Ухвала

від 10.05.2011 по справі 2а-4486/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4486/10/2670 Головуючий у 1-й ін станції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Троян Н .М.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київськог о апеляційного адміністрати вного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердох ліб В.А.,

при секретарі - Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Поді льському районі м. Києва на по станову Окружного адміністр ативного суду м. Києва від 26 ли стопада 2010 року в справі за по зовом Державної податкової і нспекції у Подільському райо ні м. Києва до Товариства з обм еженою відповідальністю фір ми «ТехНова»та Концерну «Ене ргопромінвест»про стягненн я в дохід держави коштів отри маних за нікчемним правочино м у розмірі 15 000 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інсп екція у Подільському районі м. Києва, звернулася до Окружн ого адміністративного суду м. Києва з позовом до ТОВ фірм и «ТехНова», Концерну «Енерг опромінвест»про стягнення в дохід держави коштів отрима них за нікчемним правочином у розмірі 15 000 000 грн.

Постановою Окружного адмі ністративного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року в задов оленні позовних вимог відмо влено.

Не погоджуючись з зазначен им судовим рішенням ДПІ у Под ільському районі м. Києва по дало апеляційну скаргу , в як ій просить скасувати постан ову суду першої інстанції , як таку ,що постановлена з пору шенням норм матеріального та процесуального права та ухв алити нове рішення , яким зад овольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення су дом першої інстанції,норм пр оцесуального права при пост ановленні судового рішення від 26.11.2010 року, а саме не витребу вано та не досліджено судом п ершої інстанції висновок су дово - економічної експертиз и від 17.08.2010 року №6333/6334/10-10 в зв»язку з чим оскаржувана постанов а підлягає скасуванню.

Також апелянт в апеляційн ій скарзі зазначає, що підста вою для заявлених вимог є вис новок про нікчемність авторс ького договору, укладеного м іж відповідачами, за наявніс тю умислу відповідача-2 на укл адання договору завідомо суп еречного інтересам держави і суспільства. Позивачем стве рджується, що укладена між ві дповідачами господарська оп ерація є безтоварною, в резул ьтаті якої занижуються подат кові зобов'язання з ПДВ і пода тку на прибуток та створюєть ся можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства, та є такою, що порушує п ублічний порядок.

Представники відповідачі в проти апеляційної скарги заперечували посилаючись н а те ,що за результатами подат кової перевірки не було прий нято податкових повідомлень - рішень, не надано суду доказ ів визнання авторського дого вору недійсним в судовому по рядку, висновки податкового органу про безтоварність гос подарської операції є безпід ставними, оскільки договір ф актично виконаний сторонами . Також зазначили,що доказами які підтверджують виконання авторського договору є копі я акту приймання-передачі, по даткова накладна, докази спл ати за договором, рішення про реєстрацію авторського дого вору, копія висновку комісій ного експертного дослідженн я у сфері інтелектуальної вл асності, які були надані суду .

Заслухавши, суддю-доповід ача, пояснення представникі в сторін, перевіривши матері али адміністративної справи в тому числі і «Висновок №633/6334 /10-19 судово-економічної експер тизи у кримінальній справі № 77-00166»від 17.08.2010 року та доводи апе ляційної скарги, колегія суд дів вважає, що апеляційна ска рга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції в становлено, що в період з 31.08.2009р . по 09.10.2009р. ДПІ у Подільському ра йоні м. Києва було проведено п ланову виїзну перевірку ТОВ фірма «ТехНова»з питань дотр имання вимог податкового, ва лютного та іншого законодавс тва за період з 01.10.2007р. по 31.03.2009р., пр о що складено Акт №177/23-205/24100060 від 23. 10.2009р.(а.с. 102-127).

За результатами перевірк и складено також додаток №3 до акту перевірки, де проведено аналіз фінансово-господарсь кої діяльності ТОВ фірма «Те хНова»та опрацювання встано влених ризикових (які мають о знаки нікчемних правочинів) операцій (а.с. 26-33).

ТОВ фірма «ТехНова»зареєс трована районною у м. Києві де ржавною адміністрацією 21.11.1996р ., у 2006 та 2009р.р. отримала ліцензії на виробництво електричної енергії та виробництво тепло вої енергії на теплоелектроц ентралях та установках з вик ористанням нетрадиційних аб о поновлювальних джерел енер гії.

Концерн «Енергопромінвест »(код 30217970) зареєстровано Печер ською районною у м. Києві держ авною адміністрацією 21.12.1998 рок у за №10711200000002759. Взято на податкови й облік ДПІ у Подільському ра йоні м. Києва 05.01.1999 року за №614, юри дична (фактична) адреса: м. Киї в, вул. Спаська, 24/15. Директором п ідприємства значився ОСОБ А_2.

10.11.2008р. між Концерном «Енерг опромінвест»(продавець) та Т ОВ фірма «ТехНова»(покупець) укладено авторський договір №10/11-2008р. (відчуження виключних майнових прав автора), щодо пр идбання твору «Автоматизова на система управління проект ами в енергогенеруючій компа нії» вартістю 15 000 000 грн. з враху ванням ПДВ.Сторонами в за значеному договорі було пер едбачено ,що покупець зобов» язаний був сплатити за товар до 31.03. 2009 року (а.с.11-17) .

30.03.2009р. сторонами авторсько го договору було укладеного акт прийому-передачі у власн ість виключних прав майнових прав автора, від імені продав ця акт підписаний директором ОСОБА_2

Також, 31.03.2009р. Концерном «Ен ергопромінвест»було видано ТОВ фірма «ТехНова»податков у накладну №6 з нарахованою су мою ПДВ в розмірі 2 500 000 грн. за по ставку товару (а.с.18).

Позивач вважає, що покупець не здійснив оплату за твір, а тому станом на 31.03.2009р. на підпри ємстві обліковується кредит орська заборгованість по вза ємовідносинам з Концерном «Е нергопромінвест»на суму 15 000 000 грн. (у т.ч. ПДВ 2 500 000,0 грн.), що свідч ить про фіктивність зазначен ої операції.

На спростування зазначено ї обставини відповідачем 1 в х оді розгляду справи були над ані платіжні доручення №1027 ві д 28.05.2009р. на суму 645 000 грн. та №1088 від 09.06.2009р. на суму 14 355 000 грн., які підтв ерджують оплату за відчуженн я майнових прав автора на тві р(а.с.77).

Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності н адано висновок №06/09 від 2009р. комі сійного дослідження у сфері інтелектуальної власності, я ким підтверджено економічну ефективність твору «Автомат изована система управління п роектами в енергогенеруючій компанії».

Також в матеріалах справи н аявна копія рішення Державно го департаменту інтелектуал ьної власності Міністерств а освіти і науки України від 09.07.2009р. про реєстрацію авторськ ого договору щодо передачі п рав Концерну «Енергопромінв ест»(а.с.80).

Згідно заяви за ф. 1-ОПП від 14.04 .2009р. Концерну «Енергопромінв ест»змінено керівника підпр иємства та призначено ОСОБ А_5 на підставі наказу Конце рну «Енергопромінвест»№1-к в ід 02.02.2009р. про призначення на по саду виконавчого директора п очинаючи з 02.02.2009р.

Згідно заяви за ф. 1-ОПП від 05.06.2009р. Концерну «Енергопромін вест»змінено керівника підп риємства та призначено викон авчим директором ОСОБА_6 н а підставі Протоколу №16 загал ьних зборів учасників Концер ну «Енергопромінвест»від 19.05. 2009р.

В додатку до акту перевірки зазначено, що згідно службов ої записки ГВПМ ДПІ у Подільс ькому районі м. Києва №769/23-7 від 0 5.10.2009р., якою повідомлено, що в ре зультаті відпрацювання Конц ерну «Енергопромінвест», бул о відібрано пояснення директ ора ОСОБА_6, який повідоми в, що зареєстрував підприємс тво за грошову винагороду. Пі сля реєстрації підприємства , жодного відношення до здійс нення фінансово-господарськ ої діяльності зазначеного пі дприємства не мав, документі в бухгалтерського та податко вого обліку не складав та не п ідписував, грошовими коштами та печаткою не користувався .

Згідно службової записки ГВПМ ДПІ у Подільському райо ні м.Києва №825/26-7 від 22.10.2009р. якою по відомлено, що в результаті ві дпрацювання було відібрано п ояснення керівника Концерну «Енергопромінвест»ОСОБА _2, який пояснив, що з 06.12.1998р. по 02. 02.2009р. перебував на посаді Гене рального директора Концерну «Енергопромінвест», в його ф ункціональні обов'язки входи ло загальне керівництво підп риємством, підписання первин них та звітних документів. На запитання щодо ознайомлення з авторським договором №10/11-2008 в ід 10.11.2008 року, додатком №1, актом № 1 прийому - передачі у власніст ь виключних прав, а також пода тковою накладною №6 від 31.03.2009р. в ін зазначив, що він не складав та не виконував авторський д оговір, первинні документи н е підписував, також не уповно важував це робити інших осіб від свого імені.

Позивач вважає, що фінансо во-господарська діяльність К онцерну «Енергопромінвест» без уповноваженої особи - дир ектора підприємства ОСОБА _2 не може враховуватись при нарахуванні зобов'язань між контрагентами, оскільки дія льністю Концерну «Енергопро мінвест»щодо складення зазн аченого вище правочину займа лися особи, які не мають до вка заного підприємства відноше ння, що свідчить про протипра вний характер діяльності. От же, на думку Позивача, правочи н між ТОВ фірмою «ТехНова»та Концерном «Енергопромінвес т»порушуює публічний порядо к, оскільки спрямований на не законне заволодіння майном ( коштами) держави.

Відмовляючи в задоволе нні заявлених вимог , суд перш ої інстанції виходив з насту пних обставин у справі .

Відповідно до ст.228 ЦК Ук раїни, правочин вважається т аким, що порушує публічний по рядок, якщо він спрямований н а порушення конституційних п рав і свобод людини і громадя нина, знищення, пошкодження м айна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Ре спубліки Крим, територіально ї громади, незаконне заволод іння ним.

Наслідки визнання господа рського зобов'язання недійсн им, як такого, що вчинено з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави та суспільс тва регламентовані ст. 208 ГК Ук раїни.

Так, згідно ч. 1 ст. 208 Господарс ького кодексу України, якщо г осподарське зобов'язання виз нано недійсним як таке, що вчи нено з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі в иконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується вс е одержане ними за зобов'язан ням, а у разі виконання зобов'я зання однією стороною з друг ої сторони стягується в дохо д держави все одержане нею, а т акож все належне з неї першій стороні на відшкодування од ержаного.

Суд першої інстанції ,зазна чає ,що що для висновку про ні кчемність правочину ,вчинен ого з метою ,яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства має бути довед еним умисел суб»єкта(суб»єк тів) господарювання на вчине ння такого правочину (господ арського зобов»язання ),намі р сторін(сторони) угоди на ух илення від оподаткування пр ибутків , відсутність необхі дних умов для досягнення рез ультатів відповідної підпр иємницької діяльності в сил у відсутності управлінсько го , технічного персоналу , осн овних коштів , виробничих акт ивів ,безтоварність операцій ,тощо.

Законом України "Про подато к на додану вартість" передба чено, що податковий кредит - це сума, на яку платник под атку має право зменшити пода ткове зобов'язання звітного періоду, визначеного цим Зак оном.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 в ищевказаного Закону України податковий кредит звітного періоду складається із сум п одатків, сплачених (нарахова них) платником податку у звіт ному періоді у зв'язку з придб анням товарів (робіт і послуг ), вартість яких відноситься д о складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону У країни визнає датою виникнен ня права платника податку на податковий кредит дату спис ання коштів з банківського р ахунку платника податку в оп лату товарів (робіт і послуг) а бо дату отримання податкової накладної.

Податковим законодавством чітко передбачено, що податк ова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а тако ж право покупця на включення до податкового кредиту витр ат по сплаті податку на додан у вартість.

Право платника податку (пок упця) на включення до податко вого кредиту сум податку на д одану вартість, сплаченого у зв'язку з придбання товарів (р обіт, послуг), кореспондуєтьс я з обов'язком платника подат ку (продавця) утримати та пере рахувати до бюджету відповід ні суми податку.

Підпунктом 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додан у вартість" визначено, що дато ю виникнення податкових зобо в'язань з продажу товарів (роб іт, послуг) вважається дата за рахування коштів від покупця на банківський рахунок плат ника податку як оплата товар ів (робіт, послуг), що підлягаю ть продажу або дата відванта ження товарів.

