Рішення

від 18.04.2008 по справі 02/801

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/801

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "18" квітня 2008 р.                                                                                Справа №  02/801

          Господарський суд Черкаської області в складі   головуючого судді  Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г.,

за участю представників: позивача:  Білоус В.В. - за довіреністю, відповідача:  не з'явився,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта"        

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтер"     

про стягнення 724 000 грн.,

                                                        ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 724 000 грн. збитків, що виникли в  результаті сплати позивачем відповідачу грошових коштів відповідно до договору субпідряду № 233/1-СП на будівництво АЗС  від  04.10.2005 року  і додаткових угод до нього та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за  вказаним договором, та про розірвання вказаного договору субпідряду.   

24.03.20087 року до господарського суду від позивача надійшла заява про часткову зміну предмету позову та позовних вимог, в якій позивач підтримує вимогу щодо стягнення надлишково сплачених грошових коштів у сумі 724 000 грн., а вимогу щодо розірвання договору № 233/1СП від 04.10.2005 року не визнає.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про часткову зміну предмету позову та позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача збитки у сумі 724 000 грн. та прийняти відмову позивача в частині позовних вимог щодо розірвання договору субпідряду № 233/1СП від 04.10.2005 року, оскільки на момент подачі позовної заяви дія договору припинена в зв'язку з закінченням встановленого в ньому строку.             

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але  відзив на позов суду не подав, повторно не направив свого представника у судове засідання,  не подав суду заперечень проти позову. Суд вважає можливим розглянути справу без представника  відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа,  представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником,  чи керівник особисто, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони,  а не обов'язком.

    Оцінивши докази у справі в їх сукупності, вислухавши пояснення  представника позивача, суд встановив наступне.  

          ТОВ "НК Альфа-Нафта" (позивач у справі, замовник за договором) в особі начальника управління капітального будівництва Хідіряна О.М., діючого на підставі довіреності № 634 від 08.08.2005 року, та ТОВ "Агроінтер" (відповідач у справі, субпідрядник за договором) в особі директора Шаповала О.А., діючого на підставі Статута, 04.10.2005 року уклали договір субпідряду № 233/1СП, відповідно до якого   відповідач в межах договірної ціни зобов'язався виконати на свій ризик власними чи залученими силами, з власних матеріалів та матеріалів позивача усі передбачені проектом та кошторисом будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні та електровимірювальні роботи на об'єкті АЗС смт. Братське, вул. Промислова, 1, Миколаївської області,  та здати їх в обумовлені п.п. 2.2.1. договору строки, а саме на протязі 90 календарних днів з дня отримання авансу.

В п. 4.1. договору вказано, що загальна  вартість доручених  позивачем робіт  визначена на підставі твердої договірної ціни згідно кошторису і складає  780 000 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.5.1. договору позивач  зобов'язався  до початку виконання робіт перерахувати відповідачу аванс в розмірі 234 000 грн. Підставою для проведення оплати є рахунок-фактура відповідача. За умовами п.5.2. договору розрахунки за виконані роботи проводяться позивачем на підставі акту прийому передачі виконаних робіт за формою КБ-2в і довідки про вартість форми КБ-3 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання довідки форми КБ-3 та акту форми КБ-2в.

В подальшому сторони уклали додаткові угоди № 1 від 17.04.2006 року, № 2 від 31.05.2006 року, № 3 від 20.06.2006 року, № 4 від 06.07.2006 року, № 5 від 24.07.2006 року, № 6 від 10.08.2006 року, № 7 від 10.08.2006 року до договору № 233/1СП від 04.10.2005 року, в яких чітко розписали суми та строки внесення додаткових авансових платежів, в зв'язку з чим загальна сума належного до сплати замовником (позивачем  у справі)  авансу по вказаному договору субпідряду  склала 724 000 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач перерахував  на банківський рахунок ТОВ "Агроінтер" кошти в сумі 724 000 грн. відповідно до наступних платіжних доручень із посиланням на договір № 233/1-СП від 04.10.2005 року:

13.10.2005 року № 9606 - 234 000 грн.; 19.04.2006 року –50 000 грн.; 02.06.2006 року № 3972 –40 000 грн.; 22.06.2006 року № 4462 –100 000 грн.; 11.07.2006 року № 5010 –85 000 грн.; 17.07.2006 року № 5183 –15 000 грн.; 25.07.2006 року № 5454 –100 000 грн.; 15.08.2006 року № 6146 –50 000 грн.; 17.08.2006 року № 6224 –30 000 грн.; 23.08.2006 року № 6421 –20 000 грн. Суду  не подано доказів відмови від прийняття вказаних сум коштів чи повернення їх позивачу, отже, відповідач  прийняв вказану суму коштів.  

      Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивачем доведено і належними доказами підтверджено факт перерахування ним коштів на рахунок відповідача відповідно до договору субпідряду, однак, суду не подано доказів виконання робіт, вказаних у договорі  № 233/1-СП від 04.10.2005 року.

31.07.2007 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 484 про повернення перерахованих позивачем коштів у сумі 724 000 грн. Відповідач відповіді на вимогу позивачу не надав.

Відповідно до п.п.7.1.2., 8.1., 8.2. договору 12.09.2006 року позивач попередив відповідача про розірвання договору, направивши на адресу відповідача лист № 671.

В п. 12.1. вказано, що договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2006 року.   Суду не подано доказів продовження строку дії договору.  Отже, строк дії договору субпідряду № 233/1-СП від 04.10.2005 року закінчився 31.12.2006 року.   

Суд приймає відмову позивача від вимоги про розірвання договору № 233/1-СП від 04.10.2005 року, тому на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.   

     Суд вважає вимогу позивача про стягнення 724 000 грн. збитків такою, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

  Згідно частини 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час,  впродовж якого існують господарські зобов'язання  сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення,  що мало місце під час дії договору.  

          Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання  шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

    Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є  відшкодування збитків (стаття 217 ГК України).

          Відповідно до статті 224 ГК України  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки.  Під збитками розуміють, зокрема, витрати, зроблені управленою стороною.   

      Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.   

          Згідно статті 220 ГК України  боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не  виконав зобов'язання у строк. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає   перед   кредитором   за   завдані   простроченням збитки   і   за неможливість виконання, що настала після прострочення.     

Таким чином, суд приходить до висновку, що підрядник не виконав своїх зобов'язань у  строк, встановлений договором, не виконав замовлені позивачем роботи і не повернув отриману суму передоплати.  

     Підрядник не подав доказів наявності якихось надзвичайних обставин, що стали перешкодою для виконання  ним своїх договірних зобов'язань, а згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України  не допускається відмова від виконання або відстрочка виконання  з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.    

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення  збитків  в сумі 724 000 грн. законною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.  

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу   витрати на сплату державного мита  в сумі 7 240 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд     

В И Р І Ш И В :

1.  Відмову позивача від  вимоги про розірвання договору № 233/1-СП від 04.10.2005 року прийняти.

2.  Припинити провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору № 233/1-СП від 04.10.2005 року .

3.  Позов задовольнити   повністю.  

4. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтер" (20300, м. Умань, вул. Урицького, 9, 5, ідентифікаційний код 24357863) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 31088169)  збитки в сумі 724 000 грн., 7 240 грн. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

    Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

                 Суддя                                                                                                А.Д.Пащенко   

          Рішення підписане суддею 23.04.2008 року