Постанова

від 25.03.2008 по справі 14/256-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/256-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "25" березня 2008 р.                                                           Справа № 14/256-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача Водзінська Ю.Ю. (довіреність №232-03 від 20.03.2008р.),             Водзінський О.В. (довіреність №5-01 від 10.01.2008р.), 

від відповідача не з'явися,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат", м.Бар Вінницької області   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "25" грудня 2007 р. у справі № 14/256-07 (суддя Залімський І.Г.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат", м.Шепетівка Хмельницької області    

до Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат", м.Бар Вінницької області   

про  стягнення  269469,85 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.12.2007р. у справі №14/256-07 позов Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" до Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" про стягнення  269469,85 грн. задоволено частково в розмірі 238148,36грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 28000грн. основного боргу та 3321,49грн. 3% річних відмовлено.

Стягнуто з Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" на користь Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" 141330грн. основного боргу, 7225,25грн. 3% річних, 23623,25грн. інфляційних, 12506,45грн. пені, 16597,41грн. 25% річних, 36866грн. штрафу, 2381,58грн. відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита та 104,29грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Барський спиртовий комбінат" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення 141330грн. основного боргу, прийняти нове рішення про стягнення 37215грн. основного боргу та відмову в стягненні 51330грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- згідно договору №12/07-п від 12.02.2005р., який сторони підписали та завірили печатками підприємств, позивач повинен був поставити відповідачу 400 тонн патоки по ціні 330грн. за одну тонну на загальну суму 132000,00грн. Було поставлено 385,50 тонн патоки на суму 127215,00грн. За отриману патоку позивачу було сплачено 90000,00грн. Отже, борг відповідача за отриманий товар становить 37215,00грн.;

- на думку скаржника, патока поставлена на спирткомбінат у позадоговірних відносинах, тому відсутні правові підстави для стягнення заборгованості у сумі 104115,00грн. на підставі договору купівлі-продажу №12/07-п від 12.07.2005р.;

- судом неправомірно відмовлено у проведенні почеркознавчої експертизи, оскільки текст та форма оригіналу договору, що був наданий позивачем в суді не співпадають з оригіналом текста та формою договору, що був наданий відповідачу та ксерокопією, яка була надана позивачем в додатку до позовної заяви.   

В судовому засіданні представники позивача заперечили проти доводів, викладених  в апеляційній скарзі, вважають рішення господарського суду Вінницької області від 25.12.2007р. законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу  - безпідставною, просять рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

На адресу апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" надійшло клопотання (вих. №039 від 25.03.2008р.) про  розгляд справи за наявними матеріалами справи без участі його повноважного  представника.

Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 269469,85грн. заборгованості за невиконання умов договору №12/07-п від 12.07.2005р. (а.с.2-3).

12.07.2005р. між сторонами укладено договір №12/07-п, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця патоку, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1) (а.с.7-9).

Згідно п.п.3.2,4.1 та 4.2 договору, кількість товару, що підлягає передачі становить 800,00 тонн; ціна за одиницю товару (тонну) становить 330,00грн. з ПДВ; загальна вартість товару становить 264000,00грн. з ПДВ.

Відповідно до п.п.6.1,6.2 та 6.3 договору, оплата товару здійснюється покупцем наступним чином:

- в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця;

- в готівковій формі, шляхом внесення грошових коштів в касу продавця з дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків, встановленого законодавством України;

датою оплати товару є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок покупця; строки оплати товару (кожної окремої партії) - протягом 3 банківських днів з моменту прийому товара покупцем в пункті поставки вказаному сторонами в п.5.1 цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п.7.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 701 тонну патоки на загальну суму 231330грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.18-23).

Як встановлено судом першої інстанції, 22.11.2005р. сторони на підставі листа відповідача №919 від 14.11.2005р. (а.с.24) уклали Угоду про порядок розрахунків, відповідно до якої сторонами встановлено, що заборгованість покупця (відповідача) перед продавцем (позивачем) за отриману в межах договору №12/07-п від 12.07.2005р. патоку в кількості 701 тонна становить 184330грн. (а.с.10).

