Рішення

від 19.04.2011 по справі 3/5027/340/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/5027/340/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2011 р.           Справа № 3/5027/340/2011.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватфарм», м. Черкаси

до Центральної районної комунальної аптеки №22, смт. Глибока Чернівецької області

про стягнення заборгованості –4714,39 грн.

Суддя Гончарук О.В.

Представники:

Від позивача –не з'явився

Від відповідача –Цуренко Н.П. –звідувач аптеки

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Ватфарм»звернулось до центральної районної комунальної аптеки №22 з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 4714,39 грн., яка складається з 4456,51 грн. основного боргу, 149,74 грн. пені, 78,92 грн. інфляційних та 29,22 грн. трьох процентів річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №134 від 01.12.2008 року в частині оплати отриманого ним товару за видатковими накладними №СРН-015430 та №СРН-015433 від 03.12.2010 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.04.2011 року порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 19.04.2011 року.

13.04.2011 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він позов визначає частково: не заперечує проти наявності у нього суми основної суми заборгованості, однак вважає безпідставним нарахування пені, інфляційних та трьох процентів річних, як таких що не узгоджуються з умовами Договору та вимогами законодавства.

Крім того, відповідачем надано докази сплати основного боргу на суму 2000 грн. Виконання рішення в частині стягнення решти суми основного боргу –2456,51 грн. відповідач просить розстрочити на чотири місяці шляхом сплати щомісяця суми у розмірі 614,13 грн.

18.04.2011 року від позивача надійшла заява в якій він просить розглянути справу без участі його представника, а також ним підтверджено факт сплати відповідачем 2000 грн. основного боргу.

На день розгляду справи, 19.04.2011 року, представник позивача у судове засідання не з'явився, а присутній у судовому засіданні представник відповідача просить, з зазначених у відзиві на позовну заяву підстав, частково задовольнити позов та надати йому відстрочку виконання рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд установив.

01.12.2008 pоку між сторонами укладено договір поставки за №134 від 01.12.2008 року (Договір), згідно з умовами якого позивач, як продавець, зобов'язався поставити відповідачу, як покупцеві, товари медичного призначення, а відповідач, зобов'язався прийняти та оплатити дані товари в термін зазначений у видатковій накладній.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 4456,51 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №СРН-015430 та №СРН-015433 від 03.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вартість отриманого товару не оплачена частково. Станом, на день звернення позивачем до господарського суду з позовом (31.03.2011 року), заборгованість відповідача перед позивачем становила 4456,51 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до умов договору на видаткових накладних №СРН-015430 та №СРН-015433 від 03.12.2010 року датою сплати визначено 04.01.2011 року.

Враховуючи, що відповідач не розрахувався у повному обсязі за поставлений йому товар в обумовлені Договором строки, позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 4456,51 грн.

Однак, відповідачем, на слідуючий день після направлення позивачем позовної заяви до суду (01.04.2011 року), в добровільному порядку, перераховано позивачу 2000 грн. заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням №208 від 01.04.2011 року та, власне, не заперечується самим позивачем.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. заборгованості підлягає припиненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем правомірно нараховано 29,22 грн. трьох процентів річних та 78,92 грн. інфляційних.

Відповідно до п. 6.1. Договору, при порушенні терміну оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми несплати за кожен день прострочення, що узгоджується з вимогами частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України. Вірно нарахована позивачем пеня за прострочення оплати товару, становить 149,74 грн.

Разом з тим, частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

У тому випадку, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідачем сплачено 2000 грн. в рахунок погашення основної суми заборгованості в період з часу надіслання позивачем позовної заяви на адресу господарського суду, до часу порушення провадження у справі.

Суд приймає до уваги таку часткову добровільну сплату заборгованості відповідачем, його скрутне фінансове становище та вважає можливим зменшити розмір пені на 50%, і стягнути на користь позивача пеню у розмірі 74,87 грн.

З урахуванням інтересів обох сторін, суд не вбачає підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення строком на чотири місяці. Разом з тим, беручи до уваги вищезазначені обставини, пов'язані з скрутним фінансовим становищем відповідача, відсутністю належного фінансування об'єктів комунальної власності до якої відноситься відповідач, суд вважає за необхідне надати відповідачу відстрочку виконання рішення строком на два місяці.

Враховуючи, що спір доведено до розгляду справи у господарському суді з вини відповідача, з нього стягуються судові витрати на користь позивача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Зменшити розмір пені з 149,74 грн. до 74,87 грн.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Центральної районної комунальної аптеки №22 (смт. Глибока Чернівецької області, вул. Першотравнева, 2, код 01980688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватфарм», (м. Черкаси, проспект Хіміків, 66, код 00306756) 2456,51 грн. основного боргу, 74,87 грн. пені, 29,22 грн. трьох процентів річних, 78,92 грн. інфляційних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. заборгованості, припинити.

5.          Надати відповідачу відстрочку виконання рішення строком на два місяці, тобто до 19.06.2011 року.

               Суддя                                                                      О.В. Гончарук