Постанова

від 05.12.2007 по справі 2-а-995/2007

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-а-995

Справа  № 2-а-995

2007  рік

П О С Т

А Н О В А

І  М 

Е  Н  Е 

М      У  К Р А Ї 

Н  И

05

грудня   2007   року                                                         Ялтинський міський суд Криму

у складі судді  :                                                      

ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ  Г.С.

при секретарі    :                                                     

КОНОНОВОЇ Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі  Ялтинського міського

суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до управління державної охорони України Департаменту охорони в АР

Крим, управління Державної охорони України про стягнення грошової допомоги у

звязку із інвалідністю,

В С Т А Н О В И В   :          

ОСОБА_1звернувся

до суду з позовом, в якому просить стягнути з управління державної охорони

України  грошову допомогу у зв'язку з

набуттям в період проходження військової служби третьої групи інвалідності, в

сумі 186936, 48 гривень.

            Вимоги

мотивує тим, що він з 1979 по 1989 рік проходив службу в прикордонних військах

КДБ СРСР, з 1989 по 1994 рік - в 1-м Головному управлінні КДБ СРСР, з 1994 по

2005 рік - в управлінні державної охорони України. 30 листопада 2005 року він

був звільнений в запас внаслідок непридатності до військової служби, з

виключенням з військового обліку у зв'язку з наявністю захворювання,

пов'язаного з проходженням військової служби. 28 березня 2006 року він був

обстежений Республіканською МСЕК і йому була привласнена третя група інвалідності. Згідно Закону України

«Про загальний військовий обов'язок і військову службу» і Постанови КМУ від 21

лютого 2007 року, у зв'язку з набуттям під час проходження військової служби

захворювання, що призвело до встановлення інвалідності третьої групи, йому

повинна бути виплачена одноразова грошова допомога за 36 місяців з розрахунку

його місячного грошового утримання. На момент звільнення, його місячне грошове

утримання складало 5192,68 гривень. Він неодноразово звертався до відповідачів

з вимогою виплатити йому необхідну суму, проте йому з різних підстав в цьому

було відмовлено. Вважає таку відмову неправомірною і такою, що порушує його

право на отримання соціальних пільг, встановлених для військовослужбовців.

            Представник

відповідача управління департаменту охорони в АРК управління державної охорони

України позовні вимоги не визнав, оскільки Законом України «Про державну

охорону органів державної влади України і посадовців» визначено, що одноразова

допомога виплачується військовослужбовцям Управління тільки у разі каліцтва або

загибелі, а що стосується ст. 41 Закону України від 04 квітня 2006 року «Про

внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язковий військовий обов'язок

і військову службу», на яку посилається позивач в своїх вимогах, то він набув

чинності 10 травня 2006 року, а позивачу інвалідність була встановлена 28

березня 2006 року, тобто раніше набрання чинності вищезгаданим Законом.

Представник

відповідача управління державної охорони України в судове засідання не з'явився,

про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки

суду не представив.

Суд,

вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає

задоволенню.

Судом

встановлено, що позивач перебував на військовій службі в КДБ СРСР з 27 серпня

1979 року по 20 вересня 1994 року і в управлінні державної охорони України - з

21 вересня 1994 року по 30 листопада 2005 року. Наказом від 30 листопада 2005

року він був звільнений у відставку  з

формулюванням - за станом здоров'я, із зняттям з військового обліку (через

захворювання, пов'язане з проходженням військової служби), на підставі висновку

Гарнізонної військоко - лікарської комісії ВМС ВМУ СБ України в Головному управлінні СБ України в АРК від 11 жовтня 2005 року (а.с. 3).

28

березня 2006 року ОСОБА_1 пройшов огляд в Республіканській МСЕК і був

визнаний інвалідом 3 групи по захворюванню, отриманому під час проходження

військової служби (а.с. 5).

Згідно

п. 3 ст. 41 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову

службу» № 3597 від 04 квітня 2006 року, у разі інвалідності військовослужбовця,

що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці

після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок

захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження

військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується

одноразова грошова допомога в розмірі 

від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою

посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і

призначається пенсія по інвалідності.

