18056-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
21.04.2008Справа №2-15/18056-2007
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Куллайн» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Бела Куна, 19, кв. 148; 95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гурзуфська, 8, ідентифікаційний код 34582462)
Про стягнення 80090,00 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Телешева О.Ю., довіреність № 146 від 01.03.2008 р., у справі
Від відповідача – не з'явився
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Крим» звернулося з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Куллайн» про стягнення 80090,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 81/2 пр-м від 01.03.2007 р., в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 68621,00 грн., що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Крим» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4930,71 грн. інфляційних втрат, 989,64 грн. річних, 5551,55 грн. пені.
У судовому засіданні представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну підстав позову, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за фактично поставлений товар у розмірі 68621,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 13930,06 грн., 3% річних у розмірі 989,64 грн. Крім того, позивач просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 5551,55 грн.
Суд вважає за можливе вказану заяву задоволенити, прийняти зміну позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
З огляду на те, що слухання справи відкладалося неодноразово, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Враховуючи неявку представника відповідача, суд вважає за можливе вказане клопотання позивача задовольнити, розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Крим» (позивач) здійснювало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Куллайн» (відповідач) поставку товару.
Так позивачем було поставлено на адресу відповідача товару на загальну суму 144731,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними :
видаткова накладна № 10522-02 від 22.05.2007 р. на суму 72460,50 грн. (а.с. 12)
видаткова накладна № 10523-01 від 23.05.2007 р. на суму 72270,50 грн. (а.с. 14),
а також відповідними рахунками-фактурами (а.с. 11-13)
Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача, скріпленими печаткою, у видаткових накладних, а також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 17)
У підтвердження прийняття товару від позивача а отже і у підтвердження зобов'язання оплатити отриманий товар, відповідачем було частково оплачено суму у розмірі 76110,00 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи випискою по рахунку позивача (а.с. 15-16)
Проте, відповідач не виконав свої обов'язки щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 68621,00 грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Крим» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Чинним законодавством України не передбачена обов'язкова форма договору як єдиного письмового документу.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В даному випадку вчинення правочину щодо поставки товару підтверджується підписаними обома сторонами накладними на поставку товару, та частковою оплатою відповідачем поставленого товару.
Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України .виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Так, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. (частина 2 статті 538)
Положеннями частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України встановлено якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Отже, судом всановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Крим» виконав своє зустрічне зобов'язання щодо поставки товару.
Однак відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не виконав свого зустрічного зобов'язання щодо оплати товару в повному обсязі, що і стало приводом для звернення до суду з позовом про стягнення суми боргу в примусовому порядку
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов'язання оплати поставленого позивачем товару, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого позивачем товару у розмірі 68621,00 грн., через що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 68621,00 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 13930,06 грн., 3% річних у розмірі 989,64 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куллайн» за період вересень 2007 р .- березень 2008 р. становить 13930,06 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куллайн» становить 989,64 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У судовому засіданні представником позивача надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 5551,55 грн.
Розглянувши матеріали справи, заяву позивача, суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити.
Судом встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, якими наділений представник позивача Телешева О.Ю. дозволяють відмовитися від позову, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, а отже клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Крим» підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 5551,55 грн. пені підлягає припиненню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куллайн» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Бела Куна, 19, кв. 148; 95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гурзуфська, 8, ідентифікаційний код 34582462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Крим» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ген. Васильєва, 30, ідентифікаційний код 32966378, р/р 2600001300066 в Укрпромбанку м. Сімферополь) 68621,00 грн. заборгованості, 3% річних у розмірі 989,64 грн., 13930,06 грн. інфляційних втрат, 835,41 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині провадження у справі припинити.
4. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2008 |
Оприлюднено | 05.05.2008 |
Номер документу | 1571205 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Іщенко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні