Постанова

від 24.05.2011 по справі 1/53-2009

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/53-2009

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

24.05.11                                                                                           Справа  № 1/53-2009

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів          - Кравчук Н.М.

          - Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу  Тернопільської обласної ради, м.Тернопіль  від 21.03.2011р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 04.03.2011р.  

у справі   № 1/53-2009

за позовом Зборівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м.Зборів, Тернопільської області  

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільська обласна рада, м.Тернопіль

до відповідача Озернянської сільської ради, с.Озерна Зборівського району, Тернопільської області

про  скасування рішення Озернянської сільської ради та визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Наконечний Б.Я. - представник

від третьої особи: не з‘явився

Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Позивач та третя особа явку повноважного представника в судове засідання жодного разу не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням  господарського суду Тернопільської області  від 04.03.2011р. у справі №1/53-2009 (суддя Чопко Ю.О.) в частині визнання за Тернопільською обласною радою права власності на приміщння Озернянської дільниці ветеринарної медицини позовні вимоги відхилені, а в частині  скасування рішення Озернянської сільської ради №1780 від 05.03.2010р. «Про визнання  права власності  на будівлю Озернянської  ветеринарної дільниці»- провадження у справі припинено. При цьому, стягнено з Озернянської сільської ради  на користь Зборівської районної державної лікарні ветеринарної медицини 28,33грн. державного мита та 78,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Тернопільська обласна рада оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального  права. Зокрема, третя особа просить рішення скасувати і  прийняти нове рішення про задоволення  позовних вимог в частині визнання за Тернопільською обласною радою права власності на приміщення Озернянської дільниці ветеринарної медицини. Скаржник зазначає, що приймаючи рішення у справі господарський суд Тернопільської області неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та невірно застосував норми матеріального права.

У заяві  від 22.03.2011р. про приєднання до апеляційної скарги Зборівська районна  державна лікарня ветеринарної медицини зазначає, що приєднується до апеляційної скарги Тернопільської обласної ради, оскільки вважає  оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу від 26.04.2011р.  (вх.№3509 від 26.04.2011р.) Озернянська сільська рада та її представник у судовому засіданні спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просять апеляційну скаргу Тернопільської обласної ради  залишити без задоволення, а  оскаржуване рішення залишити без змін.

Інші письмові пояснення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Тернопільська обласна рада у заяві від 21.04.2011р. (вх. №3506 від 26.04.2011р.)  та Зборівська  районна державна лікарня ветеринарної медицини у заяві №45 від 18.05.2011р. (вх.№4263 від 23.05.2011р.) просять розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача та третьої особи.

Враховуючи наведене, колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи, у відповідності до ст.75 ГПК України, оскільки ухвалою суду від 26.04.2011р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та оцінивши докази, заслухавши пояснення представника  відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 04.03.2011р. у справі №1/53-2009 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Зборівська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Озернянської сільської ради про скасування рішення Озернянської сільської ради №1780 від 5 березня 2010р., про визнання за Тернопільською обласною радою права власності на будівлю Озернянської ветеринарної дільниці і про зобов'язання Озернянської сільської ради видати свідоцтво про право власності на цю будівлю.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Озернянська  сільська рада 05.03.2010р. прийняла рішення №1780 «Про визнання права власності на будівлю Озернянської ветеринарної дільниці Зборівського району»яким відмовлено Тернопільській обласній раді у видачі свідоцтва про право власності  на будівлю по вул.Б.Хмельницького,71 в с.Озерна Зборівського району Тернопільської області, що перешкоджає раді зареєструвати право власності на це нерухоме майно в Зборівському районному бюро технічної інвентаризації згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно і подальшій реалізації права на відчуження майна на підставі рішення сесії Тернопільської обласної ради № 727 від 20 серпня 2009 року «Про надання дозволів на продаж майна об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області».

Як встановлено судом першої інстанції, спірна будівля по вул.Б.Хмельницького,71 в с.Озерна Зборівського району Тернопільської області зводилася в 1960х роках, про що свідчить технічний паспорт будівлі та з липня 1964 року і до тепер перебуває на балансі Зборівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, про що свідчить довідка цієї установи (а.с.19).

Рішенням від 16 липня 1992р. Тернопільська обласна рада включила відділ ветеринарії до переліку об'єктів комунальної власності області (п.1).  Рішенням від 17 січня 1997р. №108 Тернопільська обласна рада повторно включила до переліку об'єктів комунальної власності області районні підприємства державної ветеринарної медицини з підпорядкованими їм дільничними установами.

Зборівська районна державна лікарня ветеринарної медицини є державною організацією (установою, закладом).  Відповідно до ч.1 статті 141 Господарського кодексу України майно, закріплене за державними установами і організаціями, належить до державного майна.  В силу положень ч.4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов"язки можуть виникати безпосередньо з актів органів державної влади.

8 жовтня 2004 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №699-р "Про передачу у державну власність цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини" (далі –Розпорядження Кабінету Міністрів України), в якому сказано: «Прийняти пропозицію Мінагрополітики та місцевих рад Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Тернопільської, Харківської та Чернігівської областей про передачу цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Міністерства згідно з додатками 1-6.»В Додатку 4 "Перелік установ ветеринарної медицини Тернопільської  області, цілісні майнові комплекси яких передаються із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Мінагрополітики",  згадано також Зборівську районну лікарню ветеринарної медицини.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів державної виконавчої влади (Стаття 113 Конституції України).  Його постанови і розпорядження, видані в межах компетенції, є обов"язковими до виконання (Стаття 117 Конституції України).

В силу положень пункту 5 Статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України "здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону".

Зокрема, Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" встановлює повноваження Кабінету Міністрів України в сфері передачі об'єктів права комунальної власності у державну власність.  Відповідно до статей 2 і 5 Закону, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів з комунальної у державну власність.  Стаття 5 Закону встановлює порядок прийняття рішень про передачу об'єктів комунальної власності у державну власність.  

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що  будівля по вулиці Б. Хмельницького, 71 в селі Озерна Зборівського району Тернопільської області за пропозицією місцевих рад Тернопільської області і в результаті погодження Кабінетом Міністрів України була переданою 08 жовтня 2004 року із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст (комунальної власності) у державну власність як складова частина цілісного майнового комплексу Зборівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, структурним підрозділом якої є Озернянська дільниця ветеринарної медицини Зборівського району. Отже, у відповідача не було законних підстав для оформлення права комунальної власності територіальних громад Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради за третьою особою та видання їй свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Крім цього, позивач просить визнати право власності на нерухоме майно за третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, обравши способом захисту цивільних прав та інтересів визнання права та визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Оскільки у відповідності до ч. 1, ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної І особи і у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а позивач просить задоволити позовні вимоги на користь третьої особи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в частині визнання права власності на спірну будівлю та зобов'язанні видати свідоцтво про право власності на спірну будівлю.

Щодо вимог позивача про скасування рішення Озернянської сільської ради №1780 від 5 березня 2010р., то в цій частині позову господарський суд Тернопільської області правомірно припинив провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки назване рішення було скасоване рішенням Озернянської сільської ради №1822 від 20.06.2010р., а отже відсутній предмет спору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно  до законодавства  повинні бути  підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись  іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання права власності за Тернопільською обласною радою на будівлю по вул.Б.Хмельницького,71 в с.Озерна Зборівського району Тернопільської області.

Щодо доводів скаржника про порушення господарським судом Тернопільської області норм процесуального права, зокрема безпідставне відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. У відповідності до ст.77 ГПК України, Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;  неподання витребуваних доказів;  необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. При цьому, даний перелік підстав не є вичерпний і відкладення розгляду справи є право суду, а отже суд самостійно, в межах встановлено строку для розгляду спору, може відкладати розгляд справи.

Посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема не дослідження обставин щодо будівництва спірної будівлі, а також недоведеності передачі спірної будівлі з комунальної у державну власність, спростовуються матеріалами справи та висновками зробленими  в рішенні суду. При цьому, фінансування видатків на утримання лікарні ветеринарної  медицини здійснюється  з державного бюджету, що свідчить про фактичне прийняття лікарні з комунальної  у державну власність.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому  відсутні підстави  для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 04.03.2011 року у справі №1/53-2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу Тернопільської обласної ради залишити без задоволення.

2.          Постанова  набирає законної сили з дня її прийняття та  може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути в господарський суд Тернопільської  області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 25.05.2011р.