Відповідно

до Порядку і умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі

загибелі (смерті), каліцтва, захворювання або інвалідності військовослужбовців

і інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що відбулися в 2006 році,

затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2007 року №

284, військовослужбовцям (у разі настання інвалідності в період проходження

військової служби) і особам, звільненим з військової служби (у разі настання

інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової

служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мав місце в період

проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення

з військової служби), одноразова грошова допомога виплачується у розмірі

36-місячного грошового забезпечення - інвалідам 3 групи.

Позивач

неодноразово звертався до Управління державної охорони України з вимогою про

виплату одноразової грошової допомоги, 

на що 17 серпня і 15 листопада 

2006 року йому були дані відповіді, що виплата одноразової грошової

допомоги можлива тільки після врегулювання КМУ порядку і умов виплати даної

допомоги (а.с. 8, 9), а 28 квітня і 07 червня 2007 року (після затвердження КМУ

Порядку) надані відповіді, що комісія із питань визначення права і розміру

отримання одноразової допомоги не дійшла остаточного висновку про правомірність

призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим

розгляд його заяви був відкладений до завершення повного юридичного аналізу

(а.с. 11, 12).  До теперішнього часу

остаточного рішення з даного питання відповідачами так і не прийнято.

            Суд

вважає таку бездіяльність і дії Управління державної охорони України

неправомірними, порушуючими права позивача, гарантовані Конституцією України і

спеціальними законами, регулюючими правовідносини військовослужбовців з

державою і озброєними силами України.

            Як

вже говорилося раніше, виплата грошової компенсації у зв'язку з інвалідністю,

що настала внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової

служби, гарантована Законом України «Про загальний військовий обов'язок і

військову службу», з урахуванням змін, внесених в ст. 41 цього Закону 04 квітня

2006 року та Порядком здійснення таких виплат затвердженого Постановою КМУ від 21

лютого 2007 року.

            Представник

відповідача не заперечує, що захворювання, від якого настала інвалідність, було

одержане позивачем в період проходження служби, а також те, що одноразова

грошова допомога ОСОБА_1 не виплачувалася, а свою відмову мотивує тим, що зміни

в ст. 41 Закону, передбачаючі виплату одноразової грошової допомоги, на якій

наполягає позивач, набули чинності пізніше, ніж йому була привласнена

інвалідність.

            Разом

з тим, суд вважає таку відмову неправомірною, оскільки Постановою КМУ від 21

лютого 2007 року передбачені виплати всім особам, що одержали інвалідність в

2006 році, без яких-небудь обмежень. 

Позивачу інвалідність була 

встановлена  28 березня 2006 року,

тобто на момент набрання чинності 10 травня 2006 року Закону про внесення змін

до ст. 41, ОСОБА_1був інвалідом третьої групи, привласненої йому у зв'язку із

захворюванням, одержаним в період проходження військової служби. Тобто офіційно

встановити групу інвалідності він міг як до, так і після набрання чинності

Законом.

            Таким

чином, суд вважає, що позивач підпадає під дію ст. 41 Закону, з урахуванням

внесення до неї змін і йому повинна бути виплачена одноразова допомога у

зв'язку зі встановленням третьої групи інвалідності від захворювання,

одержаного  в період проходження

військової служби у розмірі 36 окладів місячного грошового утримання.

            Згідно

представленій позивачем довідці управління державної охорони України

департаменту охорони в АРК, розмір щомісячного грошового утримання позивача на

момент звільнення складав 5192,68 гривень (а.с. 6).

            Виходячи

з даного розрахунку, розмір грошової допомоги позивачу за 36 місяців складає

186936,48 гривень і суд вважає, що вимоги позивача про стягнення даної суми обґрунтовані  і підлягають задоволенню. При цьому суд

вважає, і про це просить позивач, що стягнення повинне провадитись з Управління

Державної охорони України, оскільки саме даний відповідач здійснює виплату

пенсій, компенсацій і одноразової грошової допомоги військовослужбовцям.

            Оскільки

позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача також слід стягнути

судовий збір на користь держави.

На

підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальний військовий

обов'язок і військову службу», постановою КМУ від 21 лютого 2007 року, ст. ст.

2, 69, 104, 128, 158-160 КАС України, суд

П О С Т

А Н О В И В :

            Позов

ОСОБА_1 - задовольнити.

            Стягнути

з Управління державної охорони України на користь ОСОБА_1 186936 (сто

вісімдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять шість) гривень 48 копійок і судовий

збір на користь держави в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

            Постанова

може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в строки

та порядку, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.

Суддя: