Рішення

від 10.04.2008 по справі 17763-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17763-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2008Справа №2-25/17763-2007

За позовом ПП «Классік», м. Севастополь, с. Кача, вул.. Первомайська, 10; 99011, м. Севастополь, вул.. Велика Морська, 21, главпоштамт, а/с 57

До відповідача  ТОВ «Осташ», м. Ялта, вул.. Блюхера, 22; м. Ялта, Промбаза, вул.. Блюхера, 22

Про стягнення  1543,28 грн.  

Суддя   Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача –    Горник О.М., представник, дов. від 09.01.2008 року

Від відповідача –  не з'явився

Обставини справи:

Позивач -  ПП «Классік» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Осташ», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1543,28 грн., у тому числі: 1460,72 грн. основного боргу, 8,06 грн. – 3% річних, 74,50 грн. – індексу інфляції.

В обґрунтування заявлених   вимог позивач посилається на те, що після поставки позивачем, відповідачу товару за накладною № YAL – 00132237 від 17.08.2007 року на суму 1460,72 грн., відповідачем не було оплачено вартість одержаного товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у  розмірі 1460,72 грн., та нараховані 3% річних та індекс інфляції.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи, відповідач відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

17.08.2007 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1460,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № YAL – 00132237  (а.с. 8).

Надалі, між сторонами було здійснено звірку взаємних розрахунків за період з 01.01.2007 року по 06.11.2007 року, відповідно до якого встановлено наявність у відповідача заборгованості у розмірі 1460,72 грн. Однак, відповідачем вказаний акт не підписано, але на акті міститься напис, відповідно до якого відповідач зазначив, що є нереалізований товар, просить зробити повернення.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі  1460,72 грн. або документальних доказів повернення товару позивачу на певну суму.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8,06 грн. – 3% річних, 74,50 грн. – індексу інфляції.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Пунктом 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст.. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти право чини, зокрема, між юридичними особами.

Крім того, п. 20  Інформаційного листа  Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 року «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» містить позицію наступного змісту.

Право чин вважається таким, що вчинений  у письмовій формі, якщо він відповідає вимогам ст.. 207 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, право чин вважається таким. Що вчинений  у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Право чин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Так, виходячи зі змісту вищенаведеного, суд не може прийняти до уваги видаткову накладну № YAL – 00132237 від  17.08.2007 року як правочин, який визначає відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань сторонами.

Отже, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 8,06 грн. – 3% річних, 74,50 грн. – індексу інфляції необґрунтованою, оскільки взаємовідносини сторін не врегульовані договором.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17.04.2008 року.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

З огляду на викладене, керуючись, ст.  ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.  

2.          Стягнути з ТОВ «Осташ» (м. Ялта, вул.. Блюхера, 22; м. Ялта, Промбаза, вул.. Блюхера, 22, банківські реквізити: рахунок № 2600401017865 в ВАТ «Кредобанк», МФО 324913, ЗКПО 34958772) на користь ПП «Классік» (м. Севастополь, с. Кача,   вул.. Первомайська, 10; 99011, м. Севастополь, вул.. Велика Морська, 21, главпоштамт, а/с 57, банківські реквізити: рахунок № 26000945157211 в СФ АБ «УСБ», МФО 324195, ЗКПО 32266045) 1460,72 грн. заборгованості.

3.          Стягнути з ТОВ «Осташ» (м. Ялта, вул.. Блюхера, 22; м. Ялта, Промбаза, вул.. Блюхера, 22, банківські реквізити: рахунок № 2600401017865 в ВАТ «Кредобанк», МФО 324913, ЗКПО 34958772) на користь ПП «Классік» (м. Севастополь, с. Кача,   вул.. Первомайська, 10; 99011, м. Севастополь, вул.. Велика Морська, 21, главпоштамт, а/с 57, банківські реквізити: рахунок № 26000945157211 в СФ АБ «УСБ», МФО 324195, ЗКПО 32266045)  96,55 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Осташ» (м. Ялта, вул.. Блюхера, 22; м. Ялта, Промбаза, вул.. Блюхера, 22, банківські реквізити: рахунок № 2600401017865 в ВАТ «Кредобанк», МФО 324913, ЗКПО 34958772) на користь ПП «Классік» (м. Севастополь, с. Кача,   вул.. Первомайська, 10; 99011, м. Севастополь, вул.. Велика Морська, 21, главпоштамт, а/с 57, банківські реквізити: рахунок № 26000945157211 в СФ АБ «УСБ», МФО 324195, ЗКПО 32266045) 111,69 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          В решті частини позовних вимог відмовити.

6.          Видати накази після набуття рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.