4/47
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.04.08 р. Справа № 4/47
В судовому засіданні 02.04.2008р. оголошена перерва на 11-00годин 18.04.2008р. у відповідності з ст.77 ГПК України, про що попереджені представники сторін.
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.
при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега Пласт Маріуполь”
м. Маріуполь
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”
м. Маріуполь
про стягнення 7206,81грн. заборгованості, індексу інфляції та 3% річних
за участю представників сторін:
від позивача – Довженко В.І. – адвокат (свідоцтво № 1640 від 2.03.04р.) за дор. від 31.03.2008р. ,
від відповідача – Калабухова С.В. – за дорученням від 28.12.2007р.,
в с т а н о в и в :
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 7206,81грн. заборгованості, індексу інфляції та 3% річних за поставку і установку віконних блоків, підвіконня і відливів у відповідності з умовами договору. Також позивач просить стягнути з відповідача 1500,00грн. витрат на правову допомогу адвоката, але не надав в обґрунтування цих вимог жодного документу (договір на здійснення допомоги, документів, які підтверджують факт її надання та оплати тощо).
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №06-У-173 від 06.12.2006року, видаткову накладну №РН-0000068 від 18.12.2006року на суму 6035,45грн. та довіреність серії ЯМП №502221 від 18.12.2006року, по яких отримана продукція, претензію, яка направлена відповідачу та відповідь на неї, лист, акт приймання виконаних робіт на суму 6035,45грн., який підписаний представниками обох сторін та закріплений печатками підприємств.
Відповідач заперечує проти вимог позову на тій підставі, що за договором, позивач мусив не тільки поставити, а і установити віконні блоки, підвіконня і відливі, про що повинно бути підписаний акт двома сторонами. В акті, якій підписаний представниками двох сторін, підтверджено факт установки віконних блоків, підвіконня і відливів, але не має в акті дати прийняття виконаний робіт, тому не доведено прострочу виконання відповідачем зобов'язань по оплаті. Що стосується вимог позову щодо стягнення витрат на допомогу адвоката, не підтверджено розмір витрат.
Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір купівлі-продажу №06-У-173 від 06.12.2006року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, а саме: предмет та сума договору, порядок розрахунків, відповідальність сторін, тому він вважається судом укладеним.
За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання продавця, а саме до закінчення строку договору продати покупцю продукцію на загальну суму 6367,68грн., а також установити її на об'єкті відповідача без штукатурних робіт протягом 7 календарних днів з моменту підписання договору обома сторонами ( п. п. 1.1, 3.1, 3.2 договору), а покупець зобов'язався оплатити продукцію по факту поставки протягом 10 банківських днів (п. 4.1 договору).
Сторонами в договорі передбачені конкретні терміни поставки продукції та її оплати.
2
Позивач після укладення договору листом повідомив відповідача, що в процесі здійснення замірів на об'єкті встановлений факт необхідності проведення змін технічних параметрів продукції, яка має бути встановлена. Ці зміни погоджені з відповідачем, про що свідчить напис на листі.
Відповідачем на підставі довіреності серії ЯМП №502221 від 18.12.2006року по видатковій накладній №РН-0000068 від 18.12.2006року отримана продукція на загальну суму 6035,45грн.
Ця продукція встановлена на об'єкті, про що свідчить акт приймання виконаних робіт на суму 6035,45грн. за підписами представників обох сторін та закріплений печатками підприємств.
Приймаючи до уваги доведеність позивачем факту отримання відповідачем продукції та її не сплати, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 6035,45грн. заборгованості за виконанні позивачем зобов'язання в повному обсязі.
Факт виконання позивачем робіт не заперечується відповідачем, але відповідач вважає не доведеним факт складання акту приймання робіт і тому просить не стягувати з нього річні відсотки та інфляційні витрати.
Заперечення відповідача не приймається судом, оскільки позивач направляв претензію відповідачу з вимогою сплатити поставлену продукцію, на яку надано відповідь відповідачем від 30.10.2007р. за № 09-23/67-24, що підтверджує факт виконання позивачем своїх зобов'язань і підпису акту. Відповідачем також одержана від позивача і видаткова накладна № РН-0000068 від 18.12.2006р., про що свідчить підпис на накладній. Одержаний відповідачем і рахунок-фактура № СФ-0000086 від 18.12.2006року, який є вимогою для сплати виконаних позивачем своїх зобов'язань.
Крім цього, за умовами договору, не передбачено сторонами виставлення рахунку для оплати виконаний позивачем робіт, як на це наполягає відповідач, який повинен був за п.4.1 договору провести оплату в термін 10-ти днів по факту поставки.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору не оплатив отриману 18.12.2006р. та поставлену продукцію, позивачу направлено і рахунок-фактура, яка являється вимогою для сплати і претензія з вимогою оплати, які відповідачем одержані.
Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Оскільки, позивачем доведений факт наявності у відповідача заборгованості, доведений факт прострочення виконання грошового зобов'язання, починаючи з дати одержання рахунку-фактури – 18.12.2006р., суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 201,39грн. – 3% річних, 969,97грн. – індексу інфляції в повному обсязі.
Щодо вимог позову про стягнення з відповідача 1500,00грн. витрат на правову допомогу адвоката, суд виходить з наступного:
Питання про відшкодування судових витрат здійснюється в порядку передбаченому статтею 44 ГПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи викладене, господарський суд виходить з наступного: між позивачем – та адвокатом підписаний договір на подання правової допомоги № 17 від 21.03.2008року, тобто вже після звернення позивача з позовною заявою до відповідача та порушення справи господарським судом Донецької області. За цим договором сторони обумовили зобов'язання адвоката надавати юридичну допомогу шляхом представництва в господарських судах, обумовили суму витрат правової допомоги, яка становить за п.3.2 договору 1500грн.
За загальними правилами, сторона повинна довести суду, що вона отримала від сторони за договором на надання правових послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега Пласт Маріуполь” 1500грн. і ці послуги прийняті стороною, в інтересах якої він виступає за договором.
3
Представник позивача надав в обґрунтування отримання від підприємства 1500грн. дві квитанції: від 13.01.2008р. до укладання договору) та від 21.03.2008р. (в день укладання договору), які не можуть бути прийняти в якості доказів виконання належним чином укладеного договору адвоката з позивачем, оскільки не підтверджують як сам факт виконання умов цього договору, так як і фактичне перерахування саме підприємством цих сум.
Оскільки позивачем не доведено факт приймання підприємством-позивачем послуг адвоката до перерахування коштів, не доведено і саме перерахування з рахунку підприємства 1500грн., тому господарський суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги в повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.
На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –
В и р і ш и в:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега Пласт Маріуполь” м. Маріуполь до Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь про стягнення 7206,81грн. заборгованості, індексу інфляції та 3% річних в повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь-87500, вул. Лепорського, 1, ЗКПО 00191158 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега Пласт Маріуполь” м.Маріуполь-87500, вул. Казанцева, 22а, ЗКПО 34372576 заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 7206,81грн., державне мито – 102,00грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовити у вимогах про стягнення 1500грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Суддя Гринько С.Ю.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Повний текст рішення оголошений 18.04.2008року.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи
1-позивачу
1-відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2008 |
Оприлюднено | 05.05.2008 |
Номер документу | 1573122 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні