Рішення

від 20.05.2011 по справі 13/5025/619/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2011 р.

Справа № 13/5025/619/11

за позовом       фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.              

                         Хмельницький    

до        міського комунального аварійно-технічного підприємства житлового               

           комунального комплексу м. Хмельницький

про  стягнення суми 16 643,43 грн., з якої 13 022 грн. основного боргу, 1 369,67 грн.

        втрат від інфляції, 361,43 грн. 3% річних та 1 890,33 грн. пені

             Суддя             Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився   

відповідача: не з’явився   

Позивач  у  позові  просить  господарський  суд  прийняти рішення, яким стягнути з відповідача на його користь суму 16 643,43 грн., з якої 13 022 грн.  заборгованості за поставлений  товар у відповідності до укладеного між сторонами договору  купівлі-продажу від 01.02.2009р., 1 890,33 грн. пені, а також 1 369,67 грн. втрат від інфляції та 361,43 грн. 3% річних, нарахованих відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач в попередньому судовому засіданні, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.04.2011р., подав для огляду оригінали платіжних доручень про сплату державного мита та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також наполягав на задоволенні позовних вимог у повному об’ємі.

Ухвалою суду від 27.04.2011р. розгляд справи було відкладено, у зв’язку із надісланим відповідачем клопотанням.

До дня судового засідання 19.05.2011р. від відповідача надійшов лист, в якому повідомляється про те, що відповідач частково у сумі 8 000 грн. провів розрахунки за отриманий товар після подання позивачем позову до господарського суду, що підтверджується доданими платіжним дорученнями № 126 від 12.04.2011р. та № 169 від 11.05.2011р., а також просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв’язку із відпусткою начальника підприємства. Проте, можливості відкладення розгляду справи у-друге в господарського суду відсутні, у зв’язку із закінченням встановленого ст. 69 ГПК України 2-х місячного строку вирішення спору, з урахуванням поштового перебігу.

Крім зазначеного вище, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.

01.02.2009р. між сторонами було укладено договір купівлі –продажу товару.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, продавець (позивач) передав, а покупець (відповідач) повинен оплатити та прийняти на умовах, викладених у цьому договорі вироби в кількості, асортименті та за вартістю згідно погоджених ескізів-креслень (що є невід’ємним додатком до договору) по видаткових накладних.

Згідно п. 4.1 договору, загальна сума договору становить 24 022 грн. Оплата по цьому договору здійснюється на розрахунковий рахунок продавця (позивача) на підставі видаткових накладних.

Відповідно до п. 8.1 зазначеного договору, договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань один перед одним.

На виконання умов договору, згідно накладної № 6 від 18.02.2009р. позивач передав відповідачу меблів на загальну суму 24 022 грн., які уповноважений представник відповідача отримав на підставі довіреності серії ЯОЯ № 927875 від 18.02.2009р.

01.12.2009р. між сторонами було укладено мирову угоду у відповідності до умов якої, покупець (відповідач) зобов’язався перераховувати суму заборгованості перед продавцем (позивачем) рівними частинами платіжними дорученнями на рахунок продавця (позивача) не пізніше 25 числа кожного місяця.

У зв’язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку заборгованості за отриманий товар, 24.02.2011р. позивачем в адресу відповідача було надіслано претензію за вих. № 2 про сплату заборгованості у сумі 18 022,00 грн.

Відповідач частково провів розрахунки з позивачем, а саме, у сумі 5 000 грн. ще до подання позивачем позову до господарського суду, що підтверджується платіжним дорученням № 95 від 11.03.2011р. та у сумі 8 000 грн. після подання позивачем позову до суду, що підтверджується платіжним дорученнями № 126 від 12.04.2011р. та № 169 від 11.05.2011р.

Таким чином, станом на дату прийняття рішення у даній справі у відповідача існує заборгованість перед позивачем за отриманий товар у сумі 5 022 грн.

За прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, позивачем у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 1 369,67 грн. втрат від інфляції за період з липня місяця 2010 р. по березень місяць 2011 р., а також суму 361,43 грн. 3% річних за період з 10.07.2010р. по 10.03.2011р.

Проте, проведеним господарським судом перерахунком встановлено, що належна до стягнення сума 3% річних становить 360,58 грн. за вказаний період.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 1 890,33 грн. за період з 10.07.2010р. по 10.03.1011р.

Проте, у відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. ч. 1,2 ст. 547 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо  забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 230 та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.

Таким чином, оскільки чинним законодавством не передбачено розміру штрафних санкцій між учасниками господарських відносин, а укладеним між сторонами договором не передбачено нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені, тому у задоволенні позову у цій частині належить відмовити.

Приймаючи рішення господарським судом враховується що згідно ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку що позов в частині стягнення суми 5 022 грн. основного боргу, 1 369,67 грн. втрат від інфляції та 360,58 грн. 3% річних заявлений обґрунтовано та підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення суми 8 000 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає припиненню, у зв’язку із відсутністю предмету спору, а в решті суми позовних вимог 0,85 грн. 3% річних та 1 890,33 грн. пені у позові належить відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача на нього належить покласти обов’язки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обґрунтовано заявленим та задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 193,  ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 546, ч. ч. 1, 2 ст. 547, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                         в и р і ш и в :

Позов  задовольнити частково.

Стягнути з міського комунального аварійно-технічного підприємства житлового комунального комплексу м. Хмельницький, пров. Козацький, 1-А (ідентифікаційний код 14154787) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 5 022 (п’ять тисяч двадцять дві гривні 00 коп.) основного боргу, 1 369,67 (одна тисяча триста шістдесят дев’ять гривень 67 коп.) втрат від інфляції, 360,58 (триста шістдесят гривень 58 коп.) 3% річних, 147,52 (сто сорок сім гривень 52 коп.) державного мита та 209,19 (двісті дев’ять гривень 19 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження в частині стягнення суми 8 000 грн. основного боргу припинити, а в решті суми позовних вимог 0,85 грн. 3% річних та 1 890,33 грн. пені у позові відмовити.

Копії рішення надіслати в адреси позивача та відповідача.

Суддя                                                                      О.І. Матущак