Рішення

від 19.05.2011 по справі 5015/2273/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.11                                                                                           Справа№ 5015/2273/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання  Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар»,  м. Львів

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандр’є Ентерпрайзес Груп», м. Львів

про: витребувати майно на суму 4000 грн. 00 коп. із суборенди

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1- представник на підставі довіреності № 116  від 06.04.2011 року;

відповідача: не з’явився

                    Ухвалою господарського суду від 22.04.2011 року прийнято до розгляду  позовну заяву від 20.04.2011 року про повернення майна на суму 4000 грн. 00 коп. із суборенди, порушено провадження  та призначено справу до розгляду на 19.05.2011 року.

                    Представнику позивача роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22  Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 19.05.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, вимоги ухвали господарського суду від 22.04.2011 року не виконав.

Відповідно до ст. 75  Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

          В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

19.05.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 24.05.2011 року.

      Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем договірних зобов’язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Олмар»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандр’є Ентерпрайзес Груп»(надалі по тексту рішення - відповідач) про повернення майна на суму 4000 грн. 00 коп. із суборенди. Позивач вказує, що між ним та відповідачем 02.12.2010 року було укладено договір суборенди устаткування № 101, на підставі якого відповідач отримав в тимчасове користування торгове обладнання. Оскільки відповідач не використовує майно за цільовим, позивач просить суд винести рішення про повернення йому переданого в оренду майна.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між позивачем та відповідачем 02.12.2010 року було укладено договір суборенди устаткування № 101 на підставі якого орендар зобов‘язався передати, суборендар прийняти в тимчасове користування устаткування, найменування, перелік і вартість якого зазначені в додатку № 1 до договору.

На підставі Акту прийому-передачі устаткування від 02.12.2010 року відповідач отримав устаткування –холодильну вітрину «ЕСО-380 вартістю 4000 грн. 00 коп. Дане устаткування знаходиться в оренді позивача на підставі договору оренди устаткування № 1.09/ХШ від 06.02.2008 року.

Відповідно п. 2.1 договору устаткування може бути використано суборендарем винятково з метою сприяння продажу, охолодження і демонстрації продукції орендаря, а саме: продукції виробництва ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей –як для себе!»

Підставою звернення позивача до суду є те, що в результаті проведення перевірок від 01.03.2011 року та від 19.05.2011 року встановлено, що відповідач більше двох місяців не проводить діяльності в торгівельній площі, на якій знаходиться вищевказана холодильна вітрина, і тим самим порушує договірні зобов’язання щодо цільового призначення об’єкта суборенди. Із врахуванням даної обставини, на підставі п.7.2.2 договору суборенди позивач надіслав відповідачу повідомлення № 110/1 від 31.03.2011 року про дострокове розірвання договору суборенди № 101 від 02.12.2010 року.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

             Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

На підставі договору оренди устаткування № 1.09/ХШ від 06.02.2008 року позивач (орендар за договором) отримав від ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей –як для себе!»(орендодавця за договором) в тимчасове користування устаткування –холодильний шкаф –вітрину «ICE STREAM ECO»(ХШВ-350). Відповідно до п.5.3.5 позивач має право передавати устаткування третім особам в суборенду, з попереднім письмовим повідомленням про це орендодавця. У випадку передачі ( за згодою орендодавця) устаткування в суборенду позивач взяв на себе відповідальність за дотримання суборендарем умов  укладених договорів суборенди.

02.12.2010 року позивачем було укладено договір суборенди устаткування № 101 на підставі якого позивач передав в суборенду відповідачу устаткування –холодильну вітрину «ЕСО-380 вартістю 4000 грн. 00 коп.

Однією із умов договору оренди устаткування № 1.09/ХШ від 06.02.2008 року та договору суборенди устаткування № 101 від 02.12.2008 року є ціль оренди об’єкта, а саме: устаткування може бути використано суборендарем винятково з метою сприяння продажу, охолодження і демонстрації продукції орендаря, а саме: продукції виробництва ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей –як для себе!». Пунктом 5.3.1 договору суборенди № 101 визначено, що суборендар зобов’язаний використовувати устаткування тільки за цільовим призначенням відповідно до п.2.1 даного договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В процесі укладення договору сторонами досягнуто згоди щодо ряду істотних умов, серед яких і цільове призначення орендованого приміщення. Відповідно до п. 1 ст. 773. Господарського кодексу України наймач зобов’язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.  Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін. Підстави дострокового розірвання договору оренди передбачені Цивільним кодексом України для розірвання договору найму. Так, згідно із статтею 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач  користується річчю всупереч договору або призначення речі. Оскільки, суборендар не використовував холодильну камеру за її цільовим призначенням, що підтверджено результатами проведених перевірок від 01.03.2011 року та від 19.05.2011 року і тим самим порушив договірні зобов’язання, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

             Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 783 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 33, 34, 43, 49, 58, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України,  суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

            Витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандр’є Ентерпрайзес Груп», м. Львів, вул. Шпитальна, 9 (код ЄДРПОУ 36929680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар»,  м. Львів, вул. Зелена, 204 (код ЄДРПОУ 22411887) холодильну вітрину ЕСО-380 вартістю 4000 грн. 00 коп. передану згідно Акта приймання-передачі від 02.12.2010 року на підставі договору суборенди устаткування № 101 від 02.12.2010 року.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандр’є Ентерпрайзес Груп», м. Львів, вул. Шпитальна, 9 (код ЄДРПОУ 36929680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар»,  м. Львів, вул. Зелена, 204 (код ЄДРПОУ 22411887) 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя