Рішення

від 16.05.2011 по справі 27/17-1078-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/17-1078-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р.Справа  № 27/17-1078-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт";         

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер"        

про  стягнення 59 979,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер", в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №11379/2011 від 13.04.2011р.), просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 59 979,07 грн., з яких 47939,99 грн. –сума боргу за отриману продукцію, 2396,99 грн. –штраф, 5587,54 грн. –пеня, 3208,81 грн. –інфляційні, 845,74 грн. –3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору на поставку продукції №1/10-ДБ від 25.02.2010 року, позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобов'язання, між тим відповідач за фактично отриманий товар розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.  

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги, що 26.04.2011 року до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та підтримано уточнені позовні вимоги у повному обсязі, а також враховуючи, що позивач був присутній в попередньому засіданні та ним надано документи, необхідні для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе, здійснити подальший розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

25 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" (надалі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкер" (надалі –покупець) укладено договір на поставку продукції №1/10-ДБ, згідно якого постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) покупцю, а покупець прийняти та оплатити вироби мінераловатні теплоізоляційні в асортименті (далі –товар), у строки та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, ціна, кількість, асортимент та номенклатура, а також строки та періоди (графік) поставки товару, який постачається за договором, вказуються в заявці-специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, подалі визначається як „Заявка-Специфікація” та складається на підставі діючого прайс-листа постачальника.

У п. 4.3 договору зазначено, що розрахунки за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах цього договору: шляхом 100% передплати протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Відповідно до п. 5.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах „FCA –франко-перевізник, склад постачальника”. Базисні умови поставки товара зазначаються сторонами у відповідності з положеннями Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів „ІНКОТЕРМС” в редакції 2000р.

Умовами п. 6.1 договору визначено, що приймання товару за кількістю та за якістю здійснюється відповідно до Інструкції №П-6, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів РСРС від 15.06.65р. та Інструкції №П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів РСРС від 25.04.66р., в частині, що не суперечить діючому законодавству та умовам цього договору.

Положеннями п. 6.2 договору встановлено, що товар здається постачальником та приймається покупцем, зокрема, за кількістю –відповідно відомостей, зазначених в товарно-транспортній накладній.

30.04.2010р. та 01.07.2010р. сторонами укладено додаткові угоди до договору №1/10-ДБ від 25.02.2010р. (а.с. 18-19), згідно яких, зокрема внесли зміни у п. 4.3 даного договору, в зв'язку з чим у період з 30.04.2010р. по 01.07.2010р. відстрочка платежу становить 7 календарних днів, а у період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. –10 календарних днів з моменту здійснення поставки партії товару.   

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "Данко-Базальт" поставило, а повноважним представником ТОВ "Мейкер" отримано теплоізоляційні матеріали на загальну суму 1153896,80 грн. Зокрема, протягом періоду з 09.08.2010р. по 20.08.2010р. поставка здійснена на суму 63 293,74 грн. що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (а.с.22-25, 28-29, 32-33, 36-37), підписаними уповноваженими представника сторін та скріплених відповідними печатками, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 21, 27, 31, 35).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до здійсненого позивачем розрахунку та наявних у матеріалах справи виписок банку за відповідний період, ТОВ "Мейкер" було фактично перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі  1 105 956,81 грн. за товар, що був поставлений за договором  №1/10-ДБ ", згідно виставлених рахунків до сплати.

Як зазначає позивач, з урахуванням здійснених відповідачем проплат та обсягів поставок товару, на момент звернення з позовом, за ТОВ "Мейкер" рахується заборгованість перед ТОВ "Данко-Базальт" у розмірі 47 939,99 грн. за договором на поставку продукції №1/10-ДБ від 25.02.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням зобов'язань відповідача по оплаті за отриманий товар та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором на поставку продукції №1/10-ДБ від 25.02.2010р. та штрафних санкцій.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну  грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умовами п. 1.4 договору визначено, що строк дії даного договору встановлюється з моменту підписання і діє до „31” грудня 2010 року, а за фінансовими зобов'язаннями –до їх повного виконання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором на поставку продукції №1/10-ДБ від 25.02.2010р., а саме прострочив строки сплати за фактично отриманий товар, крім того, розрахунки проводив несвоєчасно.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ТОВ "Данко-Базальт" в частині стягнення суми боргу за отриману продукцію у розмірі 47939,99 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами  п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 8.2 договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати, передбачених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У тому випадку, якщо прострочка сплати перевищує 20 (двадцять) календарних днів покупець додатково на день двадцятиденної прострочки сплачує штраф у розмірі 5% від простроченої суми.

Розглянувши вимоги позивача щодо стягнення суми 5% штрафу у розмірі 2396,99 грн., суд вбачає, що оскільки, умовами договору, за погодженням сторін, передбачений такий вид санкції, дана вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню. При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що у доданому до позовної заяви розрахунку сума 5% штрафу складає 3071,22 грн., що є не вірним та не співпадає з заявленою у позові сумою, в зв'язку з чим дана сума не розглядається судом як позовна вимога.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України    №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 5587,54 грн. щодо кожної окремої поставки товару та з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат встановив, що позивачем нараховано пеню з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, невірно визначено розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, а також  невірно визначено суму боргу щодо якої позивач нараховує пеню (неправильно враховано проплати), суд зробив власний розрахунок пені та встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 4 476,50 грн.

Розрахунок пені

ПоставкаСума боргу(грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення  (грн.)

Накладна на суму 46232,18 грн.2786,7725.05.2010-25.05.2010110,2500%0,056%1,57

Накладна  на суму 29548,42 грн.17079,7525.05.2010-25.05.2010110,2500%0,056%9,59

9477,7826.05.2010-26.05.2010110,2500%0,056%5,32

Накладна на суму 53583,52 грн.3229,6327.05.2010-31.05.2010410,2500%0,056%7,25

Накладна на суму 48968,70 грн.9554,3811.06.2010-17.06.201069,5000%0,052%29,84

Накладна на суму 18677,22 грн.18677,2215.06.2010-17.06.201029,5000%0,052%19,44

Накладна на суму 52248,38 грн.

5558,3229.06.2010-29.06.201019,5000%0,052%2,89

3298,3230.06.2010-09.07.2010109,5000%0,052%16,81

Накладна на суму 1783,19 грн.1783,1929.06.2010-09.07.2010109,5000%0,052%9,28

Накладна на суму 16260,49 грн.16260,4930.06.2010-09.07.201099,5000%0,052%76,18

Накладна на суму 7658,58 грн.7658,5830.06.2010-09.07.201099,5000%0,052%35,88

Накладна на 39419,89 грн.39419,8901.07.2010-08.07.201089,5000%0,052%164,16

37797,4709.07.2010-12.07.201048,5000%0,047%70,41

Накладна на суму 28668,16 грн.28668,1622.07.2010-28.07.201068,5000%0,047%27,68

Накладна на суму 52943,40 грн.30434,3229.07.2010-02.08.201048,5000%0,047%56,69

Накладна на суму 28875,64 грн.19722,3016.08.2010-18.08.201037,7500%0,042%25,13

12722,3019.08.2010-25.08.201077,7500%0,042%37,82

722,3026.08.2010-31.08.201067,7500%0,042%1,84

Накладна на суму 17476,15 грн.17476,1519.08.2010-30.08.2010127,7500%0,042%89,06

16198,4501.09.2010-02.09.201027,7500%0,042%13,76

13198,4503.09.2010-16.09.2010147,7500%0,042%78,47

9242,4017.09.2010-20.09.201047,7500%0,042%15,70

4242,4021.09.2010-26.09.201067,7500%0,042%10,81

2122,4027.09.2010-17.02.20111447,7500%0,042%129,79

Накладна на суму 12085,55 грн.12085,5521.08.2010-18.02.20111827,7500%0,042%934,06

Накладна на суму 3197,22 грн.3197,2221.08.2010-18.02.20111827,7500%0,042247,11

Накладна на уму 30190,37 грн.30190,3726.08.2010-23.02.20111827,7500%0,0422333,34

Накладна на суму 344,45 грн.344,4530.08.2010-27.02.20111827,7500%0,04226,62

Всього:-----4476,50

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 4476,50 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 845,74 грн. встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку допустив аналогічні помилки як і при здійсненні розрахунку пені, в зв'язку з чим суд зробив власний розрахунок та встановив, що сума 3% річних становить –859,35 грн. При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму 3% річних до стягнення, розраховану у розрахунку позивача та яка безпосередньо заявлена у позові.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 3 208,81 грн., суд встановив, що позивач допустив помилки при здійсненні даного розрахунку, а саме невірно визначив період нарахування, розмір сукупного індексу інфляції за даний період та невірно врахував проплати здійснені відповідачем, в зв'язку з чим суд зробив власний розрахунок та встановив, що сума інфляційних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 896,53 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості за договором на поставку продукції №1/10-ДБ від 25.02.2010р. у  розмірі 47939,99 грн., штрафу у розмірі 2396,99 грн., пені у розмірі  4476,50 грн., 3% річних у розмірі 845,74 грн. та інфляційних у розмірі 896,53 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 599,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер" (65072, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 49, ід. код 32223897) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" (87200, Донецька обл., пгт. Старобешево, вул. Степова, 74, код ЄДРПОУ 35062076, п/р. 2600700306000 в ЗАТ „Донгорбанк”) 47939/сорок сім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять/грн. 99 коп. боргу, 2396/дві тисячі триста дев'яносто шість/грн. 99 коп. штрафу, 4476/чотири тисячі чотириста сімдесят шість/грн. 50 коп. пені, 845/вісімсот сорок п'ять/грн. 74 коп. 3% річних та 896/вісімсот дев'яносто шість/грн. 53 коп. інфляційних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер" (65072, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 49, ід. код 32223897) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" (87200, Донецька обл., пгт. Старобешево, вул. Степова, 74, код ЄДРПОУ 35062076, п/р. 2600700306000 в ЗАТ „Донгорбанк”) 565/п'ятсот шістдесят п'ять/грн. 56 коп. державного мита та 222/двісті двадцять дві/грн. 55 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

4.В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

                  Суддя                                                                                       Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 23.05.2011р.