Судом також зазначено, що ц им же Законом України, а саме: п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 встановлено, що до податкового кредиту не дозв оляється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що н е підтверджені податковими н акладними чи митними деклара ціями. У разі, коли на момент п еревірки платника податку по датковим органом, суми подат ку попередньо включені до ск ладу податкового кредиту, за лишаються непідтвердженими зазначеними вище документам и, тоді платник податку несе в ідповідальність у вигляді фі нансових санкцій, встановлен их законодавством України, н арахованих на суму податково го кредиту, не підтверджену д окументами.

З викладеного суд першої ін станції робить висновок, що в итрати по сплаті податку на д одану вартість не включаютьс я до складу податкового кред иту лише у разі відсутності п одаткової накладної, тобто і нших підстав для не включенн я до складу податкового кред иту витрат по сплаті податку на додану вартість законом н епередбачено.

Відповідно до ч. 1 ст.207 Господ арського кодексу України гос подарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, а бо вчинено з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, або укладе но учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської ко мпетенції (спеціальної право суб'єктності), може бути на вим огу однієї із сторін, або відп овідного органу державної вл ади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма закону н едійсність господарського з обов'язання пов'язує з наступ ним: - невідповідністю його зм істу вимогам закону; - наявніс тю мети, що за відомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства; - укладенням учасника ми господарських відносин з порушенням хоча б одним із ни х господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктно сті).

За вимогами цивільного з аконодавства існує презумпц ія правомірності правочину ( ст. 204 ЦК України). Якщо недійсні сть правочину прямо не встан овлена законом, але одна із ст орін або інша заінтересована особа заперечує його дійсні сть на підставах, встановлен их законом, такий правочин мо же бути визнаний судом недій сним (оспорюваний правочин). Д о оспорюваних правочинів нал ежить зокрема фіктивний прав очин, який вчинено без наміру створення правових наслідкі в, які обумовлювалися цим пра вочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним ( ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК Ук раїни правочин вважається та ким, що порушує публічний пор ядок, якщо він був спрямовани й на порушення конституційни х прав і свобод людини і грома дянина, знищення, пошкодженн я майна фізичної або юридичн ої особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіал ьної громади, незаконне заво лодіння ним. Правочин, який по рушує публічний порядок, є ні кчемним.

В ході розгляду справи пози вачем не надано доказів укла дання Концерном «Енергопром інвест»фіктивної угоди з ТОВ фірма «ТехНова».

Позивачем також не надано д оказів порушення конституці йних прав чи свобод людини і г ромадянина, знищення, пошкод ження майна фізичної або юри дичної особи, держави, Автоно мної Республіки Крим, терито ріальної громади, незаконног о володіння ним внаслідок ук ладання та виконання відпові дачами у даній справі по авто рському договору №10/11-2008р. від10.11. 2008 року.

Надання податковому орган у належним чином всіх оформл ених документів, передбачени х законодавством про податки та збори, з метою одержання по даткової вигоди є підставою для її одержання, якщо податк овим органом не встановлено та не доведено, що відомості, я кі містяться в цих документа х, неповні, недостовірні та (аб о) суперечливі, є наслідком ук ладення нікчемних правочині в або коли відомості ґрунтую ться на інших документах, нед ійсність даних в яких устано влена судом, (згідно Інформац ійного листа Вищого адмініст ративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010р.).

На підтвердження виконанн я авторського договору відпо відачем 1 було надано суду коп ію акту приймання-передачі, п одаткову накладну, докази сп лати за договором, рішення пр о реєстрацію авторського дог овору, копію висновку комісі йного експертного досліджен ня у сфері інтелектуальної в ласності, які підтверджують факт укладання та виконання авторського договору. Крім т ого, судом першої інстанції в становлено, що відповідач 2 на момент укладення договору т а видачі податкової накладно ї був зареєстрований платник ом ПДВ.

Відповідно до статті 10 Зако ну України "Про податок на дод ану вартість" та статей 1 і 4 Зак ону України "Про порядок пога шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам и" ведення податкового облік у покладено на кожного окрем ого платника податку. При цьо му такий платник несе самост ійну відповідальність за пор ушення правил ведення податк ового обліку. Зазначена відп овідальність стосується кож ного окремого платника подат ку і не може автоматично поши рюватися на третіх осіб, у том у числі на його контрагентів .

