Постанова

від 20.05.2011 по справі 2а/2570/2352/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                 Справа №  2а/2570/2352/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                  16 травня 2011 р.                                                                                           м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                                                                      Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря                                                                        Маруфенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Багатопрофільного приватного підприємства «Фірма «Номінал» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

28.04.2011 року Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі – ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до Багатопрофільного приватного підприємства «Фірма «Номінал» (далі-БПП «Фірма «Номінал») та просить стягнути з відповідача заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 9967,93 грн. та заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1499,60 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства. Але відповідач несвоєчасно та не повному обсязі сплачує податки до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Про БПП «Фірма «Номінал» (ідентифікаційний код-22826261) включено відомості про юридичну особу Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 11.06.2007 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.03.2011 року  (а.с.5).

Як платник податків Про БПП «Фірма «Номінал» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові з 23.02.1996 року за № 5670, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 08.05.2007 року № 312/10/29-037 (а.с.6).

Відповідач має такі розрахункові рахунки: № 26001300000087, Банк «Демарк», відкритий 01.01.1998 року, МФО 353575; № 26001300000087, Банк «Демарк», відкритий 26.02.1996 року, МФО 353575, що підтверджується службовою запискою від 05.04.2011 року № 736 (а.с. 15).

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

БПП «Фірма «Номінал» має заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 9967,93 грн. та заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1499,60 грн., що підтверджується довідкою ДПІ у м. Чернігові від 05.04.2011 року (а.с. 4).  

Судом встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 9967,93 грн. виникла на підставі:

-          самостійно поданих відповідачем декларацій № 210572 від 19.01.2011 року, за якою нараховано 903,00 грн., № 187371 від 21.12.2010 року, за якою нараховано 5612,00 грн.,  № 187425 від 21.12.2010 року, за якою нараховано 580,00 грн. (а.с. 11,12);

-           податкових повідомлень-рішень № 0022871520/0 від 03.12.2010 року на суму 2306,98 грн., № 0022881520/0 від 03.12.2010 року на суму 415,00 грн., № 0024451520/0 від 29.12.2010 року на суму 170,00 грн., які отримані представником відповідача, про що свідчать відмітки про вручення на корінцях рішень (а.с. 13,14).

Також за відповідачем на поточний період рахувалась переплата в розмірі 19,05 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості по податку на додану вартість становить 9967,93 грн. ((5612,00 грн. + 580,00 грн. + 2306,98 грн. + 415,00 грн. + 170,00 грн.-нараховано) – 19,05 грн.-переплати = 9967,93 грн.).

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1499,60 грн. виникла на підставі самостійно поданих відповідачем декларацій № 20813 від 29.03.2010 року, за якою підлягало сплаті за листопад 2010 року 379,05 грн. та за грудень 2010 року 379,05 грн.,  № 1820 від 26.01.2011 року, за якою підлягало сплаті за січень 2011 року 379,05 грн. та за лютий 2011 року 379,05 грн. (а.с. 7,8,9-10).

За відповідачем на поточний період рахувалась переплата в розмірі 16,60 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості по земельному податку з юридичних осіб становить 1499,60 грн. ((379,05 грн. + 379,05 грн. + 379,05 грн. + 379,05 грн.-нараховано) – 16,60 грн.-переплата = 1499,60 грн.).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов’язання по земельному податку, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 передбачає, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/1657 від 24.12.2010 року, яка отримана представником відповідача 08.02.2011 року, що підтверджується відміткою про вручення на зворотньому повідомленні (а.с. 16).

Друга податкова вимога не направлялась, оскільки на момент настання строків її винесення Закон України Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність, а Податковий кодекс України, що набрав чинності з 01.01.2011 року передбачає направлення лише однієї податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржена.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 9967,93 грн. та заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1499,60 грн.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави  заходи  щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платників у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У частинах 3, 4 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Багатопрофільного приватного підприємства «Фірма «Номінал» про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Багатопрофільного приватного підприємства «Фірма «Номінал» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Багатопрофільного приватного підприємства «Фірма «Номінал» (Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Любецька,33, ідентифікаційний код-22826261): № 26001300000087, Банк «Демарк», МФО 353575; № 26001300000087, Банк «Демарк», МФО 353575:

- заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 9967 (дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят сім) грн. 93 коп. до Державного бюджету, код 14010100, на р/р 31110029700002, код 22825965, банк: ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592;

- заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1499 (одна тисяча чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 60 коп. до місцевого бюджету, код 13050100, на р/р 33218811700002, код 22825965, банк: ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                  Ткаченко О.Є.