Рішення

від 24.05.2011 по справі 40/61пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/61пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.05.11 р.                                                                                 Справа № 40/61пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бондар В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи за позовом Обслуговуючого кооперативу „Автогаражне товариство „Берізка-1”, с. Софіївська Борщагівка

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТО-НАР ПЛЮС”, м. Донецьк

про зобов'язання виконати певні дії

за участю:

представників сторін:

від позивача: Журбенко Т.В. – голова правління

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Обслуговуючий кооператив „Автогаражне товариство „Берізка-1” звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТО-НАР ПЛЮС” про зобов'язання останнього забрати належне йому майно з приміщення позивача, яке було орендоване за договором оренди приміщення №05 від 011.07.09р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „за зазначеною адресою не проживає”. Місцезнаходження відповідача вказане в позовній заяві підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 12.04.11р.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

До відкриття судового засідання та початку розгляду спору по суті,  роз'яснення прав та обов'язків сторін, позивач уточнив свої позовні вимоги, а саме просить заборонити відповідачеві та його посадовим особам вчинювати певні дії – відчужувати та вивозити майно відповідача з території позивача ,яка знаходиться за адресою: 08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, чим змінює предмет і підстави позову одночасно.

За змістом приписів частини четвертої статті 22 ГПК України, зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви). Крім того, порушив процесуальні права відповідача щодо уточнення позовних вимог, оскільки не надіслав їх на адресу відповідача та не надав до суду доказів такого надіслання.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про уточнення позовних вимог.

Позивачем надана заява про застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача (згідно акту опису майна), що знаходиться на території позивача за адресою: 08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4.

Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд може забезпечити позов. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, і існує загроза його невиконання у майбутньому, оскільки відсутні докази припущення того, що майно, яке нібито залишилось у спірному приміщенні належить саме відповідачу, з урахуванням його індивідуальних ознак. Тому, у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову  у вигляді накладення арешту на майно відповідача (згідно акту опису майна), що знаходиться на території позивача за адресою: 08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4., слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.07.09р. між Обслуговуючим кооперативом „Автогаражне товариство „Берізка-1”, далі Орендодавець, та  товариством з обмеженою відповідальністю „Авант-А” (15.09.09р. перейменований в товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТО-НАР ПЛЮС”), далі  Орендар, було укладено договір №05 на оренду приміщення.

На виконання пунктів 1.1., 2.3., 2.4. сторони, з урахуванням строку дії договору, виконали його умови.

Відповідач у повному обсязі зобов'язання щодо внесення орендних платежів не виконав, припинив користуватися майном, яке було передано в оренду, а потім взагалі зник. Позивач застосував необхідні заходи щодо розшуку відповідача та досліджував майно, яке було залишено в орендованому приміщенні відповідачем (наказ по підприємству №10 від 03.11.10р.)

Отже, позивач просить зобов'язати відповідача забрати належне йому майно з приміщення позивача.

Судом досліджена правова норма, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди, що відповідає приписам ст.759 ЦК України та ст.283 ГК України.

Позивачем невірно визначено спосіб захисту порушеного права, так законодавством встановлено:

-          предмет позову – матеріально-правова вимога до відповідача, щодо якої суд повинен винести рішення. Ця вимога повинна нести правовий характер, тобто бути урегульована нормами матеріального права, а також бути підвідомчою суду. В процесі розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет позову. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на підставу позову;

-          підстава позову – обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правових відносин. Це не є доказами у справі. Підставу позову теж можна змінити.

-          у вирішенні наведеного питання господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співпадіння такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами;

-          у випадку невідповідності предмету позову способам захисту встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі (правова позиція Верхового суду України  викладена у постанові від 13.07.04р. у справі №10/732).

Фактичні обставини справи і докази на їх підтвердження свідчать про те, що позивачем відповідно до засобів доказування, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, недоведені обставини на підтвердження того, яке саме рухоме майно (рухомі речі, сукупність рухомих речей) за його індивідуально визначеними ознаками знаходиться у спірному приміщенні і належить на праві власності відповідачеві. Укладений між сторонами договір не містить таких застережень, у т.ч. укладені з цього приводу між сторонами додаткові угоди та акт приймання-передачі.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача забрати належне йому майно з приміщення позивача, яке було орендоване за договором оренди приміщення №05 від 011.07.09р., слід відмовити.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу відносяться на позивача згідно приписів статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.05.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 16, 759 ЦК України, ст. ст. 20, 202, 283 ГК України, ст. ст.42, 43, 22, 33, 36, 44, 49, 66, 82, 82-1, 84, частиною другою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Обслуговуючого кооперативу „Автогаражне товариство „Берізка-1” до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТО-НАР ПЛЮС” щодо зобов'язання останнього забрати належне йому майно з приміщення позивача, яке було орендоване за договором оренди приміщення №5 від 011.07.09р. - відмовити.

2.  Витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу  в сумі 236 грн. відносяться на позивача у справі - Обслуговуючий кооператив „Автогаражне товариство „Берізка-1”.

3.  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                               Підченко Ю.О.           

Повний рішення складено - 27.05.11р.