Рішення

від 15.04.2008 по справі 35/74-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/74-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2008 р.                                                            Справа № 35/74-08

вх. № 1908/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Сімонова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Криса О.В.  відповідача - Дворник Р.В.

розглянувши справу за позовом Аудиторська фірма ТОВ "Ізюмська аудиторська служба", м. Ізюм  

до  Ізюмське комунальне виробниче водопроводно-каналізаційне підприємство(водоканал) м. Ізюм  

про стягнення 28865,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Аудиторська фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ізюмська аудиторська служба” звернулася до суду з позовом про стягнення 28865,40грн. заборгованості з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, яка виникла в наслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих зобов'язань за договором № 07-155-06 від 03.07.2006р.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 1318,15грн. інфляційних,  164,29грн. 3% річних, 1019,85грн. пені, 288,65грн. держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.00коп.

Ухвалою суду від 14.03.2008р. було відкрито провадження у справі та сторони даної справи зобов'язано у відповідності до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, здійснити певні процесуальні дії, зокрема відповідача зобов'язано за три дні до судового слухання надати відзив на позов з відповідним документальним та нормативним обґрунтуванням, надати довідку про юридичну адресу та фінансові реквізити, довідку з Облстату про включення до ЄДРПОУ, свій примірник оригіналу договору, тощо.

Відповідач в судове засідання з'явився та надав відзив на позов, в якому заперечує проти заявлених вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених в відзиві.

Поряд з тим, відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів від позивача.

Враховуючи необхідність ознайомлення представником позивача з клопотанням відповідача та відзивом на позов, ухвалою суду від 25.03.2008р. розгляд справи було перенесено на 14.04.2008р. та зобов'язано сторони даної справи здійснити певні процесуальні дії, зокрема позивача надати суду докази які підтверджують повноваження виконавчого директора, а також заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.

14.04.2008 р. в зв'язку з необхідністю дослідження судом наданих позивачем  заперечень на клопотання відповідача про витребування доказів, в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.04.2008 р.

15.04.2008 р., незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, відповідач не забезпечив явку свого представника, у зв'язку з чим суд вважає за можливе продовжити розгляд справи.

До початку судового засідання представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Дана заява була судом розглянута та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд вважає за необхідне залишити його без задоволення виходячи з наступного.

          Як вбачається з клопотання відповідача про витребування доказів, відповідач просить суд витребувати від позивача: оригінал статуту для огляду та нотаріально засвідчену копію для залучення її до матеріалів справи, документи які підтверджують діяльність Фізичної особи – підприємця Мацокіна Володимира Володимировича, наказ №01 від 02.05.2005р. “Про відновлення діяльності Аудиторської фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізюмська аудиторська служба”, перелік погоджених аудиторських послуг, які були надані відповідачу, надати до суду ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності, оригінал сертифіката директора фірми-аудитора, перелік аудиторських послуг, тощо.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести тi обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень.

          Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона, прокурор, якi порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказiв, повиннi докладно зазначити: який доказ вимагається, пiдстави, з яких вони вважають, що цi докази має пiдприємство чи органiзацiя, i обставини, якi можуть пiдтвердити цi докази.

          Однак відповідачем в порушення ст.38 Господарського процесуального кодексу України, не зазначено який саме доказ витребується, не наведено докази які підтверджують, що позивач володіє тим чи іншим доказом, не наведено необхідність витребування доказів, не наведено обставин які можуть підтвердити витребувані докази, що є підставою для відмови в задоволенні.

          Розглядаючи клопотання відповідача про витребування доказів, судом також встановлено, що витребувані відповідачем докази ніяким чином не можуть вплинути на розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що 03.07.2006р. між сторонами укладений договір №07-155-06, який з боку позивача був підписаний виконавчим директором, який мав відповідні повноваження згідно посадової інструкції.

Відповідно до положень зазначеного договору позивач прийняв зобов'язання виконати послуги з приводу надання відповідачу консультативно - інформаційного супроводження та представлення інтересів Відповідача в суді по справі №АС-27/375-06 за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора в інтересах Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення податкового боргу за рахунок активів на загальну суму 265.082грн.04коп.