Згідно ч.2 ст.604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання за новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, укладена сторонами угода від 22.11.2005р. є новацією.

Пунктом 2 угоди сторонами затверджено графік погашення зазначеної заборгованості та встановлено, що розмір штрафних санкцій за порушення покупцем термінів оплати вартості товару за договором, нарахованих по 22.11.2005р., становить 29103,86грн., в тому числі 12506,45грн. пені та 16597,41грн. 25% річних (додаток №1 до угоди) (а.с.12).

Відповідач свої зобов'язання згідно договору виконав частково, перерахувавши позивачу 90000,00грн., про що свідчать платіжні доручення та банківські виписки (а.с.41-55).

Таким чином, його борг перед позивачем становить 141330грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків станом на 14.12.2007р. (а.с.57).

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів погашення боргу в повному обсязі.

Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позов в частині стягнення 141330грн. основного боргу та відмовлено в частині стягнення 28000грн. як таких, що безпідставно заявлені.

Крім суми основного боргу позивач у своєму позові заявив до стягнення 12506,45грн. пені, 16597,41грн. 25% річних,   36866грн. штрафу.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною другою ст. 551 Кодексу визначено, що, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 2 Угоди встановлено, що розмір штрафних санкцій за порушення покупцем термінів оплати вартості товару за Договором нарахованих по 22.11.2005р., становить 29103,86грн., в тому числі 12506,45грн. пені, 16597,41грн. 25% річних (додаток №1 до угоди).

Враховуючи, що сторонами погоджено розмір зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій, вимоги щодо стягнення 12506,45грн. пені, 16597,41грн. 25% річних є обгрунтованими.

Відповідно до п. З Угоди, у випадку порушення покупцем п.2 Угоди, а саме: хоча б одного зі строків вказаного в графіку платежів більше ніж на 5 календарних днів, останній зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, вказаної в п.1 Угоди.

Оскільки, штраф нараховано відповідно до умов договору та норм чинного законодавства, вимога про стягнення з відповідача 36866грн. штрафу також є обгрунтованою.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 23623,25грн. інфляційних втрат та 10546,74грн. 3% річних.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена до стягнення сума 3% річних обрахована позивачем невірно, а доданий до позовної заяви розрахунок не відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, оскільки, в період, за який позивачем нараховано 3% річних, сума основного боргу відповідача становила 141337,36грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно ж до положень ст. 625 ЦК України, річні слід нараховувати на суму основного боргу, тоді як включення до об'єкту нарахування 3% річних сум заборгованості зі сплати інших видів зобов'язань, зокрема штрафу та/або пені чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано задоволив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних частково - в розмірі 7225,25грн. та відмовив в задоволенні 3321,49грн. 3% річних, а також задоволив позовні вимоги в частині стягнення 23623,25грн. інфляційних.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то вони спростовуються наступним чином.

Колегія суддів, оглянувши в судовому засіданні оригінал договору №12/07-п, примірник якого надано позивачем, погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо визначення у договорі кількості товару - 800 тонн, а не 400 тонн, як стверджує відповідач, посилаючись на свій примірник, оскільки першу сторінку примірника договору позивача засвідчено підписами представників обох сторін.

Окрім того, в угоді про порядок розрахунків від 22.11.2005р. зафіксовано, що за договором №12/07-п отримано відповідачем 701 тонна патоки, що опосередковано свідчить, що у договорі не могла визначатись кількість патоки у 400 тонн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 25.12.2007р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу  Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" - без задоволення.  

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 25.12.2007р. у справі №14/256-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат", м.Бар Вінницької області  - без задоволення.

2. Справу №14/256-07 повернути до господарського суду Вінницької області.  

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд