Рішення

від 03.02.2011 по справі 10/228-09/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2011 р. С права № 10/228-09/5

Суддя господарського су ду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «ІФ-10 Лайнер»

до Приватного підприємства «Інтерхім КС»

про стягнення 24180,70 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства «Інтерхім КС»

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю «ІФ-10 Лайнер»

про стягнення 67141,94 грн.

за участю представників:

позивача за первісним позо вом: не з' явились, про час і мі сце судового засідання повід омлені належним чином

відповідача за первісним п озовом: ОСОБА_1 - дов. від 14.09.2009р.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з о бмеженою відповідальністю « ІФ-10 Лайнер»(далі - товариств о, позивач) до Приватного підп риємства «Інтерхім КС»(далі - підприємство, відповідач) про стягнення 24180,70 грн., з яких 1552 4,50 грн. витрат, пов' язаних із понаднормативним простоєм а втопоїзда, який здійснював д оставку вантажу на замовленн я підприємства за договором на перевезення вантажів авто мобільним транспортом від 06.02 .2009р. № 140218 та 8656,20 грн. вартості пере пробігу по території Бельгії , які сталися з вини відповіда ча, оскільки останній не нада в перевізнику точні дані про одержувача вантажу та пізні ше за його вказівкою позивач доставив вантаж в інше місце , ніж те, що було обумовлено ст оронами.

Приватне підприємство «Ін терхім КС»в процесі розгляду справи звернулося із зустрі чною позовною заявою до Това риства з обмеженою відповіда льністю «ІФ-10 Лайнер»про стяг нення з товариства 55190,94 грн. вар тості втраченого вантажу та 11951 грн. вартості транспортних послуг.

Зустрічна позовна заява мо тивована тим, що товариством , як перевізником, не виконано належним чином взяті на себе зобов' язання за зазначеним вище договором, зокрема, щодо доставки вантажу вантажооде ржувачу. Належних та допусти мих доказів доставки вантажу вантажоодержувачу у визначе не місце та видачу його уповн оваженій особі вантажоодерж увача товариство підприємст ву не надало.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 30.09.2009р . у даній справі, суд відповідн о до ст. 60 ГПК України прийняв з устрічну позовну заяву для с пільного розгляду з первісни м позовом.

Від представника товарист ва з обмеженою відповідальні стю «ІФ-10 Лайнер»ОСОБА_2 до суду 28.10.2010р. надійшло клопотанн я, в якому останній відмовляє ться від позову товариства т а просить суд прийняти відмо ву та припинити провадження у справі.

Судом розглянуто подане кл опотання та встановлено, що й ого підписав представник тов ариства за дорученням ОСОБ А_2 Разом з тим, довіреність, на яку посилається представн ик до клопотання не додана.

В матеріалах справи відсут ня довіреність, якою ОСОБА_ 2 уповноважений представля ти інтереси товариства в суд і, зокрема, підписувати та под авати від імені товариства з аяви, клопотання про відмову від позову на час подання заз наченого клопотання.

За вказаних обставин, подан е клопотання, яке містить зая ву про відмову від позову, під писано особою повноваження я кої не підтверджені належним и та допустимими доказами, в з в' язку з чим суд відхиляє йо го.

Присутній в судовому засід анні представник підприємст ва повністю підтримав позовн і вимоги за зустрічним позов ом та просить суд їх задоволь нити з мотивів викладених в п озові.

Позивач за первісним позов ом, належним чином повідомле ний про час і місце розгляду с прави, в судове засідання не з ' явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка позив ача за первісним позовом в су дове засідання не перешкоджа є розгляду спору по суті, суд в важає за можливе здійснити р озгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутнос ті представника позивача за первісним позовом за наявним и в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника підприємства, при сутнього в судовому засіданн і, дослідивши докази та оціни вши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на пер евезення вантажів автомобіл ьним транспортом від 06.02.2009р. № 1402 18 (надалі - договір), відповідно до умов якого товариство - пер евізник зобов' язується зді йснити доставку довіреного й ому підприємством - замовник ом (або вантажовідправником за дорученням замовника) ван тажу, обумовленого в замовле нні, яке є невід' ємною части ною даного договору, у пункт п ризначення та видати його ва нтажоодержувачу, а замовник зобов' язується здійснити о плату за перевезення згідно з умовами даного договору (п. 1 .1. договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, перевезення вантажів здійсн юється у відповідності з умо вами Конвенції про договір м іжнародного дорожнього пере везення вантажів (КДПГ), підпи саної в Женеві 1956р. Транспортн им відділом Європейської еко номічної комісії ООН, нормат ивно-правовими актами Україн и - в частині, що не суперечат ь КДПГ, а також у відповідност і з даним договором.

На виконання умов договору між сторонами було оформлен о транспортне замовлення-дог овір від 07.04.2009р. № 140218АВ на організ ацію вантажоперевезення, згі дно з яким позивач за первісн им позовом зобов' язався дос тавити вантаж з м. Київ (Україн а) - 07.04.2009р. до м. Уі (Бельгія) - 15.04.2 009р. Вартість послуг перевезен ня склала 1150 євро, що за курсом НБУ на день оплати, а саме 13.04.2009р ., становило 11 951,00 грн., які були п ерераховані відповідачем пл атіжним дорученням № 23 від 13.04.200 9р., завірена копія якого залуч ена до матеріалів справи.

Отже, обов'язок позивача пол ягав в тому, щоб доставити вча сно вантаж особі, вказаній ві дповідачем в заявці, в м.Уі (Бе льгія).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господ арського кодексу України та ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу Ук раїни, за договором перевезе ння вантажу одна сторона (пер евізник) зобов' язується дос тавити ввіреній їй другою ст ороною (вантажовідправником ) вантаж до пункту призначенн я в установлений законодавст вом чи договором строк та вид ати його уповноваженій особі (вантажоодержувачу), а вантаж овідправник зобов' язуєтьс я сплатити за перевезення ва нтажу встановлену плату.

Одним з головних обов' язк ів автоперевізника при міжна родних перевезеннях є достав ка товарів до місця призначе ння, зазначеного в товарно-тр анспортних та митних докумен тах (CMR, книжка МДП, попередня де кларація тощо). Цей обов' язо к закріплено, як національни ми нормами права, так і міжнар одними.

Під час розгляду справи суд ом встановлено, що автомобіл ь позивача державний номерни й знак АА 1680 СЕ, що перевозив ва нтаж, прибув в м. Меер (Бельгія ) для проведення митних проце дур не 15.04.2009р., як було визначено в заявці, а 28.04.2009 року, що підтвер джується наявною в матеріала х справи випискою з електрон ної бази даних системи Safe-Tir, яка розроблена з метою надання м ожливості отримати оператив ну інформацію про доставку т овару перевізником до митниц і призначення та в серпні 2006р. з атверджена Адміністративни м Комітетом Конвенції МДП і я ка знайшла своє нормативне з акріплення в Додатку 10 до Конв енції МДП.

Зазначене також підтвердж ується з наявного в матеріал ах справи листа компанії KGH CUSTOMS SERVISE, яка здійснювала розмитнен ня вантажу в м. Меер (Бельгія), в ідповідно до змісту якого ав томобіль позивача за первісн им позовом прибув на митницю в м. Меер 28.04.2009 року, і того ж дня т овар був розмитнений, а автом обіль товариства залишив ми тницю. Дата 13.04.2009р., яка зазначен а у Міжнародній транспортній накладній є неправильною, ко мпанія зазначену дату не ста вила, підпис поставлений біл я дати не є підписом працівни ка компанії.

Крім того, зазначеною компа нією повідомлено про те, що за значений автомобіль позивач а за первісним позовом 16.04.2009 рок у потрапив в аварію, на підтве рдження чого подано відповід ні докази, зокрема, копія звіт у про аварію відділення доро жньої поліції м. Хаген, Німечч ина та переклад на українськ у мову зазначеного звіту. Від повідно якого 16.04.2008р. в м. Хамм, Ні меччина сталася дорожньо-тра нспортна пригода за участю в ищезазначеного автомобіля.

Зазначені обставини спрос товують твердження позивача за первісним позовом про те, щ о його автомобіль прибув на м итницю 13.04.2009 року, як він зазнач ає в позові, та його посилання на те, що в зв'язку зі зміною ва нтажовідправником місця роз вантаження товару, позивач з а первісним позовом простояв понаднормовано 18 діб на митно му терміналі.

Також позивач за первісним позовом не надав суду під час розгляду справи належних та допустимих доказів належног о виконання своїх договірних зобов' язань щодо доставки товару до місця призначення, зазначеного в товарно-транс портних та митних документах та передачі його особі, вказа ній відповідачем за первісни м позовом в заявці.

Посилання позивача за перв існим позовом, як на доказ отр имання товару вантажоодержу вачем, на пункт 24 міжнародної товарно-транспортної наклад ної СМR № 000654, копія якої наявна в матеріалах справи, котрий мі стить відмітку про отримання вантажоодержувачем товару 0 2.05.2009 року судом не приймається до уваги з огляду на таке.

Відповідно до приписів ч. 1 с т. 13 Конвенції про дого вір міжнародного автом обільного перевезення ванта жів (КДПВ) після прибутт я вантажу на місце, передбаче не для його здачі, одержувач м ає право вимагати передачі й ому другого примірника накла дної та здачі йому вантажу, пр ичому їм видається відповідн а розписка в прийнятті.

Судом досліджено міжнарод ну товарно-транспортну накла дну СМR № 000654, зокрема, її пункт 24, та встановлено, що він містит ь лише підпис невідомої особ и про отримання вказаного в н ій товару, проте зазначений п ідпис не скріплений печаткою вантажоодержувача, в ньому в ідсутнє ім' я та посада упов новаженого представника на з дійснення господарської опе рації з отримання товарно-ма теріальних цінностей від іме ні вантажоодержувача.

Суд зазначає, що обов' язко вою умовою, що може бути доказ ом здійснення господарської операції саме з конкретним к онтрагентом є наявність у пе рвинному документі даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здій сненні господарської операц ії з боку саме цього контраге нта та дані, що дають змогу виз начити повноваження такої ос оби на вчинення вказаних дій .

З міжнародної товарно-тран спортної накладної СМR № 000654, на яку посилається позивач за п ервісним позовом, зокрема, її пункт 24, в якості доказу поста вки вантажоодержувачу товар у, не вбачається хто саме отри мував зазначений товар, зокр ема, неможливо встановити ос обу та її повноваження, що отр имувала вказаний в ній товар та визначити її правовий зв'я зок з вантажоодержувачем, а в ідтак зазначений документ не може бути належним та допуст имим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, якій підтверджу є передачу товару особі, вказ аній відповідачем за первісн им позовом в заявці та, що саме вантажоодержувач отримав то вар.

Отже, товариство не виконал о належним чином взяті на себ е зобов' язання щодо доставк и вантажу на адресу вантажоо держувача та не надало, як під приємству, так і суду належни м чином оформлену товарно-тр анспортну накладну та розпис ку про прийняття вантажу в пі дтвердження факту доставки в антажу на адресу вантажоодер жувача.

На вимогу суду підприємств о звернулося до вантажоодерж увача з листом від 08.12.2010р. з прох анням підтвердити ним факт о тримання чи неотримання това ру. В якості доказу звернення з зазначеним листом відпові дач за первісним позовом над ав суду чек "Укрпошти" від 09.12.2010р . та повідомлення про врученн я зазначеної кореспонденції , завірені копії яких залучен і до матеріалів справи. Однак , вантажоодержувач - бельгі йська компанія відповідь на вказаний лист не надіслала.

Також, судом досліджено умо ви контракту на поставку про дукції, укладеного між відпо відачем за зустрічним позово м (вантажовідправником, прод авцем) та вантажоодержувачем (покупцем), копія якого наявна в матеріалах справи, та встан овлено, що відповідно до п 5.1 ко нтракту оплату за товар вант ажоодержувач проводить шлях ом банківського переводу на рахунок вантажовідправника наступним чином: 50% від вартос ті партії товару сплачується в якості передоплати після в ідправки вантажу, а інші 50% - про тягом 5-ти банківських днів з д ати прибуття товару в пункт п ризначення.

Для встановлення обставин щодо здійснення розрахунку покупцем з продавцем за прод аний товар по зазначеному ко нтракту судом було надіслано в податкову інспекцію за міс цем реєстрації підприємства запит, щодо наявних валютних рахунків підприємства відкр итих в банківських установах з березня 2009р. по теперішній ча с.

Податковим органом суду на дана відповідь про наявні ва лютні рахунки підприємства.

Судом було зобов' язано ві дповідача за первісним позов ом надати банківські виписки з усіх наявних валютних раху нків, відкритих в банківськи х установах за спірний періо д для підтвердження чи спрос тування факту надходження ко штів від покупця - вантажооде ржувача за відпущений ПП «Ін терхім КС»товар.

На вимогу суду підпри ємство надало довідки банків ських установ, в яких відкрит і валютні рахунки, з яких вбач ається, що від покупця за конт рактом - вантажоодержуваче м не надходили грошові кошти за проданий підприємством п о зазначеному контракту това р.

Відтак, судом встановлений факт ненадходження коштів н а рахунок підприємства від п окупця - вантажоодержувача з а відпущений ПП «Інтерхім КС »товар.

Викладене в сукупності з вс тановленими обставинами спр ави, свідчить про неналежне в иконання перевізником своїх зобов' язань за договором щ одо доставки вантажоодержув ачу спірного вантажу, а відта к і його отримання останнім.

Відповідно до п. 4.16 договору на перевезення вантажів авто мобільним транспортом від 06.02 .2009р. № 140218 перевізник несе повну матеріальну відповідальніс ть за загублення вантажу у ро змірі його заявленої ціни і з а збереження митних пломб і п ломб вантажовідправника, а з а недостачу, порчу або пошкод ження вантажу в розмірі ціни утраченої кількості/якості, з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його вид ачі особі зазначеної замовни ком, якщо не доведе, що утрата, недостача, порча або пошкодж ення вантажу або пломб відбу лися не за його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господ арського кодексу України суб ' єкти господарювання та інш і учасники господарських від носин повинні виконувати гос подарські зобов' язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться. До викон ання господарських договорі в застосовуються відповідні положення Цивільного кодекс у України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим К одексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Ц ивільного кодексу України, о дностороння відмова від зобо в' язання або одностороння з міна його умов не допускаєть ся, якщо інше не встановлено д оговором або законом. Зобов' язання має виконуватись нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 23 Ко нвенції про договір м іжнародного автомобіл ьного перевезення вантажів ( КДПВ) перевізник зобов' я заний відшкодувати збитки за вдані повною або частковою в тратою вантажу, розмір відшк одування суми визначається з гідно ціни вантажу в місці і в час прийняття його для перев езення, також поверненню під лягає оплата за перевезення, митний збір, мито та інші вит рати пов' язані з перевезенн ям вантажу, повністю в випадк у втрати всього вантажу і в пр опорції, відповідний розмір збитків при частковій втраті , інші збитки поверненню не пі длягають.

Беручи до уваги викла дене, зазначені положення за конодавства і умови договору та враховуючи те, що відповід ач за зустрічним позовом не в иконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо дос тавки вантажу вантажоодержу вачу, не надав позивачу за зус трічним позовом та суду нале жним чином оформлену товарно -транспортну накладну та роз писку про прийняття вантажу у підтвердження факту достав ки вантажу на адресу вантажо одержувачу, вимоги підприємс тва - позивача за зустрічним п озовом про стягнення з товар иства 55190,84 грн. вартості втраче ного вантажу та 11951 грн. вартост і транспортних послуг є дове деними, обґрунтованими, відп овідачем за зустрічним позов ом не спростовані, а відтак пі длягають задоволенню.

В решті вимог за зустрічним позовом, а саме щодо стягненн я 0,10 грн. вартості втраченого в антажу суд відмовляє з огляд у на їх безпідставність, оскі льки згідно вантажно-митної декларації №125000001/9100590 (форма МД-2) ц іна втраченого вантажу склад ає 55190,84 грн., а не як зазнача є підприємство в позові - 55190, 94 грн.

За результатами розгляду п ервісного позову, з огляду на вищезазначені обставини спр ави, встановлені факти та вра ховуючи, що товариством - пози вачем за первісним позовом н е доведено тих обставин, на як і він посилається в обґрунту вання своїх вимог про стягне ння з підприємства 24180,70 грн., з я ких 15524,50 грн. витрат, пов' язани х із понаднормативним просто єм автопоїзда та 8656,20 грн. варто сті перепробігу по території Бельгії, суд приходить до вис новку про недоведеність та б езпідставність первісних по зовних вимог, в зв' язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покла даються на позивача за перві сним позовом, позаяк спір вин ик в наслідок його неправиль них дії. Доказів протилежног о останній суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд

вирішив:

1. В первісному позові ві дмовити повністю.

2. Зустрічний позов задоволь нити частково.

3. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «І Ф-10 Лайнер»(03680, м. Київ, вул. Чкало ва, 5-Д, код ЄДРПОУ 25634036) на корист ь Приватного підприємства «І нтерхім КС»(08132, Київська облас ть, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 19, код Є ДРПОУ 33986966) 55190 (п' ятдесят п' ять тисяч сто дев' яносто) гр н. 84 коп. вартості втраченого в антажу, 11951 (одинадцять тисяч де в' ятсот п' ятдесят одну) гр н. вартості транспортних пос луг, 671 (шістсот сімдесят одну) г рн. 41 коп. витрат по сплаті держ авного мита та 236 (двісті тр идцять шість) грн. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

4. В решті вимог за зустрі чним позовом відмовити.

Видати наказ після набранн я судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарсь кого суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного ст року з дня його належного офо рмлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційно му порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.