівництво огородження виробничої площадки Замовника, установка стовпців з труби, монтаж огородження, установка воріт, підготовка майданчика під установку КТП, монтаж КТП з трансформатором ТМ (ТМГ)-160 (пункт 1 договору).   

Згідно з п.п. 2.1, 2.3 вартість будівельно-монтажних робіт по договору складає 83700 грн. з урахуванням ПДВ. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок підрядника згідно виставлених підрядником рахунків.   

Відповідно до п.п.3.1,3.2  договору підрядник виконує роботи, передбачені п.1 договору,  на протязі 30 календарних днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Замовник сплачує вартість робіт на протягом 3 днів з моменту отримання рахунку.   

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Згідно з  ст.ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення  цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору  є договір. Зобов'язанням є право- відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань встановлені також ст.174 ГК України.

Із матеріалів справи слідує, що правовідносини сторін  виникли на підставі  договору підряду від 12.03.2007р., який передбачає взаємні зобов'язання сторін.

Згідно з ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Аналогічне визначення договору будівельного підряду міститься в ст.875 ЦК України. А саме: підрядник зобов'язується  збудувати  здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи  відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 846 цього Кодексу передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Матеріали справи свідчать, що позивач на підставі виставлених ПП “ТСК “Пєлєтон” рахунків - фактур від 12.03.2007р. та 17.04.2007р., платіжними дорученнями №1 від 19.03.2007р. на суму  21600 грн., №16 від 02.04.2007р. на суму 22500 грн.,  №32 від 07.05.2007р. на суму 4800 грн., в рахунок передплати виконання робіт, обумовлених договором підряду, перерахував відповідачеві суму 48900 грн. Згідно з квитанцією прибуткового касового ордеру №03-30 від 03.03.2007р. ТОВ “Престижагро” на підставі договору підряду від 12.03.2007р. також сплатило ПП “ТСК “Пєлєтон” суму 10 000 грн. готівкою.       

Однак, відповідач ПП “ТСК “Пєлєтон” в порушення своїх зобов'язань за договором оплачені роботи не виконало.  

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.2 ст.849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник  має  право  відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як зазначалося, позивач здійснив першу передплату за виконання робіт за договором 19.03.2007р. Згідно з п.3.1 договору протягом 30 календарних днів з цієї дати підрядник повинен був розпочати роботи.

Згідно з п.8.2 договору підряду дострокове розірвання договору може мати місце за згодою сторін чи на підставах, передбачених діючим законодавством України, з відшкодуванням понесеної  шкоди.   

Пунктами 8.3, 8.5 договору встановлено, що  замовник має право розірвати договір у випадку: затримки підрядником ходу будівельних робіт з його вини, коли строк будівництва, встановлений договором збільшується більш ніж на один місяць. Сторона, яка вирішила розірвати договір, направляє письмове повідомлення іншій стороні.  

18.10.2007р. позивач направив відповідачеві лист №49, яким повідомив, що враховуючи те, що оплачені роботи по договору підряду від 12.03.2007р.  ПП “ТСК “Пєлєтон” не виконані, ТОВ “Престижагро”  на підставі п.п.8.3, 8.5 договору, ст.ст.526, 530, 611, 849 ЦК України, ст.188 ГК України  відмовляється від договору та вважає його розірваним.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів, встановлений ст.188 ГК України.

Так, ч.ч.1-4 ст.188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання    господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона  договору,  яка  вважає за необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання  договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони  не досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з   урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

ПП “ТСК “Пєлєтон” про результати розгляду листа №49 від 18.10.2007р. щодо  розірвання договору у визначений термін позивача не повідомив. Доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором щодо здійснення, передбачених договором підрядних робіт, у встановлений строк суду не представив.  

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про розірвання договору підряду від 12.03.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Престижагро” та Приватним підприємством “ТСК “Пєлєтон” є обґрунтованими, основаними на договорі та законі,  підлягають задоволенню.  

Позивач просить стягнути з відповідача суму  58 900 грн. передплати, здійсненої за договором підряду від 12.03.2007р.  

Слід зазначити, що із наданих матеріалів слідує, 07.06.2007р. генеральний директор ТОВ “Престижагро” Спиця Т.І. зверталася до Комунарського РВ ЗМУ УМВС в Запорізькій області  з заявою  на дії посадових осіб ПП “ТСК Пєлєтон”, які шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами підприємства  на виконання будівельних робіт за договором підряду від 12.03.2007р. Постановою оперуповноваженого ВДСБЕЗ Комунарського РВ ЗМУ УМВС в Запорізькій області від 15.06.2007р. у порушенні кримінальної справи відмовлено.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, встановлено, що особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються до вимог про: 1)повернення виконаного за недійсним правочином;      2) витребування   майна   власником   із  чужого  незаконного володіння;  3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи те, що договір підряду від 12.03.2007р. розірвано, підстава, на якій   ПП “ТСК “Пєлєтон” отримало грошові кошти в сумі 58 900 грн., відпала, позовні вимоги про повернення відповідачем цієї суми  підлягають задоволенню.   

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача суми 906,09 грн. індексу інфляції за період з квітня по жовтень 2007р. та суму 984,39 грн. 3% річних з 19.04.2007р. по 19.11.2007р.  за користування чужими коштами на підставі ч.2 ст.1214, ст.536, 625 ЦК України  

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині з заявлених позивачем підстав задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.     

Відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного  одержання  чи  збереження грошей нараховуються проценти за  користування  ними (стаття  536  цього Кодексу).

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

           Частиною 2 статті 625 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачено зобов'язання боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої  суми,  у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

           Зобов'язання сторін виникли  на підставі договору підряду, за яким відповідач (підрядник) був зобов'язаний виконати роботу, а не сплатити гроші. Таким чином, грошового зобов'язання, невиконання якого тягне наслідки, передбачені приписами ст. 625 ЦК України, у відповідача не виникло. Тим більше, що станом на квітень 2007р., з якого позивач робить розрахунок інфляції та 3% річних, у відповідача був обов'язок виконати роботу, а не повернути кошти. Договором не передбачений обов'язок отримувача коштів –підрядника (відповідач по справі) у разі отримання попередньої оплати сплачувати проценти за користуваннями ними, також не узгоджено і розміру таких процентів та моменту, з якого починається їх обчислення (як передбачено п. 3 ст. 693 ЦК України, яка, на думку позивача, повинна застосовуватися за аналогією).

            Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 27 535,41 грн. в рахунок відшкодування недотриманих доходів, обґрунтовуючи вимоги в цій частині ст.22 ЦК України.

Згідно з ст.22  ЦК України, на яку посилається позивач і яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди,  особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує, що в квітні та травні 2007р. він намагався здати власний об'єкт нерухомості –нежитлову будівлю, загальною площею 514,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт.Балабине, вул.Степова,2-а, на якому повинен був здійснювати роботи відповідач, в оренду з метою отримання прибутку.

Порядок відшкодування збитків встановлений також главою 25 Господарського кодексу України. Так, відповідно до ст. 224 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим  збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під  збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Аналогічні приписи встановлені ст. 623 ЦК України.

             Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України,  із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

           Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад  правопорушення, який є підставою  правової  відповідальності. Склад правопорушення, визначний законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом –правовідношення по зобов'язаннях; об'єктивною стороною –наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна  поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною  поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону  правопорушення складає вина.

           Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад  правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника –відсутність вини (ст.ст.614,623 ЦК України).

Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 22 ЦК України визначає упущену вигоду, як дохід, який суб'єкт підприємницької діяльності міг би реально одержати, але не одержав внаслідок обставин, які від нього не залежать. Виходячи з цього, розмір доходу повинен доводитися доказами, які містять точні та реальні відомості про можливість отримання позивачем доходу від передачі вказаного ним майна в оренду. Позивач у позові зазначає, що не одержав доходи, які міг би одержати у разі передання власного об'єкту нерухомості загальною площею 514,2 кв.м. в оренду.

При здійснені розрахунку неотриманих доходів (упущеної вигоди) позивач виходив з Звіту №33/07 про незалежну оцінку ринкової вартості не житлової будівлі у розмірі 10 грн. за 1 кв.м., чистого операційного доходу за сім місяців 2007р..

Проте, не надав жодного доказу, який би свідчив що об'єкт нерухомості є саме власністю ТОВ “Престижагро”, не надав самі договори оренди, укладені ним з іншими особами на спірне майно, в яких би був визначений конкретний розмір орендної плати, період оренди, площа, тощо.

Між тим,  відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін.  

Позивачем надано іпотечний договір №087-01/Z-07 від 16.03.2007р., із змісту якого слідує, що об'єкт нерухомого майна, загальною площею 514,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт.Балабине, вул.Степова,2-а, належить іпотекодавцю Спиці Тетяні Іванівні (один із засновників товариства) на підставі договору купівлі-продажу та витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №13506501 від 08.02.2007р. І відповідно до цього договору (п.3.1.2)  іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду) без отримання на це попередньої письмової згоди іпотекодержателя.  

Згідно з ст.761 ЦК України право  передання  майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендна плата у договорі оренди відповідно до ст.762  цього Кодексу встановлюється за домовленістю сторін. Оскільки позивач не надав належних доказів, що він є власником нерухомого майна, що він уклав договори оренди з конкретною орендною платою, він не доказав, що отримав би  доходи з передачі цього майна в оренду за період з квітня по листопад 2007р. у сумі 27 535,41 грн.. Розрахунок збитків ґрунтується на припущеннях позивача, а не на реальних та точних даних, які б безспірно підтверджували можливість отримання такого ж доходу саме в зазначений період.  

          Крім того, згідно з ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних  доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

           Доказів прийняття таких заходів позивач суду не надав.

Причинний зв'язок у даному випадку позивачем також не доведений, оскільки ним не доведено, що  заявлена до стягнення сума неотриманих доходів є саме безпосереднім наслідком дій відповідача.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги інші письмові докази, у тому числі комерційні пропозиції та відповіді на них (а.с.22 –25).

У задоволенні вимог про стягнення суми 27 535,41 грн. в рахунок відшкодування недотриманих доходів відмовляється.

 На підставі викладеного,  позовні вимоги задовольняються частково.

           Судові витрати згідно з ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                    В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.  

Розірвати договір підряду від 12.03.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Престижагро” та Приватним підприємством “ТСК “Пєлєтон”.

Стягнути з Приватного підприємства “ТСК “Пєлєтон” (69050, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, 3, кв.10, п/р 26009141119 в ЗОД “Райфайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 34829378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Престижагро” (70435, Запорізька область, Запорізький район, смт.Балабине, вул.Степова, буд.2-а, поштова адреса: 69057 м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, п/р26001000030369 в ЗФ АБ “Факторіал-Банк”, МФО 313946, код ЄДРПОУ 34909823) суму 58 900 грн.  основного боргу, суму 970  грн. 69  коп. витрат на державне мито та суму 118 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову  відмовити.                           

        Суддя                                                                  Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі     11.03. 2008р.