Ухвала

від 31.03.2011 по справі к-27572/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"31" березня 2011 р.                               м. Київ                                        К-27572/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Острович С.Е., Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року

у справі №2а-1716/10/2570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Обрій»(надалі –ТОВ «Агрофірма «Обрій»)

до Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області (надалі –ДПІ у Носівському районі Чернігівської області)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень          

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2004 року позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням змін до позовних вимог, поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000152300/0 від 30.10.2009 року, №0000152300/1 від 27.11.2009 року, №0000152300/2 від 03.02.2010 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість (надалі –ПДВ) у розмірі 137450,00грн. і штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 63968,10грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Носівському районі Чернігівської області №0000152300/2 від 03.02.2010 року; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у сумі 3,40грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права, поставлено питання про скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2010 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року і прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2010 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Носівському районі Чернігівської області у справі №2а-1716/10/2570.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Агрофірма «Обрій»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року, про що складено акт №353/23-023/30686863 від 20.10.20090 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено ряд порушень, зокрема, п.п.7.4.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.81.15 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.7, п.5.8, п.5.13 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 по загальній декларації, завищено розмір залишку від’ємного значення за червень 2009 року на суму 238011,00грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 137450,00грн., у тому числі за травень 2009 року у сумі 89881,00грн., за червень 2009 року у сумі 47569,00грн. Занижено значення рядків 18 та 18.2 (Спеціальної) декларації «сума ПДВ, яка включається до валових витрат платника»всього у сумі 291537,00грн., в тому числі за травень місяць 2009 року в сумі 291537,00грн.   

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного узгодження ДПІ у Носівському районі Чернігівської області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000152300/0 від 30.10.2009 року, №0000152300/1 від 27.11.2009 року, №0000152300/2 від 03.02.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 201418,10грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –63968,10грн.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що між ТОВ  «Агрофірма «Обрій»та ТОВ «Стандарт Газ»було укладено договір купівлі-продажу №03-12/5, згідно якого позивач здійснив передоплату за бензин А-95 в кількості 625 тон на суму 3600000,00грн., в т.ч. ПДВ –600000,00грн. Га виконання договору позивачу була видана податкова накладна №96 від 20.12.2007 року.

Під час складання податкової декларації за грудень 2007 року, при відображенні вищевказаної операції, було невірно розподілено податковий кредит між спеціальною та загальною декларацією з ПДВ, а саме, операція з придбання бензину А-95 була відображена не в загальній декларації з ПДВ за грудень 2007 року, а у скороченій декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

Разом з тим, позивач 30.06.2009 року подав до ДПІ у Носівському районі Чернігівської області податкову декларацію за травень 2009 року, в якій, керуючись п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, в рядку 16.4 «Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди (інші випадки)»було здійснено коригування податкового кредиту за попередні (звітні) періоди в сумі 600000,00грн. по податковій накладній №96 від 20.12.2007 року. Під час коригування був здійснений перерозподіл податкового кредиту, який був вказаний у п.11.29 декларації с/г виробника.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Щодо здійснення позивачем коригування податкового кредиту, слід зазначити, що згідно з п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Під час розгляду справи, судами попередніх інстанцій було встановлено, що придбаний позивачем бензин А-95 використовувався товариством для заправки легкових автомобілів, а не для заправки сільськогосподарської техніки.

За таких обставин судова колегія суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог.  

В подальшому, від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у вказаний реєстр внесено запис про припинення юридичної особи - ТОВ «Агрофірма «Обрій»ідентифікаційний код 30686863.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 157 та частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ліквідації підприємства, установи, організації, що були стороною у справі, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу і закриває провадження у справі.

          З огляду на те, що перешкоди для закриття касаційного провадження у даній справі у зв‘язку з ліквідацією позивача відсутні, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 157, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати судові рішення - постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року законними та такими, що втратили законну силу.

Закрити провадження у справі №2а-1716/10/2570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Обрій»до Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді                                                                      

  Н.Є. Маринчак