Рішення

від 06.03.2008 по справі 8/53/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/53/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.08                                                                                        Справа №  8/53/08

Суддя   

за позовом Приватного підприємства “ТехноПластПологи”, Запорізька область, м.Пологи

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна нова”, Запорізька область, м.Пологи

про стягнення 23016 грн. 74 коп. безпідставно перерахованих відповідачу грошових коштів.

суддя І.А. Попова

представники сторін:

від позивача: Каліуш С.В., дов. № 1 від 03.01.2008р.

від відповідача: не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 23016 грн. 74 коп. попередньої оплати, здійсненої за договором купівлі –продажу.

Розгляд справи відкладався внаслідок неявки представника відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні 18.02.2008р. позивачем заявлено про зміну підстав позову. Відповідно до ст.. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 23016,74 грн. безпідставно перерахованих відповідачу грошових коштів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 06.03.2008р.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 26 квітня 2006 року Приватним підприємством “ТехноПластПологи” та ТОВ “Україна нова” в усній формі укладено договір на поставку 50 куб.м. лісу на загальну суму 40000,00 грн.. Позивач вказує, що платіжним дорученням №19 від 26.04.2006р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі зазначеній у рахунку №192 від 26.04.2006р.. 21 грудня 2006р. та 28 грудня 2006р. позивач на підставі рахунків №85 та № 278 відповідача перерахував останньому 3016,74 грн.. Відповідачем 12 травня 2006 року здійснено часткове повернення грошових коштів в сумі 20000,00 грн., в зв'язку з неможливістю виконання зобов'язання.   Грошові кошти в сумі 23016,74 грн. не повернуті.

На зазначену суму товар товариство “Україна нова” не поставило. Крім того, сторони не узгодили асортимент товару та його якісні характеристики, що позбавляє на даний час позивача можливості вимагати від відповідача поставки будь –якого товару за здійсненою попередньою оплатою. Просить у відповідності до ст.. 1212 ЦК України стягнути з відповідача 23016,74 грн. як безпідставно отриманих ним коштів.

 Відповідач свого представника в судове засідання тричі не направив, у відзиві на позов заявлені позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 5 ст.265 Господарського кодексу України, поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватись лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Відповідно до ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. На підставі викладеного відповідач зазначає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які визначені законодавством для договорів даної правової природи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного: згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами, тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.  

Згідно рахунків № 192 від 26.04.2006р., №85 від 21.12.2006р. та № 278 від 28.12.2006 року, направлених товариством “Україна нова” платіжними дорученнями №19 від 26.04.2006р. № 1 від 21.12.2006р. та №26 від 28.12.2006р.  позивач перерахував на адресу відповідача суму 43016,74 грн. з призначенням платежу “за будматеріали, проплата за ліс доска, згідно рахунків”.

Відповідно до ст.. 180 ГК України зміст  господарського  договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань,  як погоджені сторонами, так і ті,  що  приймаються  ними  як  обов'язкові  умови  договору відповідно до законодавства. Господарський   договір  вважається  укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто  згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При  укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови  про  предмет  у  господарському  договорі   повинні визначати  найменування  (номенклатуру,  асортимент)  та кількість продукції (робіт,  послуг),  а також вимоги до їх  якості.  Вимоги щодо   якості   предмета   договору   визначаються  відповідно  до обов'язкових  для  сторін  нормативних  документів,  зазначених  у статті  15 цього Кодексу,  а у разі їх відсутності - в договірному порядку,  з додержанням умов,  що  забезпечують  захист  інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Встановлено, що платежі на користь відповідача здійснені позивачем за зазначеними рахунками, в яких предметом господарського зобов'язання визначено “Ліс доска”. При цьому, не зазначено номенклатуру, асортимент, якість товару. Суд не вбачає підстав із документів господарських взаємовідносин сторін, доданих позивачем (рахунки, платіжні доручення) зробити висновки про укладення сторонами будь –якого господарського договору, за яким у сторін виникли певні права та зобов'язання.

Відповідно до ст.. 1212 ЦК України Особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.  

Відповідачем здійснено часткове повернення грошових коштів в сумі 20000,00грн.. Оскільки без узгодження усіх істотних умов купівлі –продажу або інший право чин) - не породжує будь –яких прав та зобов'язань, вимоги про стягнення 23016,74 грн. безпідставно отриманих відповідачем коштів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного ст.. 1212 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна нова” (70615, Запорізька область, Пологівський район, с. Пологи, вул. Леніна, 184, ЄДРПОУ 31197369) на користь   Приватного підприємства “ТехноПластПологи” (Запорізька область, Пологівський район,  с.Пологи, вул. Леніна, 139,  ЄДРПОУ 33644339) 23016,74 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 348,17 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 27.03.2008р.