Постанова

від 24.04.2008 по справі 07/1323а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/1323а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                Справа №  07/1323а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2008 р.

10год. 30хв., м. Черкаси

За позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси

до приватного підприємства „Сто Лєт”

про стягнення 2473грн.  

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І..

Представники сторін:

від позивача: Павленко М.В. - за довіреністю від 11.01.2008р., Піхота С.В. –за довіреністю від 10.04.2008р.

від відповідача: не прибули.

Заявлено позов про стягнення за рахунок активів відповідача в доход бюджету 2473грн. податкового боргу станом на 18.02.2008р., у тому числі: 1113грн. з податку на прибуток та 1360грн. з податку на додану вартість.

У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте його представник в судове засідання не прибув.

Заперечень проти позову відповідач не подав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

7 травня 2004р. Черкаським міським виконавчим комітетом була проведена державна реєстрація відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.

12 травня 2004р. відповідач був узятий позивачем на облік як платник податків.

19 травня 2004р. відповідач був зареєстрований позивачем в установленому порядку як платник податку на додану вартість.

Станом на 18.02.2008р. у відповідача утворився податковий борг у сумі 2473грн., у тому числі:

1113грн. з податку на прибуток, який виник внаслідок несплати відповідачем відповідної суми штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ) за неподання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток за три квартали 2006р., за одинадцять місяців 2006р., за 2006р., за перший квартал 2007р., за перше півріччя 2007р., за три квартали 2007р.і за одинадцять місяців 2007р. у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання. Цей штраф був застосований позивачем до відповідача і узгоджений за податковими повідомленнями –рішеннями від 07.06.2007р. №0008821501/0, від 20.08.2007р. №0011991501/0, від 18.12.2007р. №0018001501/0 і від 09.01.2008р. №0000121501/0.

1360грн. з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати відповідачем відповідної суми штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ у сумі 1360грн. за неподання відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2006р., січень, лютий, березень, квітень, липень 2007р. у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання. Цей штраф був застосований позивачем до відповідача і узгоджений за податковими повідомленнями –рішеннями від 26.12.2006р. №0012801502/0, від 26.12.2006р. №0012801502/0, від 26.12.2006р. №0012811502/0, від 26.01.2007р №0000601502/0, від 29.03.2007р. №0003091502/0, від 29.03.2007р. №0003101502/0, від 04.05.2007р. №00043711502/0, від 07.06.2007р. №0005211502/0 та від 30.08.2007р. №0008461502/0

Усі названі вище податкові повідомлення-рішення були розміщені позивачем на дошці податкових оголошень у зв'язку з неможливістю їх вручення відповідачу поштою через незнаходження фактичного місця знаходження відповідача.

Після 21.03.2008р. станом на день прийняття господарським судом цієї постанови відповідач податковий борг у сумі 1148коп. не погасив.

Пункт 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України від 25.06.1991р. №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” податок на прибуток та податок на додану вартість, відносяться до загальнодержавних податків, а комунальний податок –до місцевих податків.

В преамбулі Закону №2181-ІІІ зазначається, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податкові контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Отже, порядок погашення податкового боргу з вказаних податків регулюється Законом №2181-ІІІ.

Пункт 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ передбачає, що податкове зобов'язання (з у рахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, є податковим боргом (недоїмкою).

Підпункт 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону №2181-ІІІ встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Підпунктом 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися  документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних  днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги –до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно з пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пункт 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ передбачає, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Пункт 11 ст. 11 Закону України  від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що стягувана сума є податковим боргом у розумінні Закону №2181-ІІІ, на примусове стягнення якого за рахунок активів відповідача позивач має право.

Таким чином, позов підлягає задоволенню. Судовий збір в сумі 24грн. 73коп. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів приватного підприємства „Сто Лєт” (вул. Будіндустрії, 5, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32941053):

- в доход бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34503595) –2473грн. податкового боргу;

- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34503595) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 24 грн. 73коп.судового збору.  

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          Дорошенко М.В.