Постанова

від 20.05.2011 по справі 2а/1570/1427/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/1427/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року                                                                                                     

 Одеський окружний адміністративний суд у складі:

                     головуючого судді       Вовченко O.A.,

     секретар судового засідання       Таратунської М. В.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом  Татарбунарського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів у розмірі 939 грн. 65 коп., -

                                                              В С Т А Н О В И В :

      Татарбунарський районний центр зайнятості, 14 лютого 2011 року звернувся в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів у розмірі 1539 грн. 65 коп.

        В обґрунтування позовних вимог, в позові зазначено, що на підставі наданої до центру зайнятості ОСОБА_1, заяви від 18.09.2007 року, останній надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. ОСОБА_1, перебувала на обліку в Татарбунарському районному центрі зайнятості як безробітна з 18.09.2007 року по 18.07.2008 року. З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, встановлено, що ОСОБА_1, є фізичною особою підприємцем з 27 жовтня 2004року, проте в заяві про надання статусу безробітного не зазначила, що вона зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності. За період з 18.09.2007 року по 18.07.2008 року, відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 1539 грн. 65 коп. 20.08.2010 року директор Татарбунарського районного центру зайнятості видав наказ № 9 про повернення коштів, виплачених, як допомога, що становить суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 18.09.2007 року по 18.07.2008 року. 31.08.2010 року, відповідач отримала від центру зайнятості повідомлення про прийняте рішення директором Татарбунарського районного центру зайнятості, в якому також зазначалося про необхідність повернення коштів протягом 15 днів однак добровільно не сплатила.

          20.04.2011 року до суду від представника позивача за довіреністю ОСОБА_2 надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просить зменшити суму позовних вимог, в зв’язку з частковою сплатою відповідачем незаконно отриманих коштів на розрахунковий рахунок  Татарбунарського районного центру зайнятості в загальній сумі 600,00 грн. та враховуючи вищевикладене, в заяві про зміну позовних вимог позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 939,65 грн. (а.с.28)

       В судове засідання  представник від позивача  не зявився, проте подав заяву про розгляд справи за відсутності представника Татарбунарського районного центру зайнятості (а.с.27).

        Відповідач -  ОСОБА_1 –до суду неодноразово не з’являлася, про дату та час судових засідань повідомлялася належним чином.

       Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.  

       Відповідно до пп. б ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»,  в  Україні  до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах,  які  самостійно  забезпечують  себе  роботою, включаючи підприємців.

       ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області  з 27 жовтня 2004 року, що підтверджено Довідкою з ЄДР  (а.с. 8).

       Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

       Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено види забезпечення: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю.

          ОСОБА_1, 18.09.2007 року звернулася до Татарбунарського районного центру зайнятості з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій                   ОСОБА_1, заяві про надання статусу безробітного від 18.09.2007 року зазначено, що вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с. 7).

        Згідно  поданої заяви ОСОБА_1, Татарбунарський районний центр зайнятості надав відповідачу статус безробітної та призначив допомогу по безробіттю.

         З матеріалів справи вбачається, що відповідачу виплачено за період з 18.09.2007 року по 18.07.2008 року 1539 грн. 65 коп

         18.07.2008 року, згідно  наказу НТ № 080718 (а.с.9), відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. пп.13 п.1 ст.31 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Татарбунарським районним центром зайнятості 19.08.2010 року було проведено розслідування страхових внесків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за результатами розслідування було складено відповідний акт №102 (а.с.10), яким встановлено, що ОСОБА_1 в день отримання статусу безробітної 18.09.2007 року не повідомила про те, що з 27.10.2004 року вона зареєстрована підприємцем і на день надання статусу підприємницька діяльність не припинена. Зазначений факт підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8).

         Відповідно до ч. 3 ст. 46 та ч.15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

         Дата внесення до Єдиного  державного  реєстру  запису   про проведення  державної   реєстрації   припинення   підприємницької діяльності   фізичною  особою  -  підприємцем  є  датою  державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

         До витягу з Єдиного державного реєстру стосовно фізичної особи-підприємця можуть вноситись наступні відомості про стан фізичної особи-підприємця:  зареєстровано; в стані припинення; підприємницької діяльності - внесено рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, судове рішення про визнання фізичної особи-підприємця банкрутом або судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язане з її банкрутством; припинено - проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

        Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 8), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця відсутній.

        Таким чином, на момент отримання статусу безробітної, ОСОБА_1, не здійснила обов’язкові заходи для припинення державної реєстрації підприємницької діяльності передбачені в ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», а отже, і не мала права перебувати у статусі безробітної та права на отримання допомоги по безробіттю.

         Відповідно до наказу Татарбунарського районного центру зайнятості № 9 від 20.08.2010 року відповідача зобов’язано повернути кошти наданої допомоги по безробіттю в сумі 1539 грн. 65 коп. (а.с. 12).

        31.08.2010 року відповідач отримала копію наказу Татарбунарського районного центру зайнятості № 9 від 20.08.2010 року щодо стягнення незаконно отриманих коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 1539 грн. 65 коп., що підтверджується підписом відповідача на листі від 20.08.2010 року № 366/03/10 (а.с.11), проте кошти в сумі 1539 грн. 65 коп. відповідачем були сплачені частково, а саме: в розмірі 600,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 29-32).

        Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

       Відповідно до ч. 1 ст.  71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

       Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює  докази,  які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

       Враховуючи вище викладене, а також що позивачем  доведено, що ОСОБА_1, набула статус безробітного та отримувала допомогу по безробіттю в порушення приписів діючого законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами, та  підлягають частковому задоволенню.                          

       Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України,  суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Татарбунарського районного центру зайнятості - задовольнити.     

        Стягнути з ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Татарбунарського районного центру зайнятості до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: р/р. 37179304900475, одержувач Татарбунарський районний центр зайнятості, код 20949410,  ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, кошти витрачені на виплату допомоги по безробіттю в розмірі 939 (дев’ятсот тридцять дев’ять) гривен 65 копійок.

         Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею  20 травня 2011 року

                      Суддя                                                                         Вовченко O.A.