Рішення

від 06.03.2008 по справі 8/125/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/125/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.08                                                                                        Справа №  8/125/08

Суддя   Попова І.А.

ПозивачВідкрите акціонерне товариство “Український графіт”, м. Запоріжжя

Відповідач Державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів”, м. Запоріжжя

Суддя

І.А. Попова

Представники

Позивача:Слятіна Л.О., дов. № 021/35 від 01.01.2008р.

Відповідача:Шостак О.М., дов. № 08/04 від 08.01.2008р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 40280 грн. 90 коп. основного боргу за договором № 804/29133/04 від 01.10.2002 р., 14106 грн. 35 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3088 грн. 02 коп. річних процентів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 06.03.2008р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові,  в обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору № 804/29133/04, укладеного з відповідачем 01.10.2002р., поставив останньому у травні 2005р. електричну енергію на суму 40280 грн. 90 коп., яку відповідач зобов'язався оплатити не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої електричної енергії не виконав, внаслідок чого за останнім склалася заборгованість в сумі 40280 грн. 90 коп., яку позивач просить стягнути з державного заводу “Вуглекомпозит”.  Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14106 грн. 35 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з липня 2005 року по грудень 2007 року та 3088,02 грн. річних процентів за період з 14.06.2005 р. по 31.01.2008р., які позивач просить стягнути у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що зазначена заборгованість виникла внаслідок реалізації плану досудової санації ДП “Завод “Вуглекомпозит”. Представник зазначив, що розрахунок по зазначеній заборгованості передбачався в рамках плану досудової санації  за рахунок продажу водопроводу. Продаж водопроводу не відбувся. Відповідач просить стягнути основний борг, а в стягненні штрафних санкцій відмовити.      

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 01.10.2002р. укладено договір № 804/29133/04 за умовами  якого позивач зобов'язався поставити електричну енергію, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти енергоресурси та своєчасно оплатити їх вартість. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п. 5.1 вказаного договору, яким передбачено, що споживач (відповідач по справі) сплачує за фактично спожиту в попередньому місяці електроенергію, протягом п'яти днів після отримання рахунку.

Як свідчать вивчені матеріали, відповідач отримав від товариства “Український графіт” активну електричну енергію, реактивну електричну енергію та послуги за умовами договору №804/29133/04 від 01.10.2002р. на суму 40280,90грн.. Відповідач в порушення умов договору оплату не здійснив. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в сумі 40280 грн. 90 коп.. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 40280,90 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення річних процентів, нарахованих за період з 14.06.2005 р. по 31.01.2008р., в сумі 3088,02 грн. та 14106,35 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з липня 2005р. по грудень 2007р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених до стягнення втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів, суд зазначає, що за правовою природою ці нарахування не є штрафними санкціями та не можуть бути зменшеними відповідно до ст.. 83 ГПК України.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП-982, ЄДРПОУ 24516317, р/р № 26007976712507 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м. Запоріжжя, вул.. Північне шосе, 20, ЄДРПОУ 00196204, р/р 26008900301 в АБ “Металург”, МФО 313582)  40280 грн. 90 коп. основного боргу, 14106 грн. 35 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3088,02 грн. річних процентів та 692,27 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 14.03.2008 року.