Рішення

від 14.04.2008 по справі 55/37-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/37-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2008 р.                                                            Справа № 55/37-08

вх. № 1591/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання Калашніков М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача -  Шлейко А.Б.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Ліки України"Харківська аптечна база" м. Х-в      

до  Приватного підприємства "Кардіо Фарм", м. Харків  

про стягнення 182488,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Ліки України" Харківська аптечна база" ,м. Х-в, звернулось до господарського суду Харківської області  з позовною заявою про стягнення  з  Приватного підприємства "Кардіо Фарм", м. Харків, 157061, 92 грн. суми основної заборгованості, 7883,29 грн. пені, 1680,34 грн.  3% річних, 15863,25 грн. інфляційних витрат та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 139 на постачання лікарських засобів і виробів медичного призначення від 23.07.07 р.  неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 березня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 березня 2008 р.

17 березня 2008 р. позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно та на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання 17 березня 2008 року представника відповідача, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що  у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  17 березня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 14 квітня 2008 р.

04 квітня 2008 р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких вказує, що в накладних, доданих до позовної заяви, було помилково зазначений договір № 2/42 від 27.04.07 р., позивач вказує на те, що  у 2007 р. між сторонами по справі було укладено 2 договори,  розрахунки за ними проводились окремо, щодо зазначення іншого номеру договору у наклакладних- при автомотичному внесенні у накладні номеру договору стався збій програми та помилково було занесено номер договору, де позивач виступає як покупець.

Представник позивача у судовому засіданні  14 квітня 2008 року підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №31982.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача. Згідно довідки головного управління статистики у Харківській області станом на 13 березня 2008 року юридична адреса відповідача: м. Харків, просп. Леніна, 25, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи, а також на фактичну адресу: м. Харків, вул. Ш. Руставелі, 33А.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

23 липня 2007 р. між  Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Ліки України" Харківська аптечна база" м. Х-в (далі позивач) та  Приватним підприємством "Кардіо Фарм", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір на постачання лікарських засобів і виробів медичного призначення№ 139, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передати лікарські засоби та вироби медичного призначення у власність, а віповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх в кількості, асортименті та за цінами згідно видаткових накладних, які є невід"ємною частиною договору. Пунктом 4.5 договору сторонами узгоджений порядок розрахунків, який здійснюється шляхом перерахуванння відповідачем суми вартості відвантаженої медпродукції згідно накладної  на рахунок позивача в термін, вказаний у видаткових накладних, якщо в накладній відсутній термін розрахунку, відповідач зобов"язаний провести розрахунки впродовж 15 банківських днів. Витрати, пов"язані із перерахуванням коштів сплачуються відповідачем. Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі затримки оплати рахунків відповідач сплачує, крім суми заборгованості за медпродукцію, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Пунктом 11.1 договору передбачений строк дії договору, а саме договір  є укладеним з моменту підписаня та діє до 31 грудня 2009 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було відпущено відповідачу медтовар на загальну суму 186061,92 грн., що підтверджуються видатковими накладними № 04455 від 23.07.07 р. на суму 576,58 грн., № 04456 від 23.07.07 р. на суму 2877,28 грн., № 05035 від 12.09.07 р. на суму 65487,10 грн.,№ 05079 від 12.09.07 р. на суму 1429,25 грн., № 05129 від 17.09.07 р. на суму 8347,86 грн., № 05237 від 20.09.07 р. на суму 79619,85 грн., № 05238 від 20.09.07 р. на суму 27724,00 грн. Вказані накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

У вищезазначених накладних вказаний договір № 2/42 від 27.04.07 р., на що позивач у своїх письмових поясненнях вказував, що в накладних було помилково зазначений договір № 2/42 від 27.04.07 р. та пояснив, що у 2007 р. між сторонами по справі було укладено 2 договори, проте розрахунки за ними проводились окремо, щодо зазначення іншого номеру договору у накладних, позивач зазначив, що при автомотичному внесенні у накладні номеру договору стався збій програми та помилково було занесено номер договору, де позивач виступає як покупець.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей ЯНС № 478850 від 20.07.07 р., ЯНС № 478867 від 12.09.07 р., ЯНС № 478868 від 17.09.07 р., ЯНС № 478870 від 20.09.07 р., які видані на отримання цінностей від ДП ДАК "Ліки України" Харківська аптечна база" за договором № 139 від 23.07.07 р.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було частково оплачено товар на суму 29000 грн., що підтверджується витягами банку від 20.09.07 р. на суму 12000 грн. та від 27.09.07 р. на суму 17000 грн., в графі призначення платежу зазначено:"слата за медікаменти згідно угоди № 139 від 23.07.07 р.".

Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію  вих.№ 1665/9 від 12.12.07 р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 157061,92 грн. та нараховану пеню за період з 09.10.07 р. по 12.12.07 р. у сумі 3772,099 грн. за просторочення виконання зобов"язання.

Відповідач своїм листом № 858 від 13.12.07 р. визнав суму заборгованості у розмірі  157061,92 грн. та 3772,09 грн. пені у повному обсязі та гарантував погасити вказану заборгованість до 20.12.07 р. Проте, виплатив лише частину нарахованої пені- 1500 грн., що підтверджується витягом банку, наявним у матеріалах справи.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару, внаслідок чого у нього виникла забогованість на суму 157061, 92 грн.(сума основного боргу)  перед позивачем, що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено те, що факт поставки позивачем товару відповідачу та отримання відповідачем товару підтверджено належними доказами. Враховуючи викладені  обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, оскільки судом було утоворено всі необхідні умови відповідно до ст.ст. 4-2,4-3 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення боргу у сумі –157061, 92 грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов"язання у сумі 15863,25 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках  3% річних допустив помилки в розрахунках.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню  у сумі  1645,22 грн. , в решті заявленої вимоги у сумі 35,12 грн., слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несоєчасне виконання грошових зобов"язань",    пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 7871,53 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню , в решті заявленої вимоги у сумі 11,76 грн., слід відмовити, як зайво нарахованої. (розрахунок перевірено судом).

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача,  суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв*язку з не обгрунтуванням і не підтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також не доведенням документально ним того, що невжиття  таких заходів може утруднити   чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України, ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України,ст.ст.193,198 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Кардіо Фарм", м. Харків (61166, м. Харків, пр. Леніна, 25; факт. адреса: вул. Ш. Руставелі, 33 А, м. Харків, 61050, р/р 2600907500043 в ВАТ "Родовід Банк" м. Київ, МФО 321712, код ЄДРПОУ 33206757; р/р 260056814 в ХОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589; п/р 26007305267301 в ХФ АКБ "Тас-Комерцбанк" м. Харків, МФО 350664) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Ліки України" Харківська аптечна база" м. Х-в(61052, м. Харків, вул. Ярославська, 5, р/р 26007825135700 в Харківській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код ЄДРПОУ 05430604)  157061, 92 грн. основної заборгованості, 7871,53 грн. пені, 1645,22 грн.  3% річних, 15863,25 грн. інфляційних витрат,  1824,41 грн.  державного мита   та 117,96  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову в частині стягнення  пені у сумі 11,76 грн. та 35,12 грн. 3 % річних відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 17 квітня  2008 року.

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.