Крім того згідно абз.2 предмету зазначеного правочину, позивач прийняв зобов'язання прийняти всі можливі заходи по зменшенню розміру податкового боргу відповідача в процесі розгляду вищезазначеного адміністративного позову, в т.ч. й заявити окремий позов, в результаті розгляду якого податковий борг або його частина будуть зменшені (списані).

Відповідач, згідно положень зазначеного правочину, прийняв зобов'язання своєчасно надавати позивачу необхідні документи, інформацію та на умовах договору здійснювати оплату послуг позивача.  

Розділом 3 зазначеного договору між відповідачем та позивачем узгоджено та визначено порядок оплати послуг позивача, а саме: 13% від суми, на яку буде зменшена сума податкового боргу відповідача, як в процесі розгляду справи №АС-27/375-06 так і в випадку пред'явлення окремого позову, в результаті розгляду якого податковий борг або його частина будуть списані (зменшені).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з постанови господарського суду Харківської області по справі №АС-42/260-07 від 02.07.2007 р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №22-а-1942/2007 від 20.112007 р., Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області зобов'язано прийняти відповідне рішення та вчинити дії щодо списання податкового боргу відповідача в розмірі 202.793,22грн., з яких збір на геологорозвідувальні роботи в сумі 141429,70грн., пеня 3030,97грн., збір за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 50070,79грн., пеня 8261,76грн. та зобов'язано відобразити вказане списання у картці обліку податкових зобов'язань відповідача, які були доведені до відома відповідача листами позивача вих.№12 від 10.07.2007р. та вих.№23 від 21.11.2007р.

Тобто, позивачем належним чином було виконано зобов'язання щодо заявлення окремого позову в результаті якого податковий борг списано в загальній сумі 202.793,22грн.  

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем прийнятих зобов'язань по вищезазначеному правочину.

В зв'язку з списанням суми податкового боргу в загальній сумі 202793,22грн., а також враховуючи положення розділу 3 укладеного правочину у відповідача виникло грошове зобов'язання у вигляді сплати на користь позивача 13% додаткової винагороди, що в грошовому виразі складає  у сумі 26363,11грн.     

21.11.2007р. позивач звернувся на адресу відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 26363,11грн.

Однак, відповідач листом вих. №01 від 03.01.2008 р. відмовився сплачувати суму додаткової винагороди, посилаючись на відсутність повноважень виконавчого директора позивача.

Проте, як вбачається з посадової інструкції виконавчого директора Аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ізюмська аудиторська служба”, виконавчий директор останнього призначається на посаду директором та наділений правом підпису цивільно-правових угод, фінансових документів, наказів, правом представляти інтереси в усіх підприємствах, організаціях, незалежно від форм власності, тощо.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність відмови відповідача від оплати до додаткової винагороди, посилаючись на відсутність повноважень виконавчого директора підписувати договір №07-155-06 від 03.07.2006р.

          Як вбачається з договору №07-155-06 від 03.07.2006р., предметом останнього є консультативно - інформаційне супроводження та представлення інтересів відповідача в суді по справі №АС-27/375-06 за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора в інтересах Ізюмської об'єднаної податкової інспекції Харківської області про стягнення податкового боргу за рахунок активів на загальну суму 265.082грн.04коп., а також виконання позивачем заходів направлених на зменшення розміру податкового боргу відповідача в процесі розгляду вищезазначеного адміністративного позову, в т.ч. й заявлення окремого позову про списання податкового боргу.

          За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що предметом зазначеного правочину є юридичні та представницькі послуги які згідно до положень Закону України “Про аудиторську діяльність” не відносяться до аудиторських послуг, а тому судом не приймаються заперечення відповідача в цій частині.

          Посилання відповідача на відсутність підстав виконання грошового зобов'язання у зв'язку з закінченням дії договору №07-155-06 від 03.07.2006р. відповідно 01.07.2007 р. є безпідставним оскільки послуги відповідачу були надані позивачем під час дії договору.

          Заперечення відповідача щодо виконання позивачем умов договору №07-155-06 від 03.07.2006р. без відповідних повноважень спростовуються наступним:

Позовна заява про зобов'язання Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області прийняти рішення та вчинити дії щодо списання податкового боргу і відображення списання у картці обліку податкових зобов'язань була подана до господарського суду Харківської області 22.05.2007 р. та підписана довіреною особою на підставі довіреності від 21.05.2007 р.

Вказана довіреність була відмінена листом відповідача №614 від 01.06.2007 р., отриманим позивачем 04.06.2007 р., що не заперечується відповідачем у відзиві на позов.

05.06.2007 р. позивач листом вих.№6 звернувся до відповідача з пропозицією надати нову довіреність і направив її проект, вказана довіреність була підписана, скріплена печаткою та надана позивачу, докази відміни вказаної довіреності, яка була видана на невизначений строк, у відповідача відсутні.

          За вищезазначених обставин суд приходить до висновку про односторонню та безпідставну відмову відповідача від виконання прийнятих зобов'язань, встановлення факту порушення відповідачем положень укладеного договору, діючого законодавства та про задоволення позовних вимог в повному об'ємі виходячи з наступного:

Оскільки між сторонами у справі склалися господарські відносини у розумінні ст.3 Господарського кодексу України, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акта законодавства, що регулює правовідносини в сфері господарської діяльності.

Відповідно до абз. 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Оскільки предметом договору №07-155-06 від 03.07.2006р. є надання виконавцем (позивачем) певних послуг, то відносини сторін підпадають під сферу регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 2 зазначеної статті, положення глави 63 можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання й інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а при відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно пред'являються.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати своє зобов'язання, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом і не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При розгляді судом правомірності нарахування пені, інфляційних, та 3% річних, судом встановлено наступне:

03.07.2006р. сторонами укладаючи договір №07-155-06, п.4 розділом 3 узгоджено та передбачено заходи забезпечення виконання відповідачем прийнятих грошових зобов'язань, а саме передбачено, що замовник за прострочку розрахунків сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочки, від суми прострочки платежу, що діяла в період прострочки.

Правові наслідки порушення стороною зобов'язання встановлені ст. 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення стороною зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

За вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що засобом забезпечення виконання відповідачем прийнятих грошових зобов'язань є сплата пені у розмірі визначеному положеннями укладеного правочину та діючого законодавства.

При зверненні позивача до суду, позовні вимоги складалися зі стягнення з відповідача    28865,40грн. в т.ч.: 26363,11грн. основної заборгованості, 1318,15грн. інфляційних, 164,29грн. 3% річних, 1019,85грн. пені.

25.03.2008р. позивачем через канцелярію суду було надано заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 30184,82грн.в т.ч.: 26363,11грн. основної заборгованості, 2056,32грн. інфляційних, 239,95грн. 3% річних, 1525,44грн. пені.

14.04.2008р. позивачем через канцелярію суду було надано заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 31564,64грн.в т.ч.: 26363,11грн. основної заборгованості, 3137,21грн. інфляційних, 278,86грн. 3% річних, 1785,46грн. пені.

Відповідно до матеріалів справи, пеня як засіб забезпечення виконання основного зобов'язання, розрахована в період з 05.12.2007р. по 11.04.2008р., тобто з додержанням вимог чинного законодавства та відповідає умовам укладеного договору.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, визначено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, інфляційні та 3% річних розраховані в період з 05.12.2007р. по 11.04.2008р., тобто з урахуванням вимог діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, 3137,21грн. інфляційних, 278,86грн. 3% річних, 1785,46грн. пені визнаються судом обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито у розмірі, передбаченому ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 315,64грн., та згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р. судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст.526, 530, 611, 625, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”, постановою Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р., ст.ст.22, 44, 49, п.4 ст.80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, буд.11, п/р26009301760109, філія “Відділення Промінвестбанку м. Ізюм Харківської області”, МФО 351492, код за ЄДРПОУ 24673063) на користь Аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ізюмська аудиторська служба” (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, буд. 22, п/р 26002301760850, філія “Відділення Промінвестбанку м. Ізюм Харківської області”, МФО 351492, код за ЄДРПОУ 22664211) 26363,11грн. основної заборгованості, 3137,21грн. інфляційних, 278,86грн. 3% річних, 1785,46грн. пені, 315,64грн. держмита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення підписано 18.04.08р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.