26/244
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2008 № 26/244
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Позивача – не з'явився;
Від відповідача – Даниленко О.В. (довір. №22 від 03.01.08);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства „Дока” та Акціонерного страхового товариства„Вексель”
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.12.2007
у справі № 26/244
за позовом Приватного підприємства "Дока"
до Акціонерного страхового товариства "Вексель"
про стягнення 89204,27 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.07р. у справі№ 26/244 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного страхового товариства „Вексель” на користь Приватного підприємства „Дока” 5191 грн. 27 коп. страхового відшкодування, 51 грн. 91 коп. держмита та 6 грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що 12.09.2006р. між Приватним підприємством „Дока” та Акціонерним страховим товариством „Вексель” укладено договір страхування №202-0093/06 ДНФ, згідно якого відповідач прийняв під страховий захист транспортний засіб MERSEDES-BENZ E3204Т 2004 (р.н. АЕ 5783 АА). 13.02.2007р. сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено застрахований автомобіль позивача MERSEDES-BENZ E3204Т 2004.
Місцевий господарський суд також зазначає, що відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8390 від 05.10.2007р. розмір матеріальної шкоди, нанесеного власнику пошкодженого автомобіля складає 55578,97 грн. Оскільки, відповідач виплатив позивачу 50387,70 грн. в добровільному порядку, тому позов підлягає задоволенню частково в сумі 5191,27 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Приватне підприємство „Дока” та Акціонерне страхове товариство „Вексель” звернулись з апеляційними скаргами.
В апеляційній скарзі Приватне підприємство „Дока” просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі № 26/244 від 20.12.2007р., прийняти по справі нове рішення та вказує про те, що призначена судом судова експертиза встановила розмір завданої застрахованому автомобілю шкоди на підставі попереднього огляду автомобіля, що був проведений експертом Дроздовим Ю.В. та на підставі проведеної цим експертом експертизи, згідно з висновком якої відповідач визначив суму страхового відшкодування. Для проведення судової експертизи були надані тільки матеріали справи, що вже розглядалися судом, додатковий огляд пошкодженого автомобіля судовим експертом не проводився.
Приватне підприємство „Дока” вказує й на те, що розмір шкоди визначався судовим експертом на підставі даних про пошкодження автомобіля, що були встановлені станом на 19.02.2007р. Однак судовим експертом при визначенні розміру шкоди не були враховані приховані дефекти, що були виявлені пізніше, а саме – під час ремонту пошкодженого автомобіля. Позивачем додатково були надані документи, що підтверджували наявність прихованих пошкоджень та дефектів, вартість їх усунення, однак суд цього не врахував.
В апеляційній скарзі Акціонерне страхове товариство „Вексель” просить Київський апеляційний господарський суд змінити рішення Господарського суду міста Києва по справі №26/244 від 20.12.2007р., стягнути з Акціонерного страхового товариства „Вексель” 3932,32 грн. страхового відшкодування та вказує на те, що відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №8390 від 05.10.2007р. розмір матеріальної шкоди , нанесеного власнику пошкодженого в результаті дорожньо - транспортної пригоди автомобілю складає 55578,97 грн. Відповідач зазначає, що відповідно до п.3.12 договору страхове відшкодування, що підлягає виплаті на користь ПП „Дока” з урахуванням висновку №8390, сплати відповідачем частини страхового відшкодування в розмірі 50 387,70 та франшизи в сумі 1258,95 грн. , дорівнює 3932,32 грн.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2008р. розгляд апеляційних скарг у справі №26/244 призначено на 24.03.2008р. В судовому засіданні апеляційного суду 24.03.2008р. оголошено перерву на 14.04.08р. 14.04.2008р. в судове засідання апеляційного суду не з'явився представник позивача.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційних скарг. В судовому засіданні 24.03.2008р. був присутній представник позивача Воробйов В.В. (протокол судового засідання від 24.03.08р.) та був повідомлений про наступну дату судового засідання, що підтверджується розпискою від 24.03.08р., представники сторін в судовому засіданні 24.03.2008р. надали свої пояснення та заперечення, тому колегія суддів вважає можливим продовжити розгляд справи без участі представника позивача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
12.09.2006р. між Приватним підприємством „Дока” та Акціонерним страховим товариством „Вексель” , в особі філії Акціонерного страхового товариства „Вексель” у м. Дніпропетровську, укладено договір страхування №202-0093/06 ДНФ, відповідно до якого відповідач прийняв під страховий захист транспортний засіб MERSEDES-BENZ E3204Т 2004 року випуску, реєстраційний номер АЕ 5783 АА, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія РКС №343751.
