Постанова

від 15.04.2008 по справі 2514-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2514-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.04.2008Справа №2-26/2514-2008А

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Сімферополь

15.04.2008р.                                                                                                 Справа №2-26/2514-2008А

За позовом  Нижньогірського районного споживчого товариства, смт. Нижньогірський, вул.. Перемоги, 72,

До відповідача Державної податкової інспекції у Нижньгірському районі, смт. Нижньогірський, вул.. Шкільна, 16.

Про визнання протиправним та скасування рішення.

                    Суддя  О.Л. Медведчук

                                                             при секретарі Комєдєві В.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

від позивача – Перец О.І., предст., дов. від 21.03.08р.; Козуб Л.Л., предст., дов. від 21.03.08р.

від відповідача –  Грязнова Г.М., дов. від 08.01.08р.  

          Сутність спору: Позивач - Нижньогірське районне споживче товариство звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Нижньгірському районі про визнання повністю протиправним та скасування рішення ДПІ у Нижньогірському районі № 0000372300 від 14.02.2008р. на суму 1875,00 грн.

Позов посиланням на те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про основні засади державного надзору (контролю) в сфері господарської діяльності» по мотивах наведених у позові.

Відповідачем позовні вимоги не визнавались по мотивах наведених у наданих запереченнях з посиланням на положення ст.ст. 3; 17 Закону України  «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  ст.. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» та ст.. 2  Закону України «Про основні засади державного надзору (контролю) в сфері господарської діяльності».   

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд  

                                                                              встановив:

   12.02.2008р. ДПІ в Нижньогірському районі проведена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами  підприємницької діяльності, в ході якої перевірений  кондитерській цех, розташований в смт. Нижньогірський по вул.. Перемоги, що належить Нижньогірському районному споживчому товариству, про що складено акт за № 000307.

   В ході перевірки виявлені порушення п.п. 1,2 ст.3  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, що виразилось у непроведенні розрахункової операції через РРО на суму 375,00грн.     

   На  підставі  акту перевірки  ДПІ в Нижньогірському районі  винесено рішення № 0000372300 від 14.02.2008р. про застосування штрафних санкцій у загальній сумі 1875,00грн.

   Позовні вимоги   підлягають  задоволенню за наступних підстав:

   Згідно з актом перевірки, на підставі якого винесене спірне рішення, перевіряючими був зафіксований факт порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” № 265\95-ВР,  а саме:  проведення розрахункової операції без використання РРО.

   В пункті 1 ст. 3 даного Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності  зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через  зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи  РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, які підтверджують виконання розрахункових операцій.

  Статтею 2 цього Закону вказано, що розрахункова операція - це приймання  від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів  за повернутий покупцем  товар (ненадану послугу). При цьому місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та  зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг)  із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

  Таким чином, операція вважається розрахунковою тільки тоді, коли відбувається безпосередня передача товару ( послуги)  споживачу, за нього вноситься відповідна плата у грошовому вираженні або ж відбувається видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу)  і при цьому видається розрахунковий документ (фіскальний касовий чек на товари (послуги) чи фіскальний  касовий чек видачі коштів покупцю за повернутий товар).

   Стаття 2  Закону  дає поняття  розрахункового документу – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує  факт продажу (повернення ) товарів, отримання  (повернення) коштів.

   Відповідач не представив  доказів про здійснення позивачем  розрахункової операції. Слід зазначити, що відповідальність, передбачена п. 1,2,3,6 і 8 ст. 17 Закону наступає у випадку здійснення СПД розрахункової операції. Якщо сам факт покупки товарів конкретним споживачем (покупцем) не зафіксований, то штрафні санкції за порушення порядку проведення розрахункової операції не може бути.

   У якості доказу відповідачем наведений акт перевірки № 000307 від 12.02.2008р.,  однак згідно з ч. 1 ст. 70 і ч. 1 ст. 79 КАС України акт перевірки не може бути доказом, який би підтверджував факти порушення, оскільки сам по собі  запис в акті  не забезпечений засобами доказування, як то  свідченнями  свідків, видатковим касовим чеком, який би підтвердив повернення позивачем грошових коштів у сумі 375,00 грн. покупцю та іншими письмовими доказами. Запис в акті перевірки про встановлення факту реалізації товару не може бути належним доказом  здійснення розрахункової операції.

  Крім того, у відповідача відсутні докази про конкретного споживача (покупця), який міг би свідчити факт порушення суб'єктом підприємницької діяльності  п.1,2 ст. 3 Закону України № 265\95.

 Також слід зазначити, що постановою Нижньогірського районного суду від 04.04.2008р.  у справі № 3-1386/08 про притягнення до адміністративної відповідальності Аношиної  В.В., що працює майстром кондитерського цеху Нижньогірського районного споживчого товариства встановлено, що в кондитерському цеху не могло бути здійснюватись розрахункових операцій, адже з протоколу та акту перевірки не вбачається, наявність в кондитерському цеху касового апарату.    

 Згідно  ч. 2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.   

 Крім того, ДПІ не представлені докази, підтверджуючі придбання товару, тоді як відповідно ч. 2 ст 71 КАС України такий обов'язок покладений на орган владних повноважень, як що він заперечує проти позову.

Акт перевірки не може  бути таким доказом, оскільки акт містить тільки інформацію про відповідні факти та обставини, а певні порушення повинні бути доведені відповідними доказами, підтверджуючими придбання товару, тобто перехід права власності на нього від  продавця покупцю.

У зв'язку  з викладеним застосування штрафної санкції у сумі 1875,00 грн. є неправомірним.

Згідно із ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки ДПІ не представлені докази, підтверджуючі порушення позивачем ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, цей факт суд вважає недоведеним, а позов  підлягаючим задоволенню.

Таким чином відповідач безпідставно застосовував  санкції, передбачені п.1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тобто діяв у порушення норм вказаного закону та ст.. 19 Конституції України.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у  розмірі 3,40 грн.  із Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                      ПОСТАНОВИВ:

           1. Позов задовольнити.

          2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі № 0000372300 від 14.02.2008р. про застосування фінансових санкцій до Нижньогірського районного споживчого товариства на суму 1875,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Нижньогірського районного споживчого товариства (смт. Нижньогірський, вул.. Перемоги, 72; ЗКПО 01757604) судовий збір у сумі 3,40 грн.

Виконавчий документ видати після вступу постанови в законну силу у разі надання відповідної заяви позивачем.

     У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

  Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

   Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено у повному обсязі 18.04.2008р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.