Ухвала

від 30.05.2011 по справі 17/17-2011-816

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/17-2011-816

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви про визнання банкрутом без розгляду

"30" травня 2011 р.№ 17/17-2011-816

Суддя  Брагіна Я.В., розглянувши матеріали заяви Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси (65104, м.Одеса, проспект Ак. Глушко, 17/2, код  20991607)  

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юг Стар Плюс” (65104,  м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд.81 корпус 6, кв.72; код ЄДРПОУ 36044283)   

про  визнання банкрутом   

                                                                 ВСТАНОВИВ:   

    26.05.2011р.  Державна податкова інспекція у Київському районі міста Одеси звернулась до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Юг Стар Плюс” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон України № 2343-ХІІ), посилаючись на наявність податковго боргу у сумі 30826,38грн.

     Згідно вимог ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, кредитор вправі звернутися до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

     В підтвердження доказів відсутності боржника за місцезнаходженням, кредитором додано до заяви довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.03.11., з якої вбачається внесення інформації 10.01.11. щодо відсутності юридичної особи ТОВ „Юг Стар Плюс” за адресою:м.Одеса, Київський р-н, вул. Академіка Корольова, буд.81, корп.6, кв.72.

    Разом з тим, суд приходить до висновку про повернення заяви без розгляду враховуючи наступне.

      Згідно ч.1 ст. 9 Закону (№2343-ХІІ), суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, зокрема, якщо не вказано в заяві інших відомостей, перелічених в статті 7 цього Закону та з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

   Відповідно до п.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується  вимога та  доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

   З врахуванням вимог ст.4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом ( №2343-ХІІ).

   Згідно   п. 1 ст. 5   Закону  (№2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

     Заява кредитора повинна відповідати ст. 7 зазначенного вище Закону України №2343 -ХІІ.

    Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують н е п л а т о с п р о м о ж н і с т ь боржника та реквізити розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника і дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

  Крім відомостей, зазначених в ч.1 ст.7 зазначеного Закону заява кредитора повинна містити такі відомості: розмір  вимог кредитора до боржника із зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної  плати, якщо  інше не передбачено цим Законом; докази обґрунтованості вимог кредитора; інші  обставини, на яких ґрунтується заява кредитора (ч.7 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

  Частиною 8 ст.7 зазначеного вище Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

  Згідно приписів ст.1 Закону України №2343-ХІІ, вимоги кредитора набувають безспірних, якщо вони визнані та підтверджені боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

  Проте, ініціюючий кредитор не зазначив у заяві і не додав до неї доказів, в підтвердження безспірності вимог (виконавчого документа).

   Акт  планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, складений працівниками ДПІ у Київському районі м. Одеси №3378/23-02/36044283/108 від 22.06.10. не свідчить про безспірність грошових вимог до боржника.

 Як суд зазначав вище, заява кредитора повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника. Неплатоспроможність боржника –це н е с п р о м о ж н і с т ь суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, не інакше як через відновлення платоспроможності (ст.1 Закону України №2343-ХІІ).

   Отже, враховуючи вищезазначене, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою при наявності безспірних вимог та неплатоспроможності боржника, тобто заявник зобов'язаний  вказати у заяві і надати суду докази, що підтверджують б е з с п і р н і вимоги  та  д о к а з и   н е с п р о м о ж н о с т і  виконання боржником цього грошового зобов'язання.

  Проте, заява кредитора не містить виклад  обставин і доказів, які  підтверджували би безспірність  вимог і   неспроможність виконання боржником грошового зобов'язання,  тобто неплатоспроможності  останнього, а також не містить розмір  вимог кредитора до боржника із зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

   Крім того, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на заявника - орган державної податкової служби чи інший державний орган, який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) –покладається обов'язок додати до заяви про порушення справи докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

  Доказів, які б підтверджували вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах кредитор теж не додав до заяви.

  Як суд зазначав вище, згідно вимог ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  кредитор вправі звернутися до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

    Проте, ініціюючим кредитором не зазначено в заяві і не додано до неї належних доказів, які б підтверджували відсутність боржника за її місцезнаходженням, чи ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, чи інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.

     Слід зазначити, що додана до заяви довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.03.11. свідчить про знаходження керівних органів та товариства за місцем реєстрації на день подачі заяви до суду, оскільки 23.02.11. державним реєстратором проводився  запис №8 та №9 щодо місцязнаходження товариства та про  "державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи" (після внесення  інформації щодо відсутності юридичної особи за адресою: м.Одеса, Київський р-н, вул. Академіка Корольова, буд.81, корп.6, кв.72 (запис 7 від  10.01.11).

     Не являється належним доказом, який би підтверджував відсутність  боржника чи його керівних органів за місцем реєстрації: - повідомлення кредитора за №29-02/260 від 19.11.10., на яке посилається  кредитор в заяві, тому що складене в односторонньому порядку. При цьому,  в заяві кредитор зазначає про те, що директор товариства  01.12.10. (після складення зазначеного повідомлення) власноручно підписував  вимогу.  Також кредитор зазначає в заяві про те, що боржник подавав звітність за 2008 - 2010 рік.

   Таким чином, кредитором не вказано в заяві обставин, на яких грунтується вимога,  доказів, що підтверджують викладені в ній обставини, а саме: щодо безспірності вимог та неплатоспроможності боржника і щодо відсутності боржника за місцем реєстрації чи ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій,  податкової звітності чи відсутність підприємницької дільності.

     На підставі вищевикладеного,  суд приходить до висновку про повернення заяви  Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання банкрутом ТОВ „Юг Стар Плюс” без розгляду на підставі п.3 ст.63 ГПК України і ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом", оскільки в заяві не вказано обставин і  доказів, що підтверджують викладені у ній обставини, а саме, щодо безспірності вимог та неплатоспроможності боржника і щодо відсутності останнього за місцем реєстрації.

   Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.3 ст.63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

       Заяву Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси,(65104, м. Одеса, проспект Ак. Глушка, 17/2, код  20991607) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Юг Стар Плюс” (65104, м. Одеса, вул. Ак.Корольова, буд.81, корп.6, кв.72; код ЄДРПОУ 36044283) повернути заявнику без розгляду.

          Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 2 арк. з додатком на 43 арк.

Суддя                                                                                 Брагіна Я.В.