Рішення

від 08.04.2008 по справі 34/33-08-573

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/33-08-573

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2008 р.Справа  № 34/33-08-573

за позовом  Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ПОБЕДА"    

до відповідачів Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області

                           Центру електрозв'язку №7 Одеської філії ВАТ „Укртелеком”

про визнання права власності   

   Судя Фаєр Ю.Г.

Представники:

від позивача: Парапир М.П., діючий на підставі довіреності від 04.01.2008р.;

від відповідача:  не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Сільськогосподарський виробничий кооператив "ПОБЕДА", звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на домобудівлю, розташовану в с.Новоселівка Саратського району Одеської області по вул.Леніна, 72.

В судовому засіданні представник позивача надав клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача –Центр електрозв'язку №7 Одеської філії ВАТ „Укртелеком”, яке ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2008р. задоволено.

Новоселівська сільська рада Саратського району Одеської області проти позову не заперечує, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, із зазначенням, що будівництво зазначеної будівлі призначалось з метою розміщення поштового відділення та АТС Центру електрозв'язку №7 Одеської філії ВАТ „Укртелеком” згідно державної програми, але держава не виконала взятий на себе обов'язок щодо відшкодування за рахунок коштів державного бюджету, позивачу витрати, пов'язані із будівництвом, позивач прийняв на власний баланс спірну нежитлову будівлю. При цьому, в цій будівлі розміщена АТС Центру електрозв'язку №7 Одеської філії ВАТ „Укртелеком”, яка знаходиться у цій будівлі і по теперішній час, однак внаслідок відсутності у позивача правовстановлюючих документів на спірну домобудівлю, позивач не має можливості укласти договір оренди із Центром електрозв'язку №7 Одеської філії ВАТ „Укртелеком”.

Центр електрозв'язку №7 Одеської філії ВАТ „Укртелеком” відзив на позов не надав, однак надав листа вх№6826 від 03.04.2008р., в якому зазначив про неможливість укладення з позивачем договору оренди внаслідок відсутності у позивача правовстановлюючих документів (документів, підтверджуючих право власності на будівлю) на спірну будівлю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

У 1988 році з метою розміщення поштового відділення та АТС Центру електрозв'язку №7 Одеської філії ВАТ „Укртелеком” згідно державної програми позивачем за рахунок власних коштів побудовано нежитлову будівлю в с.Новоселівка Саратського району, вул.Леніна, 72, відповідно до технічного паспорту на зазначене нерухоме майно від 20.12.2007р., виготовленого Саратським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості, інвентарної картки позивача та даних Технічного висновку Саратського міжгосподарського відділу капітального будівництва від 04.04.2008р.

Після закінчення будівництва зазначена будівля прийнята на баланс СВК „ПОБЕДА” у зв'язку з не виконанням державою обов'язку щодо відшкодування за рахунок коштів державного бюджету витрати, пов'язані із будівництвом цієї будівлі.

Рішенням 2 сессії-№19.1 ХХІІ скликання Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області від 04.06.1998р. „Щодо виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування господарської будівлі для потреб Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ПОБЕДА" надано згоду на виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування господарської будівлі у розмірі 0,15га у межах села Новоселівка, вул.Леніна, 72 з земель комунальної власності.

Згідно виписки з балансової книги СВК „ПОБЕДА” станом на 01.01.2008р. балансова вартість будівлі та споруди №1768 –домобудівлі по вул. Леніна, 72, складає 90952,75грн.

Дана нежитлова будівля використовується позивачем з моменту вводу в експлуатацію та по теперішній час, в якій розміщена АТС Центру електрозв'язку №7 Одеської філії ВАТ „Укртелеком”, але оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спірну домобудівлю, неможливістю передачі цього приміщення за договором оренди Центру електрозв'язку №7 Одеської філії ВАТ „Укртелеком” , позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на цю домобудівлю, розташовану в с. Новоселівка Саратського району Одеської області по вул. Леніна, 72.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 2 ст.124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається, та юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч.1, 2, 5 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Так, згідно ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права - особистого немайнового або майнового та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, одним із способів захисту якого є визнання права.

З аналізу зазначених норм Цивільного кодексу України право на звернення до суду має особа, яка має матеріально-правову заінтересованість у справі. У цьому якраз полягає суть принципу диспозитивності господарського процесу. Основним проявом дії принципу диспозитивності у процесуальному законодавстві, одним із аспектів якого є положення про те, що кожна особа повинна дбати про своє право, і ніхто не зобов'язаний дбати про права інших, якщо останнє не є обов'язком в силу закону чи договору.

Частиною 1 ст.319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Абзацем 1 ч.2 ст.331 названого кодексу визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Тобто ч.2 названої статті визначаються особливості виникнення права власності на нерухоме майно, до якого у відповідності до приписів ст.181 Цивільного кодексу України належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, у т.ч. будівлі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди тощо) виникає в момент завершення будівництва даного об'єкта.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З аналізу цієї норми закону вбачаться, що позивачем позову про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з необхідністю одержати правовстановлювальні документи. При цьому, сторони у спорі про визнання права власності не перебувають із власником у зобов'язальних правовідносинах.

Враховуючи викладене, наявність у матеріалах справи доказів, що підтверджують правомірність перебування об'єкта нерухомості у користуванні позивача, неможливість належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з необхідністю одержати правовстановлювальні документи на спірну будівлю, суд приходить до висновку щодо достатності підстав для визнання за позивачем права власності на будівлю загальною площею 221,3кв.м., розташовану в с. Новоселівка Саратського району Одеської області по вул. Леніна, 72.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004р., що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 ЦПК України у резолютивній частині визнано право власності на об'єкт нерухомості за конкретним суб'єктом.

За таких обставин, позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ПОБЕДА" слід задовольнити, визнавши право власності позивача на об'єкт нерухомості -будівлю, розташовану в с. Новоселівка Саратського району Одеської області по вул.Леніна, 72.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ПОБЕДА" задовольнити.

2.Визнати право власності Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ПОБЕДА" (Одеська область, Саратський район, с. Новоселівка, вул. Ленина 67, р/р 26003302000331, Ощадбанк №6722, МФО 388357, код ЄДРПОУ 03766122) на об'єкт нерухомості-будівлію, розташовану в с. Новоселівка Саратського району Одеської області по вул.Леніна, 72,  відповідно до технічного паспорту на зазначене нерухоме майно від 20.12.2007р., виготовленого Саратським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 11.04.2008р., набирає чинності у порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                                                                                  Фаєр Ю.Г.