Рішення

від 17.04.2008 по справі 5020-2/064

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/064

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" квітня 2008 р. справа № 5020-2/064

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Океан-Сервис”

                         (м. Севастополь, вул. Пожарова, 28)

до відповідача Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства Оборони Російської Федерації” (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13)

про стягнення 37202,89 грн.,  

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

від позивача            - Петровська О.С., довіреність б/н  від 25.01.2008;

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:          

Товариство з обмеженою відповідальністю „Океан-Сервис” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства Оборони Російської Федерації” про стягнення 37202,89 грн.  

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

          Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням умов Договору № 86/МТО-8 від 12.01.2007.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд,  встановив:

21.01.2007   між товариством з обмеженою відповідальністю „Океан-Сервис”  та Підприємством „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства Оборони Російської Федерації”  було укладено договір  поставки  № 86/МТО-8  (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач  зобов`язаний передати у власність відповідача товар, алюмінієві радіатори у комплекті за заявкою у кількості та за цінами, вказаним у специфікації до цього договору, а відповідач зобов`язаний  прийняти цей товар  та своєчасно здійснити оплату  на умовах та в порядку, передбачених Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору замовник (відповідач)  здійснює 100% оплату на підставі виставленого рахунку за цінами, вказаними у договорі, не пізніше 15 банківських днів з моменту поставки.

Відповідно до накладної  № 240 від 20.03.2007 (арк. с .8), довіреності на отримання матеріальних цінностей № ЯМЦ 818719  від 20.03.2007 (арк. с. 9) позивач поставив, а відповідач прийняв товар на умовах договору.

Відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача оплата за поставлений товар була здійснена відповідачем частково, в результаті чого, на момент вирішення спору заборгованість Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства Оборони Російської Федерації” склала 27586,21 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 27586,21 грн. підтверджується актом звірення взаєморозрахунків (арк. с. 10), акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін, підписи скріплені печатками.      

На момент вирішення спору відповідач заборгованість не сплатив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

 Суд, розглянувши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості  такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9616,68 грн.з посиланням на статтю 231 Господарського кодексу України.

Статтею 231 вказаного Кодексу передбачений порядок визначення  розміру штрафних санкцій.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, у зв'язку з тим, що договором поставки  № 86/МТО-8  не визначений порядок нарахування та розмір штрафних санкцій, які сплачуються відповідачем у разі порушення ним строків оплати за отриманий товар, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій у сумі 4281 грн.  55 коп. необґрунтовані та зазначена  заборгованість стягненню  не підлягає.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 797,37 грн, та інфляційне відшкодування у розмірі 4537,38 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3%  річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши  розрахунок 3 % річних та інфляційного відшкодування, суд вважає, що ці розрахунки здійснені з  урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  вартість правової допомоги адвоката  в розмірі 3300,0 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 2 пункту  10 роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Враховуючи, що позивачем до матеріалів справи надано лише договір про юридичне обслуговування (арк. с. 11-12) та довіреність представника позивача (арк. с. 14), суд дійшов висновку, що витрати на надання юридичних послуг адвоката у розмірі  3300,0 грн. не  підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю доказів того, що послуги надавалися саме адвокатом і саме по цій справі, а також доказів оплати цих  послуг та їх вартості

Вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу не обґрунтовані, розмір витрат позивачем не визначений.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства Оборони Російської Федерації” (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13;  р/р 2600301335956 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515, код ЄДРПОУ 30120798) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Океан-Сервис” (м. Севастополь, вул. Пожарова, 28 р/р 226009255570051 в СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935, код ЄДРПОУ 30476060) заборгованість у розмірі 32920,96 грн. (тридцять дві тисячі дев`ятсот двадцять гривень дев`яносто шість копійок), з яких основна заборгованість у розмірі 27586,21 грн., 3% річних  у розмірі 797,37 грн., інфляційне відшкодування у розмірі 4537,38 грн.,  а також  витрати по сплаті державного мита у розмірі 329,21 грн. (триста двадцять дев`ять гривень двадцять одна копійка) та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу у  розмірі 104,41 грн. (сто чотири гривні сорок одна копійка).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В  іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                                Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   22.04.2008