13 лютого 2007р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в м. Красноармійськ на перехресті вулиць Дніпропетровської та Б.Хмельницького за участю автомобіля MAZDA-3 д.н. 7642ВО та транспортного засобу MERSEDES-BENZ E3204Т 2004 року випуску, останньому завдані механічні ушкодження. Згідно довідки області № 2673 від 01.03.2007р. (т.1 а.с.14) Красноармійського МРВ УМВС України в Донецькій зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля MAZDA-3 Котляр Олександром Вікторовичем пункту 10.1 Правил дорожнього руху.
14.02.2007р. позивач надав на адресу філії відповідача у м. Дніпропетровську повідомлення про страховий випадок.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником транспортного засобу на підставі договору №134096-1-0452601066 поставки транспортного засобу, укладеного між позивачем та ЗАТ „Запорізький автомобілебудівний завод”. Позивач також зазначав про те, що за відсутності відповідних обмежень за договором страхування та враховуючи свій законний інтерес щодо збереження гарантії, позивач звернувся до офіційного дилера MERSEDES-BENZ по Дніпропетровській області - Приватного підприємства „Виктор и Сыновья”, за висновком якого вартість відновлення пошкодженого при ДТП транспортного засобу складає 89 762,47 грн. (т.1. а.с.34-35).
Відповідно до п.3 ст. 20 Закону України „Про страхування” страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.
16 березня 2007р. на підставі наданих позивачем документів, необхідних відповідно до умов договору страхування для виплати страхового відшкодування, відповідачем складено страховий акт №034/07 ДН, в якому визначено суму страхового відшкодування згідно висновку автотоварознавчого дослідження №1557/03/СК від 16.03.2007р., складеного за заявкою Філіалу відповідача ПП Дроздовим Ю.В. В п.24 та 25 Страхового акту зазначено, що розмір прямого збитку складає 51 646,65 грн., за мінусом 1 258,95 грн. франшизи, та дорівнює 50 387,70 грн.
Згідно до ст. 990 Цивільного кодексу та ст.25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8390 від 05.10.2007р., розмір матеріальної шкоди, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінних деталей нанесеного власнику пошкодженого внаслідок ДТП, складає 55 578,97 грн.
Відповідно до п. 3.12 договору страхове відшкодування, що підлягає виплаті на користь ПП „Дока” з урахуванням висновку №8390, повинно складати 54320,02 грн.: 55578,97 грн. мінус франшиза по договору страхування 1258,95 грн.
02.08.2007р. відповідач виплатив на користь позивача частину страхового відшкодування в сумі 5038 7грн., що підтверджується платіжним дорученням №5909 від 02.08.2007р.
Таким чином, колегія суддів зазначає про те, що судом першої інстанції при визначенні суми основного боргу, який підлягає стягненню з відповідача, не враховано п.3.12 договору страхування №202-0093/06 ДНФ, яким передбачено франшизу по ризику, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Отже, розмір недоплаченої суми страхового відшкодування становить 3932,32 грн.
Згідно з п.10.2.3 договору страхування відповідач зобов'язаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти днів, починаючи з дня надання страхувальником страховику всіх необхідних документів.
