Ухвала

від 23.05.2011 по справі 13/325-10(33/64-10)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/325-10(33/64-10)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

У Х В А Л А

23.05.2011                                                                                  Справа № 13/325-10(33/64-10)  

             Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,

суддів – Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

                     розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2011р. у справі № 13/325-10 (33/64-10)

                    за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Апогей-Дніпро”, м. Дніпропетровськ

           до публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ

           третя особа - комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, м. Дніпропетровськ        

           про усунення перешкод в користуванні приміщенням,

                                                              ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні приміщенням, що знаходиться по вул. Перемоги, 50 у м. Дніпропетровську.

           В межах провадження у справі ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2011  року у справі № 13/325-10 (33/64-10) (колегія суддів: Первушин Ю.Ю., Суховаров А.В., Красота О.І.) було прийнято справу до свого провадження, призначено її розгляд у судовому засіданні та витребувано у позивача, відповідача, прокуратури та третьої особи додаткові документи.

           З ухвалою господарського суду відповідач не погодився та звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив змінити ухвалу господарського суду та відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування від ПАТ КБ „Приватбанк” наступних документів:

- рішення третейського суду від 02.03.2009 року,

- виконавчого документу, на підставі якого було зареєстроване право власності за відповідачем,

- оригіналу технічного паспорту на приміщення відповідача,

- оригіналів правовстановлюючих документів.

           При цьому  скаржник вказав, що витребувані документи не мають жодного відношення до приміщень по суті судового спору.

           Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали господарського суду.

           Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування  господарським судом норм права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційною інстанцією, виходячи з наступного:

           Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.   

           Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

           Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону, тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.   

                Вказана норма узгоджується з вимогами до ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, прямо передбачених цим Кодексом та перелік яких визначений вказаною нормою.

                 Проте, статтею 38 Господарського процесуального кодексу України (витребування доказів) не передбачено можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про витребування доказів у справі.

                 Відтак, виходячи з системного аналізу змісту ст. 38 та ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України зазначена вище ухвала від 01.04.2011р. є такою, що взагалі не підлягає апеляційному оскарженню.

                 Колегія враховує, що Верховний Суд України також дотримується наведеної правової позиції щодо недопустимості апеляційного перегляду ухвал місцевих господарських судів, якими не завершується провадження у справі та можливість оскарження яких не передбачена чинним Господарським процесуальним кодексом України (п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 №8,   інформаційний лист ВСУ від 10.09.2008 №3.2.-2008).

                 За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала господарського суду про витребування доказів у справі не підлягає оскарженню в апеляційному порядку та відмовляє в прийнятті апеляційної скарги відповідача на вказану ухвалу суду.

                 На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 99, 106 ГПК України,  суд   

                                                   У Х В А Л И В:

       Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”. Апеляційну скаргу і додані до неї матеріали повернути скаржнику.

                 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

            Головуючий                                                                              І.В.Тищик           

            Судді:                                                                                         Т.А.Верхогляд

                                                                                                                Л.М.Білецька