Виходячи з наведеного, пору шення, допущені одним платни ком податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за з агальним правилом не впливаю ть на права та обов'язки іншог о платника податків.

В ході розгляду справи в су ді першої інстанції , предста вником позивача було надано протоколи допиту керівника коцерну «Енергопромінвест» та копію вироку Подільського районного суду м. Києва,яким в изнано винним та засуджено ОСОБА_6 за ухилення від спла ти податків .Цим же вироком вс тановлено , що ОСОБА_6 з ме тою ухилення від сплати пода тків отримав від невстановл еної слідством особи статут ні документи та печатку вказ аного концерну і з цього часу почав виконувати обов»язки посадової особи - керівника названого концерну.Проте вир оком суду не встановлено при тягнення до кримінальної від повідальності вказаного кер івника концерну «Енергопром інвест»за укладення фіктивн ої угоди з Тзов «ТехНова»чи у хилення від сплати податків за такою угодою.

Зважаючи на вищевикладене , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про бе зпідставність позиції позив ача щодо визначення спірного правочину як такого, що уклад ений з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Госпо дарського кодексу України пе редбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійс ним як таке, що вчинено з метою , яка завідомо суперечить інт ересам держави і суспільства , то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобо в'язання обома сторонами - в до ход держави за рішенням суду стягується все одержане ним и за зобов'язанням, а у разі ви конання зобов'язання однією стороною з другої сторони ст ягується в доход держави все одержане нею, а також все нале жне з неї першій стороні на ві дшкодування одержаного. У ра зі наявності наміру лише у од нієї із сторін усе одержане н ею повинно бути повернено др угій стороні, а одержане оста нньою або належне їй на відшк одування виконаного стягуєт ься за рішенням суду в доход д ержави.

Санкції , встановлені ч.1 ст. 208 Господарського кодексу Ук раїни , не можуть застосовува тись за сам факт несплати по датків ,зборів (обов»язкових платежів) однією зі сторін до говору . За таких обставин пр авопорушенням є несплата под атків , а не вчинення правочин у . Для застосування таких сан кцій необхідною умовою є на явність умислу на укладення угоди з метою яка завідомо с уперечить інтересам держав и і суспільства , наприклад в чинення фіктивного правочин у з метою отримання права на валові витрати і податковий кредит або удаваного правоч ину з метою приховання ухил ення від сплати податків.

Відповідно до абзацу 1 ч . 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є п равочин, якщо його недійсніс ть встановлена законом (нікч емний правочин). У цьому разі в изнання такого правочину нед ійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, в изначено, що недійсний право чин не створює юридичних нас лідків, крім тих що пов'язані з його недійсністю.

Частина 1 ст. 228 ЦК України заз начає, що правочин вважаєтьс я таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямов аний на порушення конституці йних прав і свобод людини і гр омадянина, знищення, пошкодж ення майна фізичної або юрид ичної особи, держави, Автоном ної Республіки Крим, територ іальної громади, незаконне з аволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізн яє нікчемні та оспорювані пр авочини. Відмінність оспорюв аних правочинів від нікчемни х полягає в тому, що оспорюван і правочини припускають дійс ними, такими, що породжують ци вільні права та обов'язки. Про те, їхня дійсність може бути о спорена стороною правочину а бо іншою зацікавленою сторон ою у судовому порядку, тобто, в даному випадку існує виключ но судовий порядок (спеціаль ні правила) визнання правочи ну недійсним. Хоча позивач і в икористав в акті перевірки т акий термін, як «нікчемний пр авочин», позивач не звернув у ваги на те, що згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним правоч ином є правочин, недійсність якого встановлена законом. П озивачем не звернуто уваги н а те, що недійсність нікчемни х правочинів визначена безпо середньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність пр авочину, є приписи, які містят ься: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відпо відно з якою у разі недодержа ння вимоги закону про нотарі альне посвідчення односторо ннього правочину такий право чин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК Ук раїни, відповідно з якою у раз і недодержання сторонами вим оги закону про нотаріальне п освідчення договору такий до говір є нікчемним; у абзаці 1 ч . 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схва лення правочину, який вчинен о малолітньою особою за межа ми її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) ма лолітньої особи або одним з н их, з ким вона проживає, або оп ікуном, цей правочин є нікчем ним тощо.

Частиною 1 ст. 207 ГПК України, в становлено, що господарське зобов'язання, що не відповіда є вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо супереч ить інтересам держави і сусп ільства, або укладено учасни ками господарських відносин з порушенням хоча б одним з ни х господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктно сті), може бути на вимогу одніє ї із сторін, або відповідного органу державної влади визн ано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 ст. 207 ГК України вс тановлено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов' язання, яка самостійно або в п оєднані з іншими умовами зоб ов'язання порушує права та за конні інтереси другої сторон и або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умо ви типових договорів і догов орів приєднання, що виключаю ть або обмежують відповідаль ність виробника продукції, в иконавця робіт (послуг) або вз агалі не покладають на зобов 'язану сторону певних обов'яз ків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з бо ку виконавця або односторонн ю зміну виконавцем його умов ; вимагають від одержувача то вару (послуги) сплати непропо рційно великого розміру санк цій у разі відмови його від до говору і не встановлюють ана логічної санкції для виконав ця.

Позивач не звернув уваги на те, що згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК Укра їни, якщо недійсність правоч ину прямо не встановлена зак оном, але одна із сторін або ін ша заінтересована особа запе речує його дійсність на підс тавах, встановлених законом, такий правочин може бути виз наний судом недійсним (оспор юваний правочин).

Позивач не надав суду доказ ів (рішення суду) щодо визнанн я правочину (Авторського дог овору №10/11-2008 від 10.11.2008 року, укладе ного між ТОВ Фірма «ТехНова» та Концерном «Енергопромінв ест») недійсним у судовому по рядку, а тому і вимога щодо стя гнення в дохід держави кошті в, отриманих за начебто нікче мним правочином в сумі 15 000 000,00 гр н. є безпідставною та необгру нтованою.

Що стосується «Висновку №6333/6334/10-19 судово - економічної е кспертизи у кримінальній спр аві №77-00166»від 17.08.2010 року ,на яку п осилається позивач , як на док аз нікчемності укладеного « Авторського договору №10\11-2008 (в ідчудження виключних майнов их прав автора)»від 10.11.2008 року , т о судом апеляційної інстанці ї було витребувано вказаний висновок та оглянуто в судов ому засіданні і встановлено , що зазначений висновок не д оводить нікчемність правоч ину - спірного авторського д оговору , оскільки стосуєтьс я взаємовідносин між Конце рном «Енергопромінвест з ТОВ «Компанія Імхотеп».

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС Укр аїни суд при вирішенні справ и керується принципом законн ості, відповідно до якого орг ани державної влади, органи м ісцевого самоврядування, їхн і посадові і службові особи з обов'язані діяти лише на підс таві, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конст итуцією та законами України.

Відповідно до частини 1 стат ті 11 КАС України, розгляд і вир ішення справ в адміністратив них судах здійснюються на за садах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду с воїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливос ті.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довес ти ті обставини, на яких ґрунт уються її вимоги та заперече ння.

Позивачем не надано достат ніх доказів в порядку ст. 71 КАС України, які б свідчили про те , що вищевказаний правочин по рушує публічний порядок, у зв 'язку з його спрямованістю на порушення конституційних пр ав і свобод людини і громадян ина, знищення, пошкодження ма йна фізичної або юридичної о соби, держави, Автономної Рес публіки Крим, територіальної громади, незаконне заволоді ння ним. А тому підстав для виз нання вказаного правочину ні кчемним колегією судців не в становлено.

Отже, заявлена Позивачем ви мога про застосування наслід ків визнання недійсним спірн ого правочину викладена без урахування приписів зазначе ної вище норми, а також належн им чином не обґрунтована, що п ідтверджується обставинами , які встановлені судом та вик ладені вище.

Таким чином , доводи апелянт а спростовуються вищенаведе ним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинног о законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС Украї ни - суд апеляційної інстанці ї залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщ о визнає, що суд першої інстан ції правильно встановив обст авини справи та ухвалив судо ве рішення з додержанням нор м матеріального і процесуаль ного права.

Враховуючи викладене вище , колегія суддів приходить до висновку про те, що судом перш ої інстанції ухвалено рішенн я, яке відповідає вимогам мат еріального та процесуальног о права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення , а постанову Окружного адм іністративного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищ ого адміністративного суду У країни в порядку та строки, пе редбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвала складена та під писана в повному обсязі 16 трав ня 2011року.