Оскільки відповідачем 16.03.2007р. складено страховий акт з визначенням у ньому розміру страхового відшкодування, це свідчить про наявність у відповідача всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування. Таким чином , виплату страхового відшкодування відповідач повинен був здійснити протягом десяти днів з дати складання страхового акту, а саме в строк до 27 березня 2007р. Таким чином зобов'язання по сплаті страхового відшкодування у відповідача виникло з 27.03.2007р., яке не було виконано належним чином.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, як зазначалось вище, виплату страхового відшкодування відповідач повинен був здійснити в строк до 27 березня 2007р., проте перерахував позивачу страхове відшкодування лише 02.08.2007р.
Згідно розрахунку позивача, який колегія суддів вважає обґрунтованим, сума збитків від інфляції становить 2564 грн. 73 коп., та підлягає стягненню з Акціонерного страхового товариства „Вексель” на користь Приватного підприємства „Дока”.
Сума річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 534 грн. 25 коп., які обґрунтовано розраховані позивачем від суми 50 387,70 коп., що виплачена відповідачем з простроченням за період прострочення з 27 березня 2007р. по 02 серпня 2007р.
Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як визначено пунктом 12.1 договору страхування, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення але не більше 10% від суми боргу.
Таким чином , колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача, згідно розрахунку позивача суму пені в розмірі 2940,43 грн. за прострочення грошового зобов'язання.
Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що з відповідача підлягає стягненню витрати, пов'язані з усуненням скритих дефектів, які були виявлені пізніше, а саме – під час ремонту пошкодженого автомобіля, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до п.10.7 договору страхування страховик відшкодовує витрати, пов'язані з усуненням дефектів, викликаних страховим випадком та виявлених у процесі ремонту застрахованого транспортного засобу і підтверджених документально, а саме: додаткового акту огляду, який складається страховиком, або актом автотоварознавчого дослідження, який складається оцінювачем (експертом) на замовлення страховика.
Дорожньо-транспортна пригода з застрахованим автомобілем MERSEDES-BENZ E3204М 2004 року випуску сталась 13.02.2007р.
Виплату страхового відшкодування проведено Акціонерним страховим товариством „Вексель”, як зазначалось вище, 02.08.2007р.
Відповідно до листа ПП „Виктор и Сыновья” №186 від 03.12.2007р. автомобіль MERSEDES-BENZ E3204М, д.н. АЕ 5783 АА вийшов з станції СТО 20.09.2007р.
03.12.2007р. Приватне підприємство „Дока” направлено на адресу відповідача лист з проханням провести додатковий огляд автомобіля MERSEDES-BENZ E3204М, д.н.АЕ5783 АА. Тобто з 20.09.2007р. до 03.12.2007р. зазначений автомобіль експлуатувався майже три місяці.
Таким чином, лист ПП „Виктор и Сыновья” №186 від 03.12.2007р. та рахунок фактура №СФ-001170 від 03.12.2007р. є неналежними доказами , що підтверджують наявність прихованих пошкоджень, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди що сталася 13.02.2007р.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наведена норма закону свідчить про принципи належності і допустимості доказів. Належними слід визнавати докази, які містять відомості, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного суду України викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обгрунтовним визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні . Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 31.06.2007 по даній справі не відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підлягає зміні.
Керуючись ст. ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Дока” на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2007р. у справі № 26/244 задовольнити частково.
2. Апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства „Вексель” на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2007р. у справі № 26/244 задовольнити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2007р. у справі № 26/244 змінити.
Резолютивну частині рішення викласти у наступній редакції:
„Позов Приватного підприємства „Дока” задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного страхового товариства „Вексель” (01034, м. Київ, вул.. Ярославів Вал, б.7, код ЄДРПОУ 20031391) на користь Приватного підприємства „Дока” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, б.2, кв.15, код ЄДРПОУ 20234326) – 3932грн. 32 коп. страхового відшкодування, 2 564 грн.73 коп. – інфляційних втрат, 534 грн.25коп. – річних, 2 940 грн. 43 . - пені, 187 грн. державного мита, та 24 грн.78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.”
4. Зобов'язати господарський суд міста Києва видати наказ.
5.Матеріали справи № 26/244 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
18.04.08 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2008 |
Оприлюднено | 05.05.2008 |
Номер документу | 1572352 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні