Постанова

від 17.04.2008 по справі 7/161-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/161-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 квітня 2008 р.                                                                                    № 7/161-07  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого,

Рибака В.В.,Васищака І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиЛіквідатора ТОВ “Анжеліна Плюс”

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2008 року

у справі господарського суду  Сумської області

за позовомТОВ “Анжеліна Плюс”

до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради

простягнення 450191,00 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Лазаренко М.Л.,

- відповідача:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року ТОВ “Анжеліна Плюс” звернулось до господарського суду з позовом до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про стягнення 450191,00 грн.

У листопаді 2007 року ТОВ “Анжеліна Плюс” уточнило позовні вимоги та просило суд стягнути з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради 450191,00 грн. за рахунок міського бюджету м. Суми.

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.11.2007 року позов задоволено. Стягнуто з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради за рахунок міського бюджету м. Суми 450191,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2008 року рішення місцевого господарського суду від 19.11.2007 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ “Анжеліна Плюс” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2008 року скасувати, рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2007 року з даної справи залишити без змін.

Доповідач: Черкащенко М.М.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Судова колегія вважає, що судові рішення попередніх інстанцій цим вимогам не відповідають.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 38 ГПК України передбачено, якщо  подані  сторонами  докази є недостатніми, господарський суд  зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для  вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем заявлено позов до неналежного відповідача, оскільки Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради не було правонаступником Департаменту комунальної власності Сумської міської ради, а отже і Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, як правонаступник Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради не несе відповідальності за зобов'язаннями Департаменту комунальної власності Сумської міської ради.

Судом апеляційної інстанції також зазначено, що ліквідацію Департаменту комунальної власності Сумської міської ради не завершено.

Судова колегія зазначає, що наведені у постанові суду апеляційної інстанції обставини не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами, а не встановлення всіх цих обставини справи призвело до передчасних висновків, що вплинуло на законність прийнятого судового рішення.    

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Судова колегія приходить до висновку, що і рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради за рахунок міського бюджету м. Суми на користь ТОВ “Анжеліна Плюс” 450191,00 грн. суд не зазначив норму закону, яка дає підстави для задоволення позову. Нормативне обґрунтування не міститься і в позовній заяві.

Судом першої інстанції під час розгляду справи також не було встановлено факт завершення ліквідації процедури Департаменту комунальної власності Сумської міської ради, як уповноваженого органу до відання якого належить управління майном, що є комунальною власністю відповідної територіальної громади.

          З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням вимог ст.43 ГПК України, тобто без повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору.

Згідно з ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

Враховуючи вище наведене, судова колегія вважає, що судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, уточнити позовні вимоги, у разі необхідності здійснити заміну неналежного відповідача, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2008 року та рішення  господарського суду Сумської області від 19.11.2007 року у справі № 7/161-07 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий, суддя                                                                   М. Черкащенко                                      

Судді                                                                                     В.  Рибак

                                                                                              І. Васищак