Постанова

від 22.04.2011 по справі 2а-969/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"22" квітня 2011 р.                                                                                    Справа № 2a-969/11/0970

10год. 30хв.                                                                        

м. Івано-Франківськ  

   Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську до Приватного підприємства «Охорона-Гранд»про стягнення податкового боргу в сумі 1576,49 грн.,-          

                        ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекції в м.Івано-Франківську (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства „Охорона Гранд” (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1576,49 грн. за рахунок активів платника податків, мотивуючи тим, що за результатами податкової перевірки, якою встановлено несплата відповідачем податкових зобов’язань з податку на прибуток, згідно податкового повідомлення-рішення №0004431501/0 від 06.04.2009 року відповідачу донараховано податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 1576,49 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1359,46 грн., та нараховано пеню в розмірі 217,03 грн. Податкові зобов’язання відповідача є узгодженими, однак не сплаченими ним до бюджету, у зв’язку з чим його податковий борг  становить 1576,49 грн.

          Відповідно до ч.3 ст183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

         Згідно із п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

         Судом 24.03.2011 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.

         30.03.2011 року на адресу суду повернуто матеріали із довідкою поштового зв`язку із зазначенням причини повернення „за зазначеною адресою не проживає”.

         19.04.2011 року на адресу суду повторно повернуто матеріали із довідкою поштового зв`язку із зазначенням причини повернення „за закінченням терміну зберігання”.

         Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

         Відповідно до частини 11 статті.35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

          Проте,  заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду, у строки передбачені ст. 183-2 КАС України, не надходили.  

          Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі –прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач 13.11.2003 року, зареєстрований розпорядженням Івано-Франківської міської ради, як юридична особа та взятий Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську  на облік як платник податків.

Відповідно до ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”в редакції, що діяла до 01.01.2011р., платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Стаття 1 Закону України “Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначає податковий борг (недоїмку) як податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеню, нараховану на суму такого податкового зобов’язання.

Закон України "Про систему оподаткування" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 4 Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно до частини 1 статті 5 Закону облік платників податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

          Судом встановлено, що за результатами проведеної ДПІ в .Івано-Франківську на підставі п.1. статті 11 Закону України «Про державну податкову службу»невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, складено акт                   № 11874/15-1/32077404 від 08.09.2008 року. Перевіркою виявлено порушення пп.4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме неподання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2008 року. На підставі акту перевірки ДПІ в м.Івано-Франківську  винесено податкове повідомлення-рішення № 0032291501/0 від 02 жовтня 2008 року, яким визначено суму податкового зобов’язання відповідача в розмірі 170 грн.

          В результаті проведеної 24.03.2009 року перевірки своєчасності подання податкової звітності ДПІ в м.Івано-Франківську встановлено факт неподання відповідачем декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року, 11 місяців 2008 року, 2008 рік, на підставі якої складено акт № 3810/15-1/32077404. На підставі акту ДПІ в м.Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення № 0004431501/0 від 06.04.2009 року на суму 510 грн.

          Проведеною 09.03.2010 року перевіркою своєчасності подання податкової звітності ДПІ в м.Івано-Франківську встановлено факт неподання відповідачем декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартали 2009 року, 2009 рік, в результаті чого складено акт № 4455/15-1/32077404. На підставі акту ДПІ в м.Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення  № 0002991501/0 від 10.03.2010 року на суму 680 грн.

           Підпунктом 4.1.4 ст.4 Закону України № 2181 визначено порядок подання податкових декларацій, а саме: податкові декларації подаються за базовий податковий ( звітний ) період, що дорівнює календарному місяцю,- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного ( податкового) місяця. Відповідно до п.п. 17.1.1 ст. 17 цього ж закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.

           Згідно підпункту "а" п.п. 4.2.2. Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, то контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

         Положеннями п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п. 5.3.2. п. 5.2. ст. 5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження.

         Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків ( п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону).

         На виконання вимог підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу надіслано 15.10.2008 року першу податкову вимогу № 1/2402 на суму 169,50 грн., та 17.11.2008 року другу податкову вимогу  № 2/2695 на суму 169,50 грн., які розміщено на дошці податкових оголошень, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстром податкових вимог на дошку податкових оголошень(а.с.20) та Актами про розміщенняподаткових вимог на дошці податкових оголошень від 17.10.2008 року та від 18.11.2008 року(а.с.22-23). Однак, відповідачем податковий борг не сплачено, а податкові вимоги залишино без реагування.

         Відповідно до п.п.3.1.1. ст. 3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду. Активами платника податків в розумінні п.п.1.7 ст.1 вказаного Закону є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7. ст.1 Закону) Податкове зобов’язання - це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів та державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

         Податковий борг підтверджується довідкою про суми заборгованості, виданою ДПІ в м.Івано-Франківську № 576 від 17.11.2010 року, актами про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, копією  податкових повідомлень - рішень, копіями податкових вимог, іншими матеріалами справи.

         Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.183-2, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути за рахунок активів Приватного підприємства „Охорона-Гранд” (ідентифікаційний код 32077404) в доход бюджету податковий борг в сумі 1576 (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість гривень) 49 грн.  

      Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

         Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.            Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення.

 Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.   Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Суддя:                                                                                                               Скільський І.І.