Рішення

від 17.05.2011 по справі 6/5007/38/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/5007/38/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" травня 2011 р. Справа № 6/5007/38/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецька-Байдюк Н.Я.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Мацепура В.С.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Система Оптимум" (м.Львів)  

до Приватного підприємства "ВІТ" (м.Житомир)

про стягнення 34470,27 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 34470,27 грн., з яких: 32130,00 грн. - основний борг, 966,07 грн. - проценти за користування грошовими коштами, 987,78 грн. - інфляційні, 386,43 грн. - 3% річних.

26.04.11р. до суду представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 35209,99грн., з яких: 32130,00 грн. - основний борг, 1152,78 грн. - проценти за користування чужими коштами, 1466,10 грн. - інфляційні, 461,11 грн. - 3% річних. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15.10.10р. між Приватним підприємством "Система Оптимум" (Позивач) та Приватним підприємством "Віт" (Відповідач) був укладений договір, за умовами якого Постчальник (Відповідач) здійснює поставку приладів "Спектран ИТ " вартістю 52929,00 грн. та прилад для визначення числа падіння (ПЧП-7) вартістю 32130,00 грн. Термін поставки даного обладнання становить 21 календарний день від дати переказу коштів на рахунок постачальника (п. 1 Договору).

Загальна сума договору становить 85050,00 грн. (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 6 Договору форма оплати повинна становити 100% передоплату, шляхом безготівкового перказу коштів на рахунок постачальника.

Договір вступає в дію з моменту його підписання та дісний до 31.12.10р. (п. 7 Договору).

На виконання умов договору та у відповідності з виставленими рахунками-фактурами №СФ-0094 від 06.09.10р. та №СФ-0095 від 06.09.10р. позивач  здійснив попередню оплату в сумі 85050,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2424 від 15.010.10р. (а.с. 12).

Відповідно до видаткової накладної №РН-0056 від 25.10.10р. (а.с. 10) лабораторний прилад "Спектран ИТ" було поставлено позивачу 25.10.10р.

Прилад ПЧП-7 всупереч умовам договору позивачу поставлено не було, отже постачальник свої зобов'язання виконав частково.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач у встановлений договором строк не передав товар, позовні вимоги в частині повернення попередньої оплати в сумі 32130,00грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими коштами, інфляційні та річні.

Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється, зокрема, договором.

Так як розмір процентів за користування чужими грошовими коштами сторони в договорі №10/15-1 від 15.10.2010р. не визначили, відсутні підстави для їх нарахування.   

Зазначену вимогу позивач також обгрунтовує правилами частини 1 статті 1048 ЦК України, згідно якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Однак, вказана норма закону міститься в параграфі 1 "Позика" глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", який регулює правовідносини за договором позики.

Договір №10/15-1 від 15.10.2010р., укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а не позики, тому суд вважає безпідставним нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами за цією нормою.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 461,11грн. - 3% річних та 1466,10грн. - інфляційних за період з 09.11.2010р. по 26.04.2011р.

Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних, господарський суд прийшов до висновку, що правильним є розрахунок 3% річних за вказаний період в сумі 443,66грн. (32130,00 х 3% : 365 Х168 (дні прострочки) = 443,66), а інфляційних з листопада 2010р. по березень 2011р. - в сумі 1437,79грн.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 32130,00грн. - основного боргу, 1437,79грн. - інфляційних, 443,66грн. - 3% річних. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі ст.49 ГПК України позивачем ставиться вимога про стягнення з відповідача понесених ним витрат на оплату послуг адвоката в загальному розмірі 6485,00грн., а саме: за підготовку позову - 2000,00грн., за участь в судових засіданнях - 1000,00грн., відшкодування витрат на поїздку адвоката з м.Львова власним автомобілем - 3485,00грн. (а.с.42).

Абзацом 1 п.10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78, визначено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування вказаних витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п.12 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 03.03.1998 №02-5/78).

Оглянувши матеріали справи та оцінивши обсяг послуг, що були надані позивачу адвокатом, з урахуванням ст.49 ГПК України, суд дійшов висноку про часткове їх стягнення в сумі 3500,00грн, оскільки витрати на поїздку адвоката з м.Львова власним автомобілем не підтверджені відповідними доказами.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ВІТ" (10012, м.Житомир, вул.Мануїльського, 58 кв.1, код 20421353)

на користь Приватного підприємства "Система Оптимум" (79066, м.Львів, вул.Грунтова, 1, код 35774875):

= 32130,00грн. - основний борг,

= 1437,79грн. - інфляційні,

=   443,66грн. - 3% річних,

=   340,11грн. сплаченого державного мита,

=   227,98грн. витрат на ІТЗ судового процесу,

= 3500,00грн. на оплату послуг адвоката.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено  23 травня 2011 року.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рекоменд. з